"Зірка, яка пробула на землі лише 26 років": Росія вбила чемпіона України з боротьби за 9 днів до його дня народження

4 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку загинув український борець, колишній чемпіон країни Андрій Яременко. Після мобілізації до лав ЗСУ він служив оператором безпілотних систем і був справжнім професіоналом своєї справи. Однак тепер талановитому спортсмену і захиснику назавжди 25 років. Через військову агресію РФ Яременко 9 днів не дожив до свого 26-річчя...

Відео дня

Андрій народився 13 грудня 1999 року в Житомирі, навчався у місцевій загальноосвітній школі №8, яка згодом трансформувалась у ліцей. З дитинства вирізнявся цілеспрямованістю та силою волі. Ці якості дуже знадобились хлопцю у греко-римській боротьбі, яка з'явилася у житті Яременка у майже восьмирічному віці і захопила на довгі роки.

"Я перший тренер, побачив у тоді ще восьмирічному хлопчику справжнього чемпіона з перших днів нашого знайомства. Протягом п'яти років ми подорожували всією Україною, змагаючись і здобуваючи медалі різного ґатунку. Андрій дивував своєю технікою, силою, стратегією і безпомилковістю. Він ніколи не здавався і завжди проявляв волю до перемоги. Чемпіоном Андрій ставав не на змаганнях, а в залі, важко й сумлінно працюючи щодня", – згадав тренер героя Дмитро Піскун.

За словами наставника, Андрій був сором'язливим, але вихованим, сильним, ввічливим, титулованим, простим хлопцем, який, незважаючи на свої здобутки, ніколи нікого не образив, а навпаки – своїм прикладом надихав партнерів, вселяючи в них віру в себе.

"Знаючи, що він – особлива людина, я вірив, що він стане зіркою світового масштабу. Віддаючи всі свої знання і сили для виховання Андрія, я отримував від нього набагато більше, ніж його особисті медалі. Він не тільки перемагав сам, а й був лідером, який надихав інших. Юний Андрій був для мене взірцем спокою і впевненості. Надзвичайний талант він примножував важкою працею з усмішкою на обличчі. Це саме той випадок, коли вихованець перевершує свого тренера в сто разів, але це так приємно", – зазначив Піскун.

Перемоги Яременка не змусили себе довго чекати. Його талант було видно неозброєним оком, тому після сьомого класу хлопець продовжив свою освіту у Березненському ліцеї-інтернаті спортивного профілю й гідно представляв Житомирщину на змаганнях різного рівня.

У 2015 році Андрій став чемпіоном України, після чого був багаторазовим призером обласних і всеукраїнських змагань, відібрався до збірної і представляв Україну на чемпіонаті світу серед кадетів, де посів 10 місце.

"Я пам’ятаю його завжди працелюбним, він був для мене прикладом. Він підкорював висоти, до яких мені хотілося прагнути", – згадав друг загиблого спортсмена Влад, з яким вони разом займалися у спортивній школі.

Згодом Яременко здобув ступінь магістра факультету фізичної культури та спорту Житомирського державного університету імені Івана Франка та мріяв реалізувати себе ще й у тренерській діяльності – закохувати у боротьбу дітей і підготувати нове покоління чемпіонів. Але плани довелося сильно корегувати після повномасштабного вторгнення РФ.

На початку 2025 року спортсмен приєднався до лав ЗСУ, де протистояв ворогові як оператор безпілотних систем у 115-й окремій бригаді Сил територіальної оборони. Ця робота вимагала не тільки технічних навичок, а й холодний розум, точність і витримку, які роками виховувались у спорті.

За словами директорки Житомирського міського центру соціальних служб Ольги Юрченко, він одразу здобув авторитет серед побратимів і командирів, адже був урівноваженим та вмів спокійно вирішувати надзвичайно складні проблеми та життєві ситуації.

4 грудня 2025 року Андрій віддав своє життя за Україну і своїх близьких під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.

"Відданий справі, яку любив, а з іншого боку – неймовірний, щирий, ввічливий і щедрий на добро, на друзів, на підтримку", – згадала Юрченко.

"Коротке життя, за яке він встиг залишити відбиток у багатьох серцях. Зірка, яка пробула на землі всього 26 років, але світло якої залишиться зі мною та багатьма назавжди. Це була честь і гордість бути частиною твого життя", – звернувся до загиблого учня Дмитро Піскун.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!