Помаранчева влада переслідує навіть Президента!

Видання Інтернет-Репортер опублікувало копію Постанови Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2006 року. Сухою юридичною мовою це називається скарга Гаврікова О.М. на постанову слідчого з особливо важливих справ ГПУ Байдалова Г.А. від 31.07.1995 р. про закриття кримінальної справи № 49-457 «за перебігом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності». документу.

Справу було порушено «відносно заступника голови правління Агропромбанку «Україна» Ющенка В.А. по факту конвертації 2 млрд. крб. через НВФ «Батьківщина» та ТОО «ДиП Сов Груп» в 1991 році за ознаками ст. 167 КК України». Скарга Гаврікова О.М. знаходиться в провадженні Печерського райсуду міста Києва від 23.01.2006 р. Згідно з законом суддя має «витребувати» цю справу з прокуратури для ознайомлення з нею і повідомити прокурора і особу, що подала скаргу про час її розгляду. Однак, як зазначено у Постанові «Судом неодноразово – 26.01.2006 р. та 02.02.2006 р. – направлялися запити до Генеральної прокуратури України про необхідність надання матеріалів кримінальної справи № 49-457 у зв`язку із надходженням скарги Гаврікова О.М., а також суд просив забезпечити участь прокурора при розгляді скарги, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України».

За інформацією «І_Репортера», ГПУ 17.02.2006 р. відмовила судові вже втретє.

Видання проводить аналогію з нещодавнім скандалом, коли міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив про порушені справи проти колишніх опозиціонерів до Президента Кучми.

«Сам факт її існування може пролити певне світло на те, як МВС формує списки «бандитів, що рвуться до влади, відзначає видання. - Виявляється, що за принципом, за яким міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вніс БЮТівця Шкіля до списку «осіб із незакритою судимістю», він міг звинуватити у подібному і президента Ющенка.

Передані МВС до ЦВК списки кандидатів у депутати, які перебувають під слідством, знаходяться у розшуку чи мають непогашені судимості викликали величезне зацікавлення практично у всіх ЗМІ. Після оприлюднення списку тих десяти осіб, стосовно яких у ЦВК були підстави зняти їх з реєстрації в кандидати, наступило певне розчарування, оскільки серед них виявились люди із «непрохідних» партій, або з непрохідних частин «прохідних» партій. А історія з Андрієм Шкілем взагалі викликала здивування, як формувалися у МВС ці списки.

Адже, якщо під гаслом «бандити рвуться до влади», до списків МВС потрапляють прізвища людей, проти яких справи фактично фабрикував попередній «анти-народний» режим, то чому б не згадати й про дисидентів-антикомуністів, котрі є у списках деяких партій і справи яких ще не погашені з радянських часів?»