Співак Лері Вінн, який свого часу був популярним не лише в Україні, а й у Росії, згадав атмосферу, яка панувала в РФ під час його роботи там. За словами артиста, розмови про братерство та єдність часто не відповідали реальності, а на практиці переважали зовсім інші підходи та аргументи.

Відео дня

Водночас Лері Вінн зазначив, що з-поміж російських діячів позитивно може згадати лише двох його представників. Про це співак розповів в інтерв’ю OBOZ.UA.

Артист зізнався, що після початку повномасштабної війни повністю припинив будь-яке спілкування та свідомо розірвав усі зв’язки ще раніше: "Перед 2014 роком, коли вже було все зрозуміло, я розірвав контракт із компанією Ігоря Крутого, з яким працював. Він тоді кілька разів перепитував: "Ти точно впевнений?" Я відповів: "Більш ніж". Є лише дві людини, про яких можу відгукуватися позитивно: це Алла Пугачова та той же Ігор Крутий. Був час, коли життя нас сильно зіштовхнуло, ми спілкувалися. Але зараз немає такого, щоб зателефонував от так запросто і запитав: "Алло Борисівно, як почуваєтеся?" Ігорю – можу, але не буду".

Окремо співак згадав атмосферу, яка, за його словами, панувала в Росії: "Москва – це басейн із кислотою. Якщо в тобі є щось людське і ти цим дорожиш, там тобі буде важко втриматися – загинеш. Пам’ятаю, як тоді там багато говорили про "братерство і єдність", але коли доходило до конкретних речей, картина змінювалася. Часом можна було почути: "Що ти мені розповідаєш – я москвич у четвертому поколінні". Я на це відповідав приблизно так: "Слухай, москвичу, і що далі? Що в тебе насправді є, окрім прописки? Алмази в Москві? Ні, вони в Якутії. Нафта прямо в квартирі б’є? Ні, вона в Сибіру та Татарстані. Газ в тебе тільки в квартирі – і то до дев’ятого поверху в будинку доходить. Рухне Росія – вирвеш сторінку з пропискою в паспорті і зжереш з голодухи".

Раніше OBOZ.UA писав, що оперна прима України Людмила Монастирська прокоментувала дискусії навколо виконання творів російських композиторів у світових театрах.

За її словами, європейські театри продовжують ставитися до Чайковського, Рахманінова, Прокоф’єва та інших як до частини світової музичної спадщини: "У європейських театрах можна почути формулу: we cancel Putin, but not Pushkin – мовляв, Путіна можна "скасувати", але Пушкіна – ні. Тому в Європі – а подекуди й у США – досі намагаються провести межу: ось російська культура і вона поза часом, а ось російська держава та її агресивна політика. Для людей, які не живуть під обстрілами, таке розділення здається природним і навіть елегантним. Але для тих, хто щодня бачить наслідки цієї політики, така відокремленість виглядає щонайменше наївною".

Повне інтерв’ю з Лері Вінном читайте на OBOZ.UA тут.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!