Примите участие
в розыгрыше
LTE планшета Участвовать
Приз
БлогиМир

/Новости политики

Очікувані зміни роботи оновленого парламенту

177

З моменту початку роботи нового парламенту ми мали змогу переконатись у ефективності старих добре перевірених підходів влади до організації роботи законодавчого органу. Починаючи від формування фракції, запропонованих кандидатур на посади спікера та прем’єра, кількості депутатів що підтримали запропоновані президентом кандидатури, забезпечення особистого голосування, - послідовно простежувався стиль роботи ради минулого скликання. Щодо опозиції, то їхні форми протесту стали більш виразнішими, починаючи від спільного стилю одягу у ВО "Батьківщина" до спільного голосування та дій трьох опозиційних фракцій по відчайдушному блокуванню трибуни на знак протесту проти голосування депутатами з більшості картками за своїх колег. Традиційно монолітності опозиції завадила окрема точка зору її депутатів на формування фракцій, а саме – відмова депутатів Табалових увійти до фракції ВО "Батьківщина". Не зважаючи на нові численні політичні сили, які потрапили після виборів до парламенту, це на роботу законодавчого органу в значній мірі поки що не вплинуло. А як же очікування громадян на "інший" працездатний парламент, чи все в нашій державі й надалі залежатиме від найбільш згуртованої групи парламентарів, діяльність в стінах парламенту яких зазвичай далека від законодавчої. Що являтиме собою оновлення парламенту вперше обраними парламентарями, чи забезпечать нові обличчя нову якість роботи парламенту?В даній статті ми спробуємо дати відповідь на ці питання, методом визначення частки вперше обраних депутатів до парламенту в різних депутатських категоріях, та спробуємо спрогнозувати їхній ймовірний вплив на роботу законодавчого органу.

При залученні в значній кількості нових кадрів до будь-якого професійного середовища природними є очікування неминучих змін в діяльності останнього. Таких же змін очікує чимала частина української спільноти в результаті обрання до парламенту сьомого скликання нових парламентарів, яким український виборець виразив чималий вотум довіри. В переважній більшості це депутати нових політичних сил, що ще не були в парламенті ВО "Свобода" та "УДАР", які отримали понад одну четверту місць обраних депутатів за списками. Також сподівання громадськості на нову якість політики адресовані вперше обраним парламентарям по одномандатних мажоритарних виборчих округах, які зазвичай в проведенні власної виборчої кампанії декларували тяжіння до інтересів територіальної громади, а не партій, висуванцями яких власне і являлися. Самовисуванці ж, ризикуючи втратити народну симпатію, взагалі протиставляли себе будь-якій політичній силі, декларуючи відданість при прийнятті рішень саме своїм виборцям, та майстерно відхрещувалися від стосунків з політичними силами, які не мали довіри серед населення та мали вплив на вирішення багатьох технічних питань, що супроводжували їхню виборчу кампанію.

Перед початком аналізу розглянемо таблицю в якій наведені абсолютні та відносні характеристики вперше обраних депутатів, інші значущі показники, які використаємо у дослідженні.

Як бачимо з таблиці (колонка ДВ), відповідно до результатів парламентських виборів, число депутатів, які обрані вперше за пропорційною системою, сформувалося таким чином – Партія Регіонів – (7 з 72 депутатів), рівень оновлення 10%; ВО "Батьківщина" - (19 з 62 депутатів), рівень оновлення – 31%, КПУ – (21 з 32 депутатів), рівень оновлення – 66%; УДАР – (28 з 34 депутатів), рівень оновлення 82%; та ВО "Свобода" (24 з 25) депутатів, рівень оновлення 96%; всього (99 з 225), рівень оновлення 44%.

В результаті розгляду вище перерахованих числових зіставлень, варто зробити висновок, щодо показників відносного рівня оновлення парламентських партій вперше обраними депутатами. Природнім є те, що найвищий рівень оновлення демонструють списки ВО "Свобода" та "УДАРу", по 96% та 82% відповідно.

Щоб не втрачати образу нової партії, дані політичні сили відмежуватися від політиків, які мали депутатський мандат, хоча ударівці в даному питанні не були такими категоричними, як свободівці, залучивши до списку відомі обличчя з Нашої України.

Найвищий рівень оновлення виборчого списку, з числа політичних парламентських партій що вже були в парламенті, а в послідуючому й депутатського корпусу показала КПУ – 66%. Такий високий показник на наш погляд вдалося досягти завдяки широкому залученню до виборчого списку комуністів керівників місцевих осередків партій, які ще ніколи не були парламентарями.

Нижчий рівень оновлення у депутатів обраних за списком ВО "Батьківщина" - 31%. Це пов’язано з тим що при гострій політичній конфронтації з партією влади політичні функціонери в своїй переважній більшості намагаються залишитись при депутатських мандатах, адже при їхній втраті – подальше майбутнє для багатьох з них є непередбачуваним.

Партія регіонів демонструє найнижчий рівень оновлення депутатського складу відповідно до виборчого списку – 10%. На наш погляд такий низький показник пов'язаний з тим що влада в законотворчій діяльності робить ставку на старих перевірених та контрольованих кадрів, а не на нових амбітних професіоналів, обрання спікера цьому ж є додатковим аргументом.

Що ж стосується депутатів обраних на мажоритарних округах, то ситуація наступна: Партія Регіонів – (64 з 113 депутатів), рівень оновлення 57%; ВО "Батьківщина" - (27 з 39 депутатів), рівень оновлення 69%; ВО "Свобода" - (12 з 12 депутатів) рівень оновлення 100%; УДАР – (6 з 6 депутатів) оновлення 100%; КПУ – 0, категорія "інші само висуванці" – (23 з 43 депутатів), рівень оновлення – 53% та категорія "висуванці інших політичних партій" – (1 з 7) депутатів, рівень оновлення – 14%, всього (133 з 220 депутатів), рівень оновлення депутатського корпусу обраного за даною виборчою системою становить 60%.

Зважаючи на отримані цифри, можна з впевненістю сказати, що рівень оновлення за мажоритарною системою в усіх політичних сил вищий, ніж за партійними списками, це на наш погляд пов’язано з тим, що керівництво політичних партій намагалося висунути по виборчим округам місцевих авторитетних персон, які зазвичай не мали досвіду законотворчої діяльності. Партія регіонів в цьому процесі спиралася на нові обличчя в опозиційних регіонах, а на території областей де їхня підтримка була вища, в переважній більшості прерогатива віддавалася вже перевіреним кадрам.

Щодо ВО "Батьківщина", то такого високого показника оновленості серед мажоритарників, вдалося досягти завдяки надання широкій категорії платоспроможних висуванців "монополії на опозиційність", завдяки чому перевірені бійці-опозиціонери, як Олесь Доній, Тарас Стецьків, Юрій Кармазін, Сергій Міщенко, не отримали статусу "узгодженого". Нові політичні сили ВО "Свобода" та УДАР за даним критерієм оновлення серед мажоритарників показали найвищий результат у 100%. КПУ в силу монополії кандидатів від влади в регіонах що підтримують дану політичну силу, не змогли забезпечити перемогу жодному своєму висуванцю.

В структурі характеристики оновлення серед переможців по мажоритарним округам варто проаналізувати дві інші категорії: "інших самовисуванців" та "висуванців інших політичних сил", які отримали по 53% та 14% відповідно. Висуванці "інших політичних сил" характеризуються низьким показником оновлення у звязку з тим, що ними були вже сформовані політики, які в силу ідеологічних переконань чи наявної панівної монополії великих політичних сил змушені були висуватись від партій які ж очолювали. Це стосується "Єдиного центру", "Народної Партії", "СОЮЗ" та опозиційної Радикальної партії Олега Ляшка. Категорія "висуванців інших політичних сил" демонструє високий показник оновлення – 53%. На наш погляд це зумовлено тим, що значна частина бізнес-еліт які зважилися на похід до парламенту надали перевагу висуватися без політичного забарвлення, що в с вою чергу надає їм більшого простору для зміни своєї позиції в залежності від політичної ситуації в країні.

Цікавим виявився той факт, що саме категорія "висуванців інших політичних сил", з показником у 53% майже точно відображає ситуацію з загальним рівнем оновлення парламенту вперше обраними депутатами, який в свою чергу становить 52%. Дану закономірність ми маємо змогу спостерігати в наступній діаграмі.

Переглянувши попередню діаграму, можна зробити чіткий висновок про наступне:

- Величина депутатського корпусу політичної сили прямо пропорційно впливає на її ступінь оновлення, адже до її складу входить оточення політиків, які вже відбулися, а функціонери ведучих політичних сил протягом законотворчої діяльності займають панівне становище в структурі будь-якої політичної сили та всіма можливими засобами намагаються втриматися за статус народного депутата;

- Нові політичні сили демонструють високий рівень оновлення в силу не бажання мати справу з політиками, які на їхній погляд "нагрішили" за попередню каденцію;

- Виняток КПУ зумовлений кардинальною зміною принципів формування виборчого списку в порівнянні з попередніми підходами;

- Відповідність ступеня оновлення серед категорії "Інших самовисуванців" до загального рівня оновлення Верховної Ради України свідчить про аналогічне місце процесів, що відбуваються в політичних партіях серед місцевих еліт, які мають політичні інтереси.

Важливим показником в даному дослідженні є не тільки рівень оновлення політичних сил, а й рівень оновлення Верховної Ради України сьомого скликання політичними силами. Для детального ознайомлення з даним важливим процесом розглянемо наступну діаграму.

Як ми бачимо, законодавчий орган оновився більш ніж на 50%, при чому частка вперше обраних депутатів на одномандатних мажоритарних округах на одну третю більша, ніж вперше обраних за списками. Дана ситуація на наш погляд зумовлена схожою внутрішньою політикою переважної більшості політичних сил щодо висування кандидатів по мажоритарним округам, метою якої було залучення осіб, що не мали негативного політичного образу.

Щодо частки партій, які отримують першість за показником оновлення серед вперше обраних депутатів за списками (99 осіб, 22% від числа депутатського корпусу), то традиційно вона належить партії "УДАРу" та ВО "Свобода", які разом оновили депутатський корпус обраний за списками, в порівнянні з іншими політичними силами більш ніж на половину – 52%. Цікавим є те, що комуністи мають за даним критерієм більшу частку, ніж представники ВО "Батьківщина" - 21% проти 19%. Партія регіонів має незначну частку в розмірі 7%. Причини отримання таких показників ми проаналізували вище.

Кардинально інші показники отримані в частині аналізу частки вперше обраних депутатів серед переможців у одномандатних виборчих округах. Першість тут навпаки належить Партії регіонів, що в свою чергу зумовлено з одного боку великою кількістю переможців даної політичної сили в округах – (113 осіб, 64 – обрані вперше), а з іншого - різними підходами до формування особового складу висуванців на місцях, ніж до формування виборчого списку. В інших політичних силах не зважаючи на вищий ступінь оновлення представництва по виборчим округам показник частки оновлення в структурі Верховної Ради України нижчий, в результаті отримання перемоги їхніми висуванцями на відчутно меншій кількості округів, сукупний показник трьох опозиційних партій становить (57 осіб, 45 – обрані вперше).

Отримавши цілісну картину оновлення депутатського корпусу за вперше обраними депутатами у всіх цікавих розрізах, доцільно перейти до прогнозування ймовірних очікуваних змін у роботі законодавчого органу нашої держави.

Вперше обрані парламентарі, які отримали депутатські мандати від нових політичних сил "УДАР" та ВО "Свобода" намагатимуться дотримуватися партійної дисципліни, особливо це стосується свободівців, адже в їхніх рядах важко знайти тих хто прийшов до парламенту задля фінансового інтересу, не будучи готовим до конфронтації з владою. Зрештою будь-хто зі свободівців, що не підкориться партійній дисципліні, як казав пан Іллєнко ризикує опинитися на лікарняному ліжку. І це реально, адже ВО "Свобода" на сьогоднішній день справді та політична сила депутати місцевих рад якої не були замічені в союзі з провладними партіями. Що стосується "УДАРу", то ситуація доброчесності депутатів місцевих рад в цій політичній силі не є такою однозначною, а детальне дослідження цього явища – потребує окремого дослідження. Також в числі парламентарів партії Віталія Кличка є чимало осіб, для яких бізнесовий інтерес не менш вагомий ніж політичний, а при прийнятті важливих для влади рішень їм буде не просто протягом наступних п’яти років балансувати між власним авторитетом в лиці лідера партії Віталія Кличка та перспективами розвитку власного бізнесу, категорія ж переможців на мажоритарних округах в цьому сенсі є ще більш уразливою. Що стосується вперше обраних з числа депутатів ВО "Батьківщина", то в перший день засідання Верховної Ради України сьомого скликання – керівництво політсили довело, що не зробило висновків 2007 року, знову сформувавши виборчий список з числа осіб що були здатні навести "переконливі фінансові аргументи" свого прохідного місця або ж статусу "єдиного опозиційного узгодженого", вони ж розглядали дану політичну платформу лише для отримання депутатського мандату. Користі від цього явища на наш погляд не буде, а ні політичній силі, а ні виборцям, а ні парламенту в цілому, звичайно користь отримують лише потенційні "тушки", для яких отримання мандату стане лише черговим вагомим кроком для власного збагачення. Також ставлення до особистого голосування парламентарями опозиційних сил даного скликання буде краще, ніж попереднього, адже на засіданнях будуть присутні лідери партій, що в свою чергу виступатиме стимулюючим ефектом для бажаючих системно прогулювати засідання – утримуватися від цієї згубної звички.

З числа вперше обраних комуністів переважною більшістю серед них є керівники структурних утворень КПУ на місцях, це на наш погляд позитивно вплине на роботу політичної сили в парламенті, а парламентарів – у своїх регіонах вихідцями яких вони є. Щодо особистого голосування, то комуністи на наш погляд здійснюватимуть його в переважній більшості особисто, адже серед них мало бізнесменів, особистий час яких вартує чимало коштів. Чого не скажеш про їхніх партнерів регіоналів, адже серед числа депутатів даної політичної сили чимало бізнесменів, олігархів та просто впливових людей, які не звикли сидіти на місці і клацати годинами кнопки за спланованим кимсь сценарієм, якщо можна витратити такий коштовний ресурс як час – набагато ефективніше, а для таких церемоніальних процесів, як "голосування" у них є спеціально натреновані кадри. Щодо особистої якості новообраних парламентарів від Партії регіонів, то переважна більшість з них є перевіреними кадрами, які зарекомендували себе в роботі у органах державної влади та бізнесі. Їхня парламентська робота на наш погляд не відрізнятиметься від обраного президентом політичного та економічного вектору, а буде лише додатковим аргументом законотворчого обґрунтування позицій виконавчої гілки влади. Інша вагома категорія вперше обраних депутатів - "інші самовисуванці", складається в переважній більшості з бізнесменів, які прийшли до парламенту без чітких політичних позицій, та з чітким фінансовим інтересом. Рано чи пізно переважна більшість з них примкне до сформованої більшості на основі Партії регіонів, адже опозиційність для них ніяким чином не даватиме змоги розвивати власний бізнес. Не відзначатиметься дана категорія парламентарів на наш погляд високою культурою особистого голосування та плідною законодавчою діяльністю, адже час для даних персон є надзвичайно цінним ресурсом, а право голосу за допомогою карток, за потреби можуть реалізувати інші колеги по парламенту. В силу різнобарвності представників даної категорії також не варто чекати створення на її базі монолітної депутатської групи, яка буде виражатися чіткими прагматичним чи ідеологічними відмінностями від існуючих сформованих депутатських фракцій.

Характеризуючи процес оновлення Верховної Ради України сьомого скликання вперше обраними депутатами, зважаючи на переважну більшість даної категорії серед депутатського корпусу, походження, фінансові статки, суспільну значущість та політичну приналежність, її представників, можна зробити висновок про ймовірні зміни у роботі законодавчого органу.

На наш погляд присутність партійної дисципліни в цьому парламенті буде відчуватись сильніше, ніж в попередньому; позиції партійних лідерів з приводу законодавчих процесів все сильніше впливатимуть на роботу депутатських фракцій; ідеологічне протистояння загострюватиметься між радикально налаштованими опозиціонерами та парламентськими функціонерами від влади; найактивніше вноситимуться законопроекти з боку пропрезидентської більшості, вони ж і отримуватимуть підтримку у переважної більшості позафракційних депутатів; якість законів не підвищуватиметься, адже прийматимуться вони орієнтуючись на складну соціально-економічну ситуацію та подальше зміцнення влади правлячої еліти; законодавчо обґрунтовуватиметься роздержавлення залишків економічного потенціалу, які в подальшому будуть піддані перерозподілу; зростатиме рівень суспільного невдоволення, на чому радикально налаштовані сили отримають за рахунок цього чималі політичні дивіденди.

Назарій Поліщук, інформаційний аналітик

0
Комментарии
0
0
Смешно
0
Интересно
0
Печально
0
Трэш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наши блоги