Сахарные магнаты объявляют войну Кабмину

4 серпня Уряд прийняв пакет документів, які, за словами Юлії Тимошенко, мають знизити ціни на цукор в Україні. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до економічних та політичних експертів з питанням: «Чи вдасться Уряду найближчим часом стабілізувати ситуацію на ринку цукру в Україні»?

Олексій ПЛОТНІКОВ (завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України):

„Я не бачу якихось об‘єктивних передумов для зростання цін. Вони вже зросли настільки, скільки можна, і ті хто мав можливість на цьому заробити, вже заробили, це одне питання. Інше питання : Уряд Тимошенко занадто зловживає «ручним керівництвом», тобто такий адміністративний тиск не йде на користь національній економіці в цілому. В принципі, важко сказати чи зупиниться зростання цін внаслідок дій Уряду, скоріше за все воно зупиниться, тому що вже вичерпалися резерви для такого зростання”.

Кость БОНДАРЕНКО (директор інституту національних стратегій):

„Це буде така ж ситуація, що й із бензином. Я думаю, всі пам‘ятають, що декілька місяців тому Уряд теж приймав пакет документів, які мали стабілізувати ситуацію на ринку паливно-мастильних матеріалів. А тепер ми бачимо, що цін продовжують невпинно йти вгору, і Уряд починає шукати різні пояснення причин тому, чому ростуть ціни на бензин, аж до таких екзотичних, як торнадо в Мексиці.

Я думаю, що цей новий пакет документів, розроблений урядом, буде сприяти лише тимчасовому покращенню ситуації на ринку цукру, тим більше, що експерти з питань агропромислового комплексу, думку яких мені довелося почути, вважають, що цьогорічний можливий врожай цукрової сировини залишає бажати кращого. Я думаю, що потрібно відходити від популістських дій і думати про те, що ціни і ринок – це живі процеси, до яких потрібно готуватися заздалегідь. Хочу нагадати про те, що два місяці тому Володимир Литвин, виступаючи разом з Юлією Тимошенко, сказав, що за його інформацією очікується криза на ринку цукру. Юлія Тимошенко тоді просто проігнорувала цю інформацію.

Що стосується імпорту цукру, про який говорять, то він в жодному випадку не вплине на стабілізацію. Потрібно згадати про те, що Україна сама є виробником цукру, і, якщо зараз відкрити шлюзи для імпорту, одночасно з проштовхуванням документів щодо вступу в СОТ, то це може призвести до того, що імпортери займуть на українському ринку домінуючі позиції, і поступово призведуть до витіснення вітчизняного виробника”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„Ситуацию на потребительском рынке сахара правительству удастся стабилизировать с помощью последнего решения и сахарных интервенций. Однако эта потребительская стабилизация может иметь и обратную сторону, как политическую, так и экономическую. Во-первых, эта потребительская стабилизация может способствовать политической дестабилизации внутри власти, учитывая то, что в высших эшелонах власти есть ряд «сахарных» политиков. «Сахарных» не по характеру, а по бизнес интересам, связанных с украинским внутренним сахарным производством. И вот это последнее решение Кабмина может просто идти вразрез с этими интересами, поскольку подрывает рентабельность национального сахарного производства, стало быть, и прибыли «сахарных» политиков.

Во-вторых, эта стабилизация может дестабилизировать и экономическую ситуацию в секторе национального сахарного производства. Не думаю, что сахарные производители простят этот шаг Кабинету Министров, и спокойно на это отреагируют. Вполне возможно, что через своих «сахарных» депутатов они попытаются наказать Кабмин за это решение уже в Верховной Раде, которая соберется на новую сессию в сентябре. Поэтому, возможна так же дестабилизация в Парламенте, особенно в отношениях между Кабинетом Министров и Верховной Радой.

Так что, вот такие точки политической дестабилизации, вызванные решениями, направленными на потребительскую стабилизацию, могут в конечном итоге подорвать политическую стабильность, и политические позиции Кабинета Министров, и тех, кто принимал решения по импорту сахара-сырца и тростникового сахара уже осенью этого года”.

Володимир ДУБРОВСЬКИЙ (провідний експерт Центру «Case Україна»):

„Є два можливих рішення, які Уряд може застосувати, – це регулювання цін чи дозвіл на зниження імпортних бар‘єрів. Якщо йдеться про зниження імпортних бар‘єрів, причому не разове, а постійне, тоді, гадаю, ситуація дуже швидко стабілізується. Що стосується регулювання цін, то мені важко щось прогнозувати”.

Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

„На мою думку, заяви і дії уряду потрібно розглядати в декількох площинах.

Перша площина чисто політична. На сьогодні присутня критика з боку частини Уряду тих рішень Кабінету Міністрів, які були прийняті. Зокрема є заява Червоненка, про можливий вибух цін на ринку цукру сирцю, і про можливі оборудки, які відбуваються навколо цукрової справи. Це вказує на те, що в команді немає єдиного підходу, єдиного бачення рішень багатьох економічних проблем, зокрема, і щодо ситуації на цукровому ринку. Тому, виконанню цього пакету рішень може чинитися спротив у самому Кабінеті Міністрів. Тобто сам урядовий механізм може не спрацювати повною мірою при реалізації цих документів.

Інша площина цього питання - це те, що Уряд продовжує застосовувати ручне керування економічними процесами, попри заяву віце-прем‘єра Анатолія Кінаха. Це також може викликати значну критику з боку західних партнерів.

Цей пакет документів покликаний стабілізувати ситуацію та створити належні умови для забезпечення населення цукром, проте протиріччя в Уряді і волюнтаризм з боку кабміну може нівелювати цей пакет документів і призвести до його невиконання, тобто ринок так і не буде стабілізовано. Тобто є певні ризики, але є й певні можливості для стабілізації”.

Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями):

„Я вважаю, що такі заходи не будуть ефективними, адже вони за своєю природою не є ринковими. Ринкові заходи – це коли покупець вирішує по якій ціні й що купувати. Уряд може боротися з підвищенням цін, дотуючи найбідніші верстви населення на купівлю цукру, тоді буде нормально. Найбагатші 5% не постраждають від того, що цукор став дорожчий, я думаю, що самогону вони не женуть, і фрукти та ягоди не консервують, а всіх інші, хто постраждав, потрібно підтримати, якщо немає державного резерву, щоб вибити монополістів з ринку, а антимонопольний комітет не хоче цим займатися. А дотувати виробників – це помилка. Це буде фактично боротьба за гроші, витягування їх із бюджету. Я думаю, що ціни на цукор найближчим часом не стабілізуються”.