УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Брак мізків як основна загроза національній безпеці

Брак мізків як основна загроза національній безпеці

Депутати Верховної Ради України знову, як це вже стало традиційним, своїми руками створили загрозу для національної безпеки України.

Парламент ухвалив нову редакцію закону «Про місто-герой Севастополь». Закон ухвалено після першого вето Президента Ющенка. Враховано кілька його зауважень, інші відхилені.

У даному законі ключове питання прав центральних органів владі в організації влади в місті Севастополі вирішено наступним чином: Севастопольський міський голова обирається шляхом прямих виборів. Особа, обрана Севастопольським міським головою, призначається Президентом України на посаду голови Севастопольської міської державної адміністрації (тобто конституційне право Президента формувати систему органів виконавчої влади на місцях зведено до формальності – не призначити такого голову він не може). У законі декларується, що «як голова Севастопольської міської державної адміністрації Севастопольський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є підзвітним і підконтрольним Президенту України і Кабінету Міністрів України». На практиці, за умов втрати такого важеля, як вирішальне право призначення міського голови, роль Президента України і Кабінету Міністрів України при контролі за міським головою – головою держадміністрації Севастополя буде мінімізовано.

Крім того, в законі зазначено, що «особа, обрана Севастопольським міським головою і призначена Президентом України на посаду голови Севастопольської міської державної адміністрації, може бути звільнена Президентом України в разі порушення нею Конституції України, законів України, висловлення недовіри Севастопольською міською радою, за згодою Севастопольської міської ради».

Така норма означає повну втрату контролю з боку центральної влади за виконавчою владою в місті. Додамо, у місті, де існує серйозний потенціал концентрації сепаратистів як у виконавчих, так і в представницьких органах влади.

За таке рішення проголосували аж 281 депутат. http://www.rada.gov.ua:8080/pls/radac_gs09/g_frack_list?ident=18562&krit=66

Парламент власними руками організовує повну автономність регіону, у якому сконцентрована велика іноземна військова база, її широкі агентурні можливості, у регіоні де більша частина населення навіть не народилася, а приїхала з-за кордонів України, і тому мають мінімальну лояльність до держави або не мають ніякої. В таких умовах розв‘язання рук сепаратистам –

повне безглуздя і безвідповідальність перед національними інтересами України, її суверенітетом і територіальної цілісністю. Між тим, депутати Верховної Ради присягалися їх непорушно берегти.

Скажімо, Росія вже давно награлася у надання управлінської автономії регіонів, і, пройшовши через десятиліття війни на своїй території, сьогодні рухається в цілковито протилежному напрямі – до дедалі більшої централізації.

Україні треба вчитися на чужих, а не своїх помилках, тим більше, якщо ці помилки так дорого коштують.

У світовій практиці поширена ситуація, коли держава, на території якої розташовані іноземні військові бази, отримує додаткові централізаційні повноваження на територіях населених пунктів, де розташовані ці бази. Тому права держави України (не так важливо, в особі Президента чи Прем‘єр-міністра) щодо призначення і звільнення голови Севастопольської держадміністрації повинні бути непорушними і не залежними ні від кого.

Севастопольська міськрада повинна мати право негативного контролю, тобто лише право вимагати відставки голови Севастопольської держадміністрації.

Слід відзначити, що до цього нова влада України вже мала досвід спільної організації загроз національній безпеці та територіальній цілісності України. Нещодавно парламент спочатку ухвалив, а Президент на виконання меморандуму з Януковичем підписав закон про недоторканість депутатів місцевих рад, і тепер надія лише на Конституційний Суд.

У питанні Севастополя одна надія на Президента, який, хочеться сподіватися, розуміє, чим загрожують для України такі ігри в самоврядування у Севастополі.

Пару місяців тому, ще до відставки Тимошенко, я написав, що загрозу для України становить не стільки гострота задумів ворогів, скільки розрідженість мізків представників влади, які мають бути здатними ці задуми руйнувати. https://www.obozrevatel.com/news/2005/9/6/40363.htm.Державницькі якості керівних кадрів України представляють настільки запущену картину, що цю тезу необхідно повторювати по кілька раз кожного дня.