Відео дня
Величезний стадіон, який нікому не подобався. Як "Ювентус" отримав сучасну футбольну арену й одразу її зруйнував
Уявіть: ви даєте гроші на новенький стадіон, його будують під велике міжнародне свято – і після цього "Делле Альпі" нікому не подобається! Фанати не хочуть сюди приходити, а клуби навмисне переїжджають на старі арени. Саме так було в Турині лише 35 років тому. Сьогодні стадіон вже не існує. Чому? OBOZ.UA розповідає італійську історію із присмаком грошей та великої конкуренції.
Італія жадала сучасності – і це вдалося
Навіщо взагалі знадобилося раптово будувати в Турині новий стадіон? Усе через Чемпіонат світу, право на який Італія отримала у 1984-му році. В них було 6 довгих років, щоб модернізувати свої арени, які просто не були готові під таке велике футбольне свято (попри те, що тоді Мундіаль був лише на 24 збірні). "Делле Альпі" з’явився у зовсім іншому місці, далеко від центру міста, інноваційне рішення дозволило будувати сучасну на той час арену з неймовірним краєвидом на Альпи, що надихнуло на відповідну назву. Будівництво тривало 2 роки за кошти місцевої влади, стадіон відкрився 31-го травня 1990-го року, просто за кілька днів до старту ЧС.
У червні новенький спортивний комплекс прийняв 5 ігор, у тому числі – всі групові матчі збірної Бразилії. У плей-оф бразильці теж грали тут, але у принциповій грі поступилися Аргентині 0:1. Останнім двобоєм на "Альпі" став півфінал Німеччина — Англія, ще одна запекла битва. У фіналі Мундіалю принциповим німцям вдалося взяти кубок у грі проти аргентинців, а Італія виграла бронзу. Та в Турині на той момент вже було не до футболу. Коли останній учасник ЧС-1990 залишив поле, почалася битва клубів за право грати на новому стадіоні.
Побудували. А для кого?
На початку 90-х Турин мав дві рівносильні команди в Серії А: поруч із "Ювентусом" ще сяяла зірка "Торіно". Звісно що обидва клуби хотіли грати на новенькому сучасному комплексі. Але на початку 2000-х, після довгих суперечок з місцевою владою, право на арену остаточно було закріплено за чемпіоном Італії. Натомість бики переїхали на "Стадіо Олімпіко", про що потім зовсім не шкодували.
Епоху на "Альпі" вважають однією з найтепліших: 5 чемпіонств і 5 срібних медалей Серії А, Кубок Італії, 3 фінали Ліги чемпіонів і такий бажаний другий вухань в історії та ще кілька міжнародних трофеїв. На цьому стадіона народилася легенда Алессандро дель П'єро, грали за "Юве" купа відомих футболістів і володарів ЗМ. Та все одно не всі матчі проходили саме тут, іноді зебрам доводилося їхати до Мілана чи Палермо, щоб провести кубкові та єврокубкові матчі. Із 1994-го "Ювентус" почав замислюватися – потрібен новий власний дім.
Проблеми почалися… одразу
Як виявилося, конструкція поспіхом збудованого стадіону виявилася неповноцінною: утримувати його одразу стало дорожче, ніж обіцяли, а глядачам банально не було видно гру. Чим далі вони розташовувалися на трибунах, тим гірше ставав огляд. За концепцією це типовий український стадіон, як "Динамо" чи "Металіст", із натяком на мультифункціоналізм: окрім самого поля, є ще легкоатлетичні доріжки. Саме через них події навіть поблизу бокової лінії були поодаль, що там казати про місця за воротами… Про стадіон і фанати, і функціонери казали: "Бути на трибуні – це почуватися ніби на виїзді".
Весь фарс ситуації в тому, що крім футболу, тут нічого і не проводили, бо для бігових дисциплін забули зробити окрему доріжку для розминки! Тобто за 20 років свого існування жодних легкоатлетичних змагань так і не відбулося. За газоном треба було постійно спостерігати, бо він гарно взявся, але подекуди перетворювався на ями та калюжі. Не забуваймо і про проблеми з муніципалітетом, які стали родзинкою. Все це спонукало "Ювентус" якомога швидше шукати рішення.
Стадіон орендували на 99 років… і майже одразу знесли
Щоб точно закріпити собі місце для проведення ігор, "Юве" оформив договір оренди у 2002-му аж на 99 років! Але ідея власної арени міцнішала. 7 травня 2006-го року туринці провели останній матч Серії А на "Делле Альпі". Після цього арена мала б отримати шанс на переродження – але Італія програла Україні право провести Євро-2012. І на цьому майбутнє стадіону було визначене.
Стара Синьйора знову переїхала додому, на "Стадіо Олімпіко". Саме там розпочався їх перший сезон у Серії B після Кальчополі. "Альпі" прийняв ще кілька концертів, а у 2008-му перетворився на пустку. Тоді ж головний клуб нашої розповіді вже домовився з владою про будівництво на його місці нової сучасної арени, тому знесення не було ні для кого новинкою. Третій за розміром стадіон Італії зник з мапи у 2009-му.
Далі буде вже нова історія
Довгоочікуваний процес будівництва власного стадіону, з усіма європейськими нормами та інноваціями, з’явився у 2011-му. Однойменна арена "Ювентус" менша за місткістю (42 проти 69), але з неї чудово видно футбол. Новий спортивний об’єкт прийме свою першу гру вже у вересні, розгром "Парми" 4:1. Саме тут розпочнеться епоха домінування туринців. Схоже, такий бажаний дім став не тільки комфортним, а й щасливим.