"З нашого будинку добре видно, як все горіло": зіркова українська атлетка неочікувано швидко схудла після пологів, але не могла їсти солодке під час вагітності

Призерка чемпіонатів світу зі стрибків у довжину та потрійного Марина Бех-Романчук Марина Бех-Романчук нещодавно стала мамою, але за лічені тижні повернулася у чудову форму і називає материнство найкращим періодом у своєму житті. Хоча чемпіонка Європи зізнається, що з появою доньки з'явилася і велика тривога і постійне хвилювання через бажання зробити правильно.

У розмові з OBOZ.UA Марина розповіла, хто підбирав ім'я для малечі – вона чи чоловік, призер Олімпійських ігор із плавання. Зізналась, хто допомагає їй у найскладніші моменти та чи збирається найближчим часои повертатися в сектор.

– Наскільки змінило вас народження дитини?

– Мені взагалі здається, що після появи дитини, життя абсолютно повністю змінюється. Знаєте, багато хто говорить, що потрібно якось так влаштовувати життя, щоб у нього вписалася дитина. А мені здається, що я зараз намагаюся вписатися в життя своєї дитини. Це найкращий період у моєму житті, сто відсотків, тому що дуже довгоочікувана малеча. І вона дарує стільки емоцій, стільки позитиву, що просто словами навіть цього не опишеш.

– Дуже часто мами у перші місяці місяці після пологів такі виснажені, невиспані. А ви виглядаєте просто чудово? Як ви це робите, у чому таємниця?

– Відверто вам скажу: не знаю. Мені здається, що тут відкриваються якісь потаємні резерви (сміється). Я взагалі така людина, яка любить поспати. І я дуже хвилювалася через за цей момент – як воно буде? Але, дійсно, жінки в цьому плані, мені здається, просто фантастичні. А як виходить знайти ці сили, цю енергію, я й досі не знаходжу відповіді на це питання. Але якось долаємо цей момент.

– Тобто, маленька Софія дає мамі трохи поспати і відпочити?

– Дає. Звісно, бувають і веселі ночі, і бувають кращі. Не без цього, це дитина. Інколи мені здається, що вона відчуває, що мені десь треба поспати і робить ніч спокійнішою. Тому завдяки цьому рухаємось.

– А де не співпали для вас очікування від материнства і реальність?

– Напевно, в тому моменті, що я не могла подумати, що діти це настільки велика тривога, занепокоїння. Дуже за все хвилюєшся, щоб зробити правильно, щоб все було гаразд. Чи десь прихворіла, чи ще щось, ти вже собі щось там переживаєш. І оцей рівень тривоги він значно вищий, ніж коли ти десь хвилювався за своїх друзів, близьких чи самого себе.

Тому що ти чудово розумієш, що дитина для тебе – найцінніше, найважливіше. І отут я навіть не могла подумати, що я отака буду людина, яка інколи прям аж навіть не знає, що робити далі.

– Хто приходить на допомогу в такі моменти?

– Звісно, бабуся. Моя мама в такі моменти дуже виручає. Сама хвилюється, але мене заспокоює.

– Як ви приходили в форму після пологів? Наскільки вам було важко?

– Насправді дуже легко. Організм якось сам швидко привів себе в форму. Я планувала орієнтовано через два місяці розпочати тренування. Оскільки чомусь я собі придумала, що зайву вагу буде скидати важко. Але якось організм прибрав абсолютно все, що було набрано під час пологів без будь-яких фізичних навантажень. Тобто все спрацювало само собою.

– У нас вважається, що мама робить одночасно все – і дитину колихає, і готує, і чистоту підтримує, і за собою слідкує. Але от насправді вистачає часу на щось ще, окрім дитини? Що встигаєте зробити для себе?

– Звісно, допомагає бабуся, допомагає дідусь. Приходить Міша з роботи, завжди з малечою на руках, щоб мені десь можна було щось зробити. Навіть просто сходити в душ. Або я намагаюся для соцмереж якийсь контент знімати. І в цей момент всі з розумінням ставляться, підстраховують. Наприклад, Соня лягла спати, хтось за нею подивиться, поки я зроблю те, що собі напланувала, придумала. Тому, звісно, є час на себе, оскільки що є допомога від рідних.

І відверто скажу, коли допомоги немає, мені здається, що це просто надскладно. Тому що ти думаєш, як це все зробити. І воно добре, коли дитина гарно спить, а бувають же ж такі дні, коли малеча спати не хоче, чи її щось турбує, чи в неї не той настрій. І в такі моменти якраз дуже потребуєш допомоги.

– Коли обирали ім'я, за ким було останнє слово? І як взагалі виник варіант із Софією?

– Не знаю, в мене було два варіанта. І поки ми ще не знали, хто у нас народиться, я дуже сильно хвилювалася, як ми будемо обирати ім'я хлопчику, тому що нам нічого не подобалося. Ми просто сиділи за столом, спілкувалися і не могли взагалі навіть якихось хоча б приблизних варіантів підібрати.

А щодо дівчинки, у мене було два варіанта. І Міші вони також подобалися – ми обирали між Сашею і Сонею. І навіть вже, коли зовсім трішки залишилося до пологів, мене Міша ще перепитував: ти впевнена, що хочеш Соню? Може, все-таки буде Саша? Але от чогось хотілося, щоб була Соня, і все. І чомусь я собі завжди думала: якщо в мене будуть дві дівчинки, то буде Саша і Соня (сміється).

– Ну, у вас ще все попереду. А легку атлетику чи взагалі якийсь спорт дивились під час вагітності і вже після пологів? Чи його і без того було забагато у вашому житті і хотілося відпочити?

– Звісно, все дивимося, всю вагітність слідкувала. Під час вагітності навіть відкрила для себе перегляд тенісу. Тому що коли повноцінно тренувалася, насправді слідкувала переважно тільки за легкою атлетикою. На щось інше часу елементарно не вистачало.

А коли була вагітна Сонею, то ми з мамою дивились дуже багато турнірів з тенісу, всі змагання. Слідкували за нашими дівчатами, хлопцями. Вболівали. Ну, а як по-іншому? Ти в спорті провів 20 років свого життя і хочеться вболівати, хочеться підтримувати. Оскільки ти знаєш, який це тотальний труд. І хочеться, щоб в наших все виходило.

– А самій вже на доріжку чи сектор хочеться?

– Частково – так, а частково – якось важко сказати, що дуже сильно хочеться. Оскільки після Олімпіади я приїхала людиною, яка не знала, що мені робити далі. І якщо, скажімо, я не змогла зробити вибір, життя зробило його за мене. І зараз я просто хочу взяти максимум від того етапу життя, який в мене є – взяти максимум від часу зі своєю дитиною.

А щодо доріжки, то, напевне, мені зараз хочеться бачити її лише в ракурсі якихось легких, не виснажливих тренувань. Чисто для себе і для свого особистого задоволення.

– Що змогли дозволити собі під час вагітності з того, що було табу протягом спортивної кар'єри?

– Відверто вам скажу: я думала, що коли буду вагітна, то дозволю собі все. І це все було в плані харчування. Я буду їсти все, що захочу. Але в мене був дуже сильний і дуже затяжний токсикоз. І мені зовсім не хотілося солодкого. Абсолютно. Я всю вагітність не їла солодке. І я всю вагітність ходила і говорила: "Я думала, що я буду їсти все, що хочу, а їм те, що потрібно".

А от вже зараз, після вагітності, вдається їсти все, що хочеться. І кілограми все одно уходять.

– На жаль, ми живемо в такий важкий час, коли над головами щось постійно літає, вибухає. Вже знайшли свій алгоритм дій, коли починається тривога? Хапаєте в оберемок і в укриття?

– Ми живемо в приватному будинку. Там якихось таких варіантів, як хапати в оберемок чи ще щось, немає. Але все одно, звісно, хвилюєшся, моніториш ситуацію, щоб розуміти, що і як. У нас був дуже сильний обстріл, коли Соні орієнтовно було десь три тижні. І доволі таки було страшно, тому що лунали вибухи. А з нашого будинку було дуже добре видно, як все горіло. То в такі моменти не знаєш навіть, як знайти собі місце і що взагалі вдіяти.

– Є на найближчий час якісь плани, окрім обов'язків мами?

– Насправді трошки вже є. Потихеньку планую. Звісно, хочеться поступово це все робити. Тому що не хочеться втрачати час із малечею. Хочеться все-таки по максимуму взяти з цього моменту. Оскільки всі люди, які мене оточують, говорили: діти ростуть швидко, насолоджуйся. 

І поки Соня тільки народилась, мені здавалося: вона ж така маленька, де там швидко. А нам вже три місяці, і я встигла забути, яка вона була, коли ми виїжджали з пологового. І тому цей рік реально хочеться взяти по-максимуму. Бо я чудово розумію, що я потім буду гортати фотографії і думати: "Боже, яка солодка булочка була, я хочу ще таку".

Тільки перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!