"Динамо" вилетіло з Ліги чемпіонів. Як так сталося: тактичний огляд матчу проти "Пафосу"
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

У матчі-відповіді 3-го раунду відбору ЛЧ київське "Динамо" поступилося "Пафосу" 2:0. Рахунок не за грою, бо насправді там мало б бути більше пропущених. У грі, де фолів було більше, ніж гри, ми навіть по воротах били частіше, та безрезультатно. OBOZ.UA шукав, де ж заховалася проблема цієї команди.
Стартові склади
"Пафос": Міхаіл, Коррея, Гольдер, Лукассен, Пілеас, Танковіч, Суньїч, Оршич, Пепе, Бруно, Драгомір
"Динамо": Нещерет, Тимчик, Попов, Михавко, Дубінчак, Бражко, Ярмоленко, Буяльський, Шапаренко, Кабаєв, Ванат
Перший тайм. Помилятися - наш стиль
Агресивний стиль кіпріотів вдома чекали всі, до нього готувалися. Але не до такого швидкого підтвердження, бо вистачило лише 2 хвилини. Втрата центрбеками своїх позицій - очевидна причина цього голу. Попов кудись побіг, Михавко загубився з ким грає і не надто масовану атаку суперника не було ким закривати. Пішов із позиції і Нещерет, що дало ще більше простору. Спочатку Драгомір увірвався на нашу половину та зламав оборонні ряди. На другому темпі добивав Танкович і він же видав потрібну передачу далі. Оршич був на третьому темпі та розстріляв порожні ворота. 1:0.
Тотальний хаос "Динамо" диктував стиль гри. Без зібраності в передачах, без чіткого розташування на полі, без вдалого пресингу. Захисники, зклеєні чомусь втрьох, намагалися блокувати одного гравця. Так вони давали багато простору Бруну з Оршичем, аби ще і ще загрожувати володінням Нещерета. На 24-й хвилині ми вже могли їхати додому, але Коррея загрався у футбольний симулятор та перетиснув стік, відправивши м’яча далеко над воротами. Коли минула половина тайму, здавалося, що нам все ще показують повтор стартових хвилин.
Кияни вже всередині поля зустрічали майже всіх суперників, передачі повз лініями були заблоковані. Мали б дати результат закидання від Нещерета, але і вони не працювали: легко читалися та блокувалися. Та й віддати м’яч на голкіпера теж було страшно, перехоплення відбувалися одне за іншим. Дубінчак, один із найактивніших тиждень тому, вчора просто існував на полі. "Пафос" через його зону організував більшість атак, а одноклубники не встигали реагувати на прогалини. Хоч щось намагався зробити Ярмоленко та проти ветерана європейського футболу господарі добряче підготувалися. А якщо не вдавалося - йшли на дрібні тактичні фоли. Настільки розумні, що минулося без карток за весь матч (натомість її отримав Ванат). Єдиний удар у ствір від українців був зі стандарту - без небезпеки.
Неможливо було виокремити когось одного відповідального за цей тайм: катастрофічні помилки робили всі, а кожна втрата м’яча одразу ставала гострим моментом з виходом на воротаря. У "Динамо" не було навіть бажання, а кіпріотів влаштовувала перевага. Мінімально програвати не так лячно, ми вже проходили таке в різних чемпіонатах. Але за грою не було видно нікого, здатного виправити становище.
Другий тайм. Так грає чемпіон України?
Це був матч без футболу. 90 хвилин шоку, нерозуміння та пошуку відповіді - а що сталося? Невимушені помилки, обрізки та порожні втрати продовжилися по перерві. Динамівські фланги не просто горіли. Вони відкривали зони для суперника із повною відсутністю підстраховки. Словом, "Пафос" виконував просту задачу та через дотик заходив на нашу половину як до себе додому. Ми ж у цьому "вдома" почувалися розгубленими.
За досить повільної гри "Пафос" користався окремими епізодами, які приходили як комплекс київських помилок. Черговий такий ми побачили на 55-й хвилині. Кіпріоти в кілька темпів зачепилися за м’яч біля нашого штрафного й дочекалися чергову обрізку - тепер Оршич вже навішував на дальню. Коррея незрозуміло як склався і з гострого кута відправив м’яча у ворота разом із Нещеретом. 2:0.
Фанати "Пафоса" могли свистіти навіть на своїх, бо кіпріоти частіше лежали на газоні - їм не було куди поспішати. За весь другий тайм можна згадати тільки 3 контратаки з м’ячем у нашому штрафному, але й ті завершувалися просто виносами. Повні трибуни дивилися на змагання з бігу на короткі відстані. Навіть вигуки на підтримку українців були гучнішими за місцеву публіку.
Це неможливо списати на втому чи відстань: Шовковський ротує склад, має вдосталь футболістів і їхав на гру вмотивований розгромом над "Рухом". Та й сезон тільки розпочався. Але що ми побачили? Шапаренко дав найбільше браку, центребки Попов і Михавко постійно рухалися поза своїми позиціями, латералі втрачали м’яча у небезпечній зоні. Так, кіпріоти грали брудно, фолили за будь-якої нагоди, зриваючи наші потуги (а суддя закривав очі на всі порушення правил). Та навіть під кінець гри вони бігли, а от кияни ні. Вони часто били здалеку - кияни лише раз. Суперники кидалися у підкат перед воротами - кияни цього не зробили.
З усіх щось і далі намагався зробити Ярмоленко, тоді як Ванат вимкнувся і просто перебував попереду, а фланги змушені були наздоганяти Жажа з Оршичем. Іронічно, що за такої гри біло-сині виконали більше ударів у ствір, ніж тиждень тому. Критична помилка на 2 хвилині ніби вимкнула команду, що неприпустимо для такого рівня. Вчора столичний клуб виглядав жалюгідно. І тільки це слово може стати підсумком гри. Попри статус чинного чемпіона України, "Динамо" не готове до Ліги чемпіонів.
2:0 (3:0) - "Пафос" як на тарілочці забирає перемогу над киянами, "Динамо" переходить до Ліги Європи. Доля любить сміятися зі столичного клубу - далі знову може випасти "Хамрун". Але тепер це не тільки відбір, це ще й можливість потрапити в Етап ліги ЛЄ - 6:0 вже не буде. Гімн Ліги чемпіонів вперше вмикають тільки в останньому раунді кваліфікації - та не українським клубам і не цього сезону.










