Війна в Україні

24 лютого 2022 року країна-агресор РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, атакувавши українські сили по всій лінії фронту, а також майже на усіх ділянках кордону.

Попри побоювання лідерів країн Заходу, що відкрита війна стане швидкою поразкою для України, жодного «Києва за три дні» не сталося. Ба більше, українським силам вдалося не лише зупинити наступ переважаючих сил ворога на столицю України, але зрештою і змусити ворога забратися з Київщини.

Згодом українські захисники провели вдалий контрнаступ на Харківщині, змусивши ворога тікати, а також звільнили правий берег Херсонщини, разом із обласним центром – Херсоном.

Разом із тим російські загарбники продовжують міцно триматися на сході України, особливо у Донецькій та Луганській областях, де прихована агресія Москви почалася ще 2014 року паралельно із анексією Криму.

Натомість Україна здійснила неочікуваний наступ у Курській області РФ, захопивши значну ворожу територію та утримуючи її впродовж тривалого часу.

Впродовж усього періоду повномасштабного вторгнення РФ також завдає терористичних ракетних ударів, а також атаки дронами-камікадзе на українські міста, вбиваючи цивільних та прагнучи знищити критичну інфраструктуру.

Читайте на цій сторінці головні новини про війну в Україні, терористичні атаки РФ по українських містах, правдиву інформацію про ситуацію на фронті, втрати РФ та як закінчиться війна.

Переговори про завершення війни в 2026 році

Хоча наразі завершення війни виглядає примарним, Україна спільно з європейськими партнерами та США докладають зусиль для того, щоб розробити мирний план дипломатичного завершення війни. Головною ж проблемою залишається вперте небажання Росії йти на будь-які компроміси чи зважати на здоровий глузд.

У січні в Парижі відбулася одна з найбільших зустрічей "коаліції охочих". За її результатами було підписано ґрунтовні документи коаліції – спільну декларацію всіх країн коаліції та тристоронню декларацію Франції, Британії та України про розгортання багатонаціональних сил в Україні.

Україна також продовжила докладати дипломатичних зусиль, щоб захистити свою територіальну цілісність у поствоєнний період, в разі нової агресії РФ. Європа паралельно почала шукати шляхи до прямих переговорів із агресором. Зокрема, за даними ЗМІ, у ЄС шукають власного посланця, який би вів переговори із Путіним.

Того ж місяця Трамп знову повернувся до улюбленої риторики про те, що Путін нібито готовий до завершення війни, а от Зеленський – винен у затягуванні мирного процесу. Ймовірно йшлося про небажання України виводити свої війська з окупованих РФ територій.

В січні також продовжилися окремі переговори представників Трампа із Україною та РФ.

22 січня президент Зеленський провів зустріч із Трампом у Давосі. Вона відбулася на тлі нових заяв Віткоффа про те, що США нібито готові створити з Україною зону вільної торгівлі, яка допоможе економічному розвитку країни.

За результатами зустрічі Зеленський заявив про продуктивну і змістовну розмову із Трампом. Відомо, що президенти обговорювали підготовку мирної угоди, а також захист українського неба. Трамп також назвав зустріч дуже хорошою і заявив, що "війна має закінчитися".

Слідом за цим Віткофф і Кушнер провели нові переговори з Путіним. За результатами зустрічі Кремль видав заяву про те, що війна в Україні продовжуватиметься до вирішення територіального питання.

Наприкінці січня в ОАЕ відбулися тристоронні переговори між Україною, США та РФ, а також окремі переговори українців та росіян без участі американців. Відомо, що переговори були складними і не було досягнуто жодного зрушення щодо найскладнішого питання – окупованих територій. У медіа також з’явилися повідомлення, що Україна та РФ обговорювали можливість розподілу енергії Запорізької АЕС.

Знову постало питання особистої зустрічі Зеленського і Путіна, але в Кремлі наполягали, що хочуть бачити президента України у Москві, що є абсолютно неприйнятним для офіційного Києва.

Місяць завершився новими переговорами між США та РФ щодо перспектив завершення війни в Україні.

У лютому дипломатичні зусилля щодо закінчення війни було продовжено. В медіа потрапила інформація про параметри гарантій безпеки для України. Зокрема, вони нібито передбачатимуть, що США та європейські союзники реагуватимуть на провокації РФ у три етапи.

Також медіа дізналися про існування українського "плану Б", якщо гарантії безпеки партнерів не спрацюють.

Зеленський спрогнозував, що закінчення війни можe відбутися впродовж року. Він також наголосив, що якщо Україна програє – то втратить незалежність.

Нові переговори відбулися 4-5 лютого знову у ОАЕ. Перший день переговорів сторони назвали продуктивним. Другого дня переговори також пройшли успішно, але жодних публічних коментарів щодо цього не було.

7 лютого Зеленський заслухав звіт щодо переговорів із РФ та США, заявивши, що необхідно прискорити досягнення прогресу.

Зеленський також повідомив, що США хочуть завершити війну в Україні до літа 2026 року. За даними Reuters мова йде про підписання мирної угоди в березні, а також проведення виборів вже у травні.

Згодом Зеленський вкотре закликав країни Заходу посилити тиск на Росію, наклавши санкції на росіян, які проживають у США та ЄС.

17-18 лютого Україна, США та Росія провели нові переговори у Женеві. До переговорної групи РФ повернувся Володимир Мединський. За даними медіа, саме його позиція призвела до того, що перший день переговорів зайшов у глухий кут. Разом із тим, певного прогресу все ж вдалося досягти.

Відомо, що на переговорах також обговорювалося питання особистої зустрічі Зеленського та Путіна.

Другий день перемовин був більш коротким, але також призвів до певних позитивних зрушень. Зокрема, обговорювалося створення на Донбасі демілітаризованої зони, на якій не буде ні українських військових, ні російських окупантів.

Також стало відомо, що у Женеві відбулася окрема зустріч Умєрова та Арахамії з Мединським.

24 лютого Зеленський вкотре повторив, що Україна хоче завершити війну, а також публічно передав Путіну послання про бажання провести зустріч. Він визнав, що переговори буксують через територіальне питання.

Згодом прогрес в переговорному процесі сповільнився через проблемні питання між Україною та РФ, а також через ескалацію конфлікту на Близькому Сході. Разом і тим, в США заявляють, що у переговорах є прогрес. Про це нібито свідчать два обміни полоненими, які відбулися після останньої зустрічі в Женеві.

Зрештою в медіа також звернули увагу, що Трамп значно більше уваги приділяє війні в Ірані, ніж Україні.

На цьому тлі у Кремлі заявили, що переговори між Україною та РФ наразі на паузі. Пізніше там уточнили, що йдеться про тимчасову пауза, а наступна тристороння зустріч нібито уже обговорюється.

Наприкінці березня Україна провела черговий раунд переговорів із представниками Трампа. Обговорювалися, зокрема, безпекові питання. За підсумками переговорів в Україні констатували "просування в узгодженні позицій" і "звуження кола невирішених питань".

Згодом Трамп заявив, що Україна та РФ близькі до укладення мирної угоди, а Зеленський і Путін мають провести переговори. Однак подальших зрушень так і не було, оскільки залученість США у війну в Ірані фактично зупинила спроби адміністрації Трампа організувати переговори.

Серед зрушень в цьому плані можна згадати 32-годинне Великоднє перемир'я, а також черговий обмін полоненими, які свідчать, що певні контакти між Україною та РФ все ж відбуваються.

У травні Україна оголосила односторонній день тиші, закликаючи РФ продемонструвати бажання миру. Натомість агресор продовжив атакувати українські міста. Після цього Зеленський заявив, що Україна діятиме дзеркально під час оголошеного РФ перемир'я.

Зрештою про триденне перемир'я між Україною та РФ оголосив сам Трамп. Перемир'я тривало 8-11 травня, однак його постійно порушували на фронті. На підтвердження перемир'я Зеленський навіть видав офіційний указ, який забороняв завдавати ударів по Красній площі в Москві 9 травня.

В межах перемир'я було анонсовано великий обмін полоненими, але він відбувся значно пізніше, ніж очікувалося.

Травень зрештою завершився без будь-яких просувань в плані переговорів.

В червні президент України опублікував відкритий лист до Путіна із закликом про зустріч, яка призвела б до закінчення війни. В Москві, щоправда, поскаржилися на те, що лист був публічним.

Також стало відомо, що Зеленський зустрічався в Києві із російським олігархом Романом Абрамовичем, через якого передавав послання для Путіна.

Згодом президент заявив, що червень-липень можуть стати ключовими для завершення війни, оскільки Україна перебуває у сильній позиції, в той час як втрати агресора постійно зростають. Заява щодо втрат стосується на лише ситуації на фронті, але й економіки РФ, яка потерпає через санкції і українські удари по нафтовим об’єктам агресора.

Переговори про завершення війни в 2025 році

Стартовою точкою пошуку шляху до дипломатичного завершення війни можна вважати проведення у червні 2024 року Глобального саміту миру, який мав на меті об’єднати дипломатичні зусилля країн світу, щоб змусити РФ зупинити агресію, а також створити передумови для майбутньої безпеки України. Попри те, що Києву вдалося залучитися підтримкою майже сотні країн, які тією чи іншою мірою підтримали фінальне комюніке саміту, він не зрушив питання завершення війни з мертвої точки. Доказом цього є й те, що анонсований на листопад другий саміт миру так і не відбувся.

Очікувалося, що значну роль у дипломатичному завершенні війни відіграє Дональд Трамп, який здобув перемогу на виборах в США в листопаді 2024 року та неодноразово обіцяв завершити війну в Україні за 24 години.

Однак реальність виявилася значно складнішою, ніж прогнозував сам Трамп. Та й його намагання балансувати між любов’ю до диктатора Путіна та нелюбов’ю до Зеленського, очевидно не передбачало нічого хорошого.

В січні ЗМІ дізналися, що строки завершення війни змістили з 24 годин до 100 днів.

В лютому США провели перші за довгий час переговори із РФ в Саудівській Аравії, які налаштували Трампа і проти України, і проти ЄС, який мало допомагає Києву.

Згодом Трамп влаштував Зеленському пастку в Білому домі, звинувачуючи в бажанні продовжувати війну, захопленні влади та багатьох інших безглуздостях. Тоді ж Трамп назвав Зеленського диктатором, тому що Україна не провела президентські вибори під час війни. Попри відвертий напад союзника, президент Зеленський не піддався на провокації адміністрації Трампа та отримав підтримку європейських партнерів. Зрештою Трамп став більше прихильнішим і дружнім до Зеленського, але це не означало зміну поведінки щодо РФ.

Після цього в ЄС також активізували зусилля для допомоги Києву в досягненні миру.

У березні представники України та США провели переговори у Саудівській Аравії, на яких було узгоджено пропозицію про 30-денне перемир'я у війні з РФ на морі та у повітрі. Згодом на цю пропозицію пристала й Москва.

Однак зрушень у мирному процесі так і не сталося.

Вже у квітні Трамп зажадав від Путіна досягнення перемир'я в Україні до кінця місяця, пригрозивши санкціями. Це був перший, але не останній раз, коли Трамп погрожував РФ та ставив двотижневий ультиматум, який закінчувався нічим.

Тим часом відбулася чергова зустріч представників США та України, під час якої Київ просив схилити Москву до режиму повного припинення вогню, який було узгоджено місяць тому. Трамп дав РФ три дні на відповідь, але її так і не було.

Разом із тим, подальші переговори між Україною і США допомогли організувати у Стамбулі першу за довгий час безпосередню зустріч представників України та РФ. Очікувалося, що там зустрінуться Зеленський та Путін, але російський диктатор дав задню.

Трамп же заявив, що зрушень щодо війни в Україні не буде без його особистої зустрічі із диктатором РФ.

Одначе, переговори України та РФ у Стамбулі зрушили з мертвої точки питання обміну полоненими, які продовжувалися аж до кінця 2025 року. З інших же питань, як і очікувалося, представники країн не знайшли спільної мови, оскільки РФ вдалася до мови ультиматумів та оголошення максималістських вимог.

Наприкінці травня стало відомо, що США отримали від України список умов мирного врегулювання війни. Тоді ж ЗМІ дізналися, що Росія готова йти на певні поступки, однак Москва все ще вимагає зняти з порядку денного питання вступу України в НАТО.

У червні переговори України та РФ знову продовжилися. Зустрічам передувала розробка угоди про завершення війни, яку Україна (спільно із ЄС) розробили та передала США та РФ. Москва також повинна була розробити власний документ, але Києву його так і не продемонстрували.

Певну тінь на переговори кинула унікальна українська спецоперація "Павутина", яка завдала непоправних втрат стратегічній авіації РФ, знищивши або пошкодивши близько 40 літаків на аеродромах по всій РФ.

У липні США, очевидно, щоб продемонструвати РФ свою миролюбивість, призупинили поставки деякої зброї Україні.

Тоді ж відбулися уже шості офіційні телефонні переговори Трампа і Путіна. За результатами розмови, в Кремлі заявили, що готові до продовження перемовин з Україною, але домагатимуться досягнення "всіх цілей СВО".

Трамп же залишився невдоволеним відсутністю прогресу щодо завершення війни в Україні.

Того ж місяця Трамп поставив РФ 50-денний ультиматум щодо припинення вогню в Україні, пригрозивши обкласти 100% митами як Росію, так і її партнерів. Згодом ультиматум було скорочено, оскільки Трамп зрозумів, що Путін не має наміру зупиняти обстріли України.

23 липня Україна та РФ провели у Стамбулі третій раунд переговорів.

У серпні активізувалися контакти між США та РФ, які призвели до проведення зустрічі Трампа і Путіна в Анкориджі на Алясці. Очікувалося, що третім учасником зустрічі стане Зеленський, але від цієї ідеї відмовилися. Згодом Трамп планував провести нову тристоронню зустріч, але можливості для цього так і не знайшлося.

Зеленський тим часом продовжував вибудовувати коаліцію з європейськими партнерами, які зрозуміли, що питання миру в Європі вирішується без лідерів ЄС.

Прикметно, що за результатами саміта Трампа-Путіна на Алясці не було досягнуто жодних угод, які б наблизили завершення війни в України, однак глава Білого дому наголосив, що продовжуватиме працювати в цьому напрямку.

Згодом почали з'являтися суперечливі повідомлення, які свідчили про те, що Трамп може змусити Україну до фактичної капітуляції. Зокрема, ЗМІ звернули увагу, що раніше Трамп вимагав від РФ спочатку погодитися на припинення вогню і лише потім укладату угоду, але пізніше умова припинення вогню просто зникла.

Тоді ж українська влада почала озвучувати компроміси, на які Київ готовий піти заради закінчення війни: йшлося, зокрема, про визнання втрату окупованих територій (але не відмову від них) в обмін на гарантії безпеки. Разом із тим, Зеленський неодноразово наголошував, що Сили оборони не вийдуть з Донбасу, як того вимагає РФ.

18 серпня Зеленський в компанії низки європейських лідерів знову зустрівся із Трампом у Білому домі. За результатами зустрічі було окреслено перспективи безпекових угод для України за моделлю 5 статті НАТО, а також заплановано організацію двосторонньої зустрічі Зеленського і Путіна, під час якої мають обговорити територіальні питання. Москва нібито була готова до такої зустрічі. Також згодом мала б відбутися тристороння зустріч Трампа, Зеленського і Путіна, але до кінця 2025 року нічого з цього так і не сталося навіть попри введення нових санкцій проти РФ.

Восени Україна із Західними партнерами продовжувала працювати над гарантіями безпеки, оскільки стало очевидно, що у НАТО є спротив проти швидкого прийняття України до Альянсу.

Серед безпекових варіантів розглядалося створення 40-кілометрової буферної зони між Україною та РФ, в якій знаходитимуться міжнародні миротворчі сили.

У вересні Трамп чи не вперше після повернення в Білий дім заявив, що «дуже розчарований Путіним» і пообіцяв наслідки для РФ через небажання закінчувати війну в Україні.

Того ж дня Путін заявив, що готовий зустрітися із Зеленським, якщо той приїде у Москву. Також він заявив, що РФ виступає проти вступу України в НАТО, але не заперечує щодо вступу в ЄС.

Зрештою розмови про підготовку зустрічі Зеленського і Путіна у двосторонньому форматі, чи за участі Трампа, припинилися. Лідер США фактично визнав неможливим проведення такої зустрічі, зазначивши, що Зеленський і Путін ненавидять один одного.

Наприкінці вересня відбулася нова зустріч Трампа і Зеленського в Нью-Йорку, за результатами якої глава білого дому заявив, що вірить у те, що Україна, за підтримки ЄС та НАТО, зможе повернути всі свої території, а також назвав саму РФ "паперовим тигром".

Європа також намагалася схилити Китай до того, аби натиснути на РФ та закінчити війну, але це не дало жодних результатів.

Зеленський тим часом наполягав, що Україна готова працювати над тим, щоб якомога швидше закінчити війну. Він також сказав, що готовий покинути свою посаду після виборів.

Восени Україна також намагалася посилити свій військовий потенціал, попросивши у США далекобійні ракети Tomahawk. Трамп нібито був готовий їх надати, але після нових телефонних переговорів з Путіним вирішив уникнути ескалації. Нова зустріч із Зеленським, яка відбулася після переговорів із Путіним, хоч і мала позитивний результат, не зрушила з місця питання закінчення війни.

Росія ж продовжувала намагатися перекласти провину за провали мирних переговорів та на Захід, то на Україну.

З приходом перших холодів, РФ почала завдавати нових масштабних ударів по українській енергетиці, а Сили оборони України продовжили систематичні удари по російських НПЗ, спричинивши в країні-агресорці бензинову кризу. Також Україна провела низку дуже вдалих атак на кораблі російського тіньового флоту.

Також восени відбувалася підготовка до нової зустрічі Трампа і Путіна в Будапешті, але її скасували, оскільки РФ не робила жодних кроків, які б свідчили про готовність до миру: Москва продовжувала висувати максималістські умови і не погоджувалася на жодні компроміси.

В листопаді в ЗМІ потрапив розроблений США без участі України план на 28 пунктів, який передбачав завершення війни. Пункти цього плану свідчили про те, що адміністрація Трампа знову підігрує Путіну і фактично схиляє Україну до капітуляції. Згодом з’ясувалося, що план був розроблений росіянами та переданий до Білого дому.

Існування такого плану, як і його зміст, розкритикували і в Україні, і в ЄС. Київ із партнерами також почали працювати над власним варіантом плану, який зрештою було представлено США під час переговорів у Маямі. Після низки зустрічей, зокрема і з представниками РФ, стало зрозуміло, що найскладнішим залишається питання захоплених територій, а також управління ЗАЕС.

Також США почали наполягати на тому, що в Україні необхідно провести президентські вибори. Зеленський визнав таку необхідність, але сказав, що Україна зможе зробити це лише за умови припинення вогню та забезпечення безпеки проведення голосування з боку Західних партнерів. Тим не менше, наприкінці грудня в парламенті почали працювати над можливістю проведення виборів під час воєнного стану, або ж в режимі онлайн.

Тим часом Путін 17 грудня відверто заявив, що якщо Захід відмовиться від переговорів, РФ "звільнить свої історичні землі військовим шляхом".

Під кінець року в Маямі відбулася нова зустріч Зеленського та Трампа. Там обговорювали новий мирний план з 20 пунктів, який перед цим Зеленський оприлюднив офіційно.

За результатами переговорів Україна наблизилася ще на крок до укладання мирної угоди з РФ, хоча все ще є складні питання, які потребують вирішення. Окрім того, Трамп заявив, що готовий приїхати в Україну та виступити зі зверненням до Верховної Ради, якщо це сприятиме укладанню мирної угоди.

Однак РФ вирішила, що останній хід року все ж має залишитися за нею. Там вигадали, що Україна нібито атакувала дронами резиденцію Путіна на Валдаї і видали це за доказ небажання Києвом миру. Також стало відомо, що про фейкову атаку Путін повідомив Трампа. Чи повірив цій вигадці президент США – достеменно невідомо: він припустив, що атака могла відбутися і "це погано", але її могло й не бути насправді.

Таким чином, намагання Трампа зупинити війну в Україні в 2025 році фактично закінчилися нічим. Відомо, що вже на початку січня Трамп і Зеленський проведуть нову зустріч.