Відео дня
"Сталевий їжак": Україна має план "Б" на захист після війни, якщо гарантії безпеки союзників не спрацюють – Politico
Україна гостро потребує надійних гарантій безпеки від своїх західних союзників як неодмінної складової будь-якої мирної угоди з Росією. Однак Київ має сумніви у тому, що партнери дійсно зможуть унеможливити новий напад РФ, тому готує "план Б".
Він полягає у серйозному посиленні власних збройних сил та нарощуванні бойової потужності української армії, яка, за влучним висловом президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, має перетворится на "сталевого дикобраза". Деталі цього "плану Б" розкриває видання Рolitico.
Україна готує "план Б"
Як зазначає видання, Київ побоюється, що західні гарантії безпеки можуть виявитися не надто надійними, аби стримати Кремль від нового вторгнення в Україну після завершення поточної повномасштабної війни. В українській столиці приходить усвідомлення: Україна має перетворитися на "сталевого дикобраза" – аби нікому у Кремлі більше в голову не прийшло на неї нападати.
Таку влучну метафору для повоєнної України придумала торік Урсула фон дер Ляєн: вона закликала українську владу перетворити країну "на сталевого дикобраза, неперетравлюваного для нинішніх і майбутніх агресорів". На практиці це означає існування постійної боєздатної багаточисельної армії, значні інвестиції у новітні технології безпілотників та ракет, а також вітчизняне виробництво зброї.
І Київ цю позицію президентки Єврокомісії поділяє.
"Україна пройшла фундаментальне переосмислення того, що означають гарантії безпеки та на чому вони повинні базуватися. Раніше бачення було зосереджено переважно на зобов’язаннях щодо захисту, що надаються партнерами. Однак сьогодні існує чітке розуміння того, що основою будь-яких гарантій безпеки має бути армія України та її оборонна промисловість", – сказала у коментарі Рolitico очільниця місії України при НАТО Альона Гетьманчук.
Однак до перетворення на "сталевого дикобраза" Україні ще належить пройти чималий шлях. Слід створити сталий оборонний сектор, реформувати свої системи закупівель, оновити систему набору персоналу, продовжувати вдосконалювати технології безпілотників, створювати ракети далекого удару, оснастити свої збройні сили сучасними танками, артилерією та літаками (Київ наразі збирається придбати до 150 винищувачів Saab JAS-39E Gripen шведського виробництва), а також отримати мільярди допомоги для створення армії, яку Росія боятиметься атакувати знову.
Майбутня безпека України полягає, насамперед, у "стійкості виробництва", переконаний гендиректор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко.
"Не окремі системи озброєння та не разові технологічні прориви, а здатність оборонної промисловості працювати з часом, під тиском, з передбачуваним обсягом виробництва", – зазначив він.
Гарантії безпеки необхідні, оскільки президент США Дональд Трамп виключив бажаний варіант для України – запрошення до вступу до НАТО, блоку, що захищає своїх членів статтею 5 про спільну оборону.
Без вступу до НАТО Україні доводиться покладатися на двосторонні угоди, які можуть не мати такої ж ваги, як зобов'язання у межах альянсу. Тож Київ, зазначає Рolitico, обережно ставиться до таких угод, оскільки Україна вже обпеклася на обіцянках США та Великої Британії за Будапештським меморандумом, коли відмовилася від свого ядерного потенціалу в обмін на ніщо.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що Захід пообіцяв Україні "солідні" гарантії безпеки.
"Деякі європейські союзники оголосили, що після досягнення угоди вони розгорнуть війська в Україні. Війська на землі, літаки в повітрі, кораблі на Чорному морі. Сполучені Штати будуть опорою", – сказав він.
Однак Росія вже неодноразово заявляла, що виступатиме проти будь-яких гарантій безпеки для України.
"Ми не знаємо, які гарантії були узгоджені, але, очевидно, це гарантії для українського режиму, який дотримувався русофобського, неонацистського політичного курсу", – заявив минулого тижня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Та й надійність обіцянок президента США Дональда Трампа у Києві сприймають скептично. Адже другий прихід глави Білого дому до влади супроводжується різкими розворотами у політиці, від бажання відібрати у Данії Гренландію до нападок на союзників по НАТО й налагодження теплих зв'язків з російським диктатором Володимиром Путіним.
"Чи розпочне Трамп війну з Росією через Україну? Абсолютно ні. Чи запровадить Трамп санкції проти Росії за порушення будь-якого режиму припинення вогню? Дуже малоймовірно", – написав аналітикТімоті Еш, який вивчає Росію та Україну.
Тож з огляду на те, що будь-які гарантії безпеки від союзників можуть не спрацювати, Київ розробив "план Б", що базується на фундаментальному принципі – покладатися насамперед на себе.
"Чим довше триває війна, тим більше українці переконуються, що вони повинні покладатися, перш за все, на себе. Це відображає як розчарування попередніми зобов’язаннями щодо безпеки, взятими перед Україною, так і скептицизм щодо перспектив членства в НАТО, а також зростаючу впевненість у власній здатності України протистояти ворогу", – зазначає Альона Гетьманчук.
Складові плану – сильне військо, реформи та розбудова "армії дронів"
Рolitico пише, що ключовим елементом майбутніх сил стримування є велика армія. Після завершення війни вона, за наполяганням України, має бути чисельністю у 800 тисяч.
Однак зважаючи на те, що у разі припинення бойових дій значна частина чинних військових захочуть демобілізуватися і повернутися до своїх довоєнних професій, створення та утримання великої армії мирного часу потребуватиме значних зусиль та витрат, зокрема й на її організацію та належну оплату для солдатів.
"Для цього Україні потрібно покращити військову підготовку на всіх рівнях, а також трансформувати свою організаційну та штабну структуру", – переконаний очільник благодійного фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.
Натомість міністр оборони України Михайло Федоров обіцяє проведення реформ у війську та масштабну цифровізацію.
"Наша мета — трансформувати систему: провести військову реформу, покращити інфраструктуру фронту, викорінити брехню та корупцію, а також сприяти новій культурі лідерства та довіри, щоб ті, хто досягає реальних результатів, були винагороджені та мали можливості для зростання", – каже урядовець.
Заступник командира полку безпілотних систем "Кракен" Третього армійського корпусу Костянтин Немічев наполягає: назріла необхідність змін у підготовці новобранців та до посилення освіти для офіцерів і сержантів, враховуючи, що вони є кістяком армії.
"Людина повинна розуміти, що її навчили воювати, і бути готовою до цього. А командири повинні мати лідерські якості… і тоді люди не будуть самовільно тікати (з армії. – Ред.) у такій кількості", – підкреслив він.
Інший напрямок зусиль України буде спрямовано на забезпечення українського війська достатньою кількістю смертоносних дронів. Вже зараз українські посадовці зазначають, що щомісяця на полі бою гинуть близько 35 тис. російських загарбників – здебільшого саме завдяки дроновим ударам. І посилення вже існуючого потенціалу може стати стримуючим фактором для Росії, який зупинить її від нового нападу.
За словами Федорова, Україна створила ринок дронів, безпілотний флот, ракети, системи радіоелектронної боротьби, боєприпаси та перехоплювачі.
"Але неможливо боротися за допомогою нових технологій, спираючись на стару організаційну структуру", – підкреслив урядовець.
У 2025 році Міністерство оборони уклало контракти на 4,5 мільйона дронів FPV та витратило понад 110 мільярдів гривень (2,1 мільярда євро) на закупівлі, пов'язані з дронами. Це втричі більше, ніж роком раніше.
"У сфері безпілотників, радіоелектронної боротьби, боєприпасів та ударних систем виробництво вже вимірюється сотнями та тисячами одиниць. На цьому етапі ключовим завданням є стабільність від партії до партії та контроль якості, забезпечення безперебійної роботи виробничих ліній або погіршення продуктивності", – сказав гендиректор Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко.
Україна також розробляє власні ракети. Якщо їх буде достатньо – Росію можна буде стримувати від нового нападу загрозою поновлення руйнівних ударів по російських НПЗ, інфраструктурі та військових цілях.
"Попередні обіцянки української оборонної компанії Fire Point — виробляти близько 200 ракет Flamingo FP-5 на місяць, кожна з боєголовкою вагою 1150 кілограмів та дальністю польоту 3000 кілометрів — не виправдалися, хоча деякі з них були використані для ураження російських цілей. Але Україна має інші крилаті ракети та далекобійні безпілотники, які можуть вражати цілі глибоко всередині Росії. Вона також працює над тактичною балістичною ракетою з дальністю польоту 500 км, що несе 200-кілограмову боєголовку, разом з Великою Британією", – пише Рolitico.
Реалізація цих задумів потребує потужної "оборонки" та наявності грошей у держави.
Станом на 2025 рік українські оборонні підприємства мали потужності для виробництва озброєнь на суму близько 35 млрд доларів. Однак Україна, що в умовах повномасштабної війни перебуває у скрутному фінансовому становищі, змогла укласти контрактів на суму лише близько 12 млрд доларів, зазначив Федірко.
"До 60 відсотків потужностей залишається недовикористаними. Без довгострокових контрактів, передбачуваного фінансування, захищених виробничих майданчиків, автоматизації, де це можливо, та вітчизняної випробувальної бази серійне виробництво неможливо підтримувати", – сказав гендиректор Української ради оборонної промисловості.
Окрім оснащення власних збройних сил, Україна сподівається експортувати зброю, що ускладнюється чинними правилами воєнного часу .
Нові ініціативи ЄС щодо витрат на оборону, такі як програма SAFE "Кредити на зброю" на суму 150 мільярдів євро, відкриті для української промисловості . Блок також планує надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро, дві третини якої будуть спрямовані на оборону.
Юридично обов'язкові угоди про безпеку зі Сполученими Штатами та європейськими державами, а також потенційна присутність багатонаціональних сил "коаліції бажаючих" є важливими питаннями в поточних мирних переговорах.
"Однак їх значною мірою розглядають як доповнення до власної армії України, а не як її заміну", – сказала Гетьманчук.
Для президента України Володимира Зеленського це означає нарощування власного оборонного потенціалу України для стримування Росії.
"З таким сусідом українці повинні бути такими ж ефективними господарями оборони своєї держави, щоб Україна завжди була незалежною та вільною від Росії", – наголошував глава держави.
Раніше OBOZ.UA писав, що, попри обіцяну Трампом відсутність російських ударів по українській енергетиці під час екстремальних морозів, у ніч проти 3 лютого російські війська завдали найсильнішого удару по енергетиці цього року. Зокрема, у Харкові через це виникла надзвичайна ситуація зі світлом і теплом після атаки.
Після масованого комбінованого удару військ РФ Зеленський звернувся до міжнародної спільноти. Він підкреслив, що якщо у світу немає сили зупинити російські удари, – то навряд чи є сила гарантувати нерозпалення війни знову.
Натомість президент США у тому, що Росія фактично чинить геноцид, атакуючи об'єкти енергетики та теплогенерації, аби залишити українців при морозах понад 20 градусів без тепла та світла, проблеми не бачить. Вже після атаки він похвалив Путіна за те, що той "дотримав свого слова" і нібито не атакував Україну цілий тиждень – хоча російські удари не припинялися ні на день.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!