Боролись за життя майже місяць: поранений росіянами український гандболіст помер у лікарні, попри спроби реанімації

19 січня в Києві попрощалися з досвідченим гандболістом і захисником України Віталієм Маслом, який був дуже важко поранений при виконанні бойового завдання внаслідок російського обстрілу. Лікарі тривалий час боролися за життя 51-річного спортсмена і тренера, але 13 січня 2026 року його серце не витримало.

Відео дня

Віталій Масло народився 3 січня 1975 року, з дитинства був закоханий у гандбол. Спочатку грав сам і навчався у київській ДЮСШ №17, а потім вирішив готувати нове покоління спортсменів і залишився працювати у своїй рідній школі.

Масло займався розвитком шкільного й студентського гандболу в Києві. Він був серед ініціаторів створення ДЮСШ "Борщагівець", де займався не тільки організаційними питаннями, а й багато років сам тренував дітей. Паралельно встигав виступати за ветеранські команди.

Гандбольний тренер ДЮСШ "Борщагівець" Євген Рачок знав Віталія дуже давно – ще коли сам навчався в Київському спортивному ліцеї.

"Згодом ми разом грали у ветеранській команді "Легіон XXI". Віталій навчався на гандбольному відділенні київської ДЮСШ №17, а потім працював у ній тренером. Він стояв біля витоків створення ДЮСШ "Борщагівець" та її гандбольного відділення, був її тренером, запросив працювати мене, запросив також тренерку Тетяну Радько із Запоріжжя", – згадав Рачок.

"Він був надзвичайно цілеспрямованою і чесною людиною. Дітям, які навчалися у нього, дуже пощастило. Він виховував у них справжній чоловічий дух. Це була людина-кремінь", – додав тренер.

Також колеги відзначали, що Віталій був людиною великої сили духу, честі й принципів.

Після повномасштабного вторгнення РФ Масло приєднався до сил оборони України. Спортсмен був поранений, але після одужання повернувся на фронт до побратимів. У грудні 2025-го під час бойового завдання Віталій потрапив під обстріл російських окупантів і зазнав надзвичайно важких поранень.

Майже місяць захисник перебував у запорізькому шпиталі, переніс кілька складних операцій, але, попри самовідданість медиків, пішов із життя. Серце Віталія зупинилось 13 січня 2026 року.

"Попри проведені операції, зусилля лікарів та реанімаційні заходи, його життя врятувати не вдалося", – повідомила Тетяна Радько. У Віталія залишились син і дружина, які були поруч з ним протягом місяця боротьби.