Відео дня
"Данилко і так знімає вершки з Євробачення майже 20 років". Тімур Мірошниченко – про брехню зірок, різкий допис Джамали та закулісся конкурсу
Тімур Мірошниченко – популярний телеведучий та незмінний голос Євробачення в Україні вже понад 20 років. Наша розмова відбулася після зйомок гумористичного шоу "Впізнай брехню" – української адаптації британського формату Would I Lie to You?
Прем’єру, що запланована навесні, знімає національна онлайн-платформа SWEET.TV. У кожному випуску відомі коміки та зіркові гості розповідатимуть смішні та часом абсолютно неймовірні історії, а завдання колег з іншої команди – розгадати, де правда, а де вміло замаскована вигадка. Запис програми зібрав справжній зірковий десант: серед гостей – Оля Полякова, Володимир Дантес та популярний блогер Ніколас Карма. Тимур Мірошніченко – ведучий цього шоу.
– Тімуре, яка з історій, почутих сьогодні, вам найбільше сподобалася? Така, яку ви запам’ятали і розкажете вдома дружині?
– Ні, дружині я нічого не розповідатиму – для того, щоб вона подивилася це все вже в ефірі. І всім раджу робити так само. Тут чимало кумедних історій, а іноді наші учасники навіть видають чужі історії за свої – і це теж частина фішки шоу. Тут можна одночасно навчитися розпізнавати брехню, майстерно обманювати і просто посміятися від душі. Якщо говорити про найвеселіше, що було сьогодні, мені найбільше сподобалася розповідь Олі Полякової про її таємні сигнали з чоловіком на публіці. Це дуже прикольно. Але навіть не сама ця історія, а маленькі деталі й нюанси, які вона додавала у свою розповідь.
– Що вас підкупило у проєкті: сам формат чи привабливий гонорар?
– Мені все сподобалось. Це дуже цікава програма. З "Левами на джипі" (Костя Трембовецький та Рома Щербан стали капітанами команд у програмі. – Ред.) минулого року ми вперше заколабилися. І, мені здається, у нас виникла певна хімія, яка природно переросла в проєкт "Впізнай брехню". Чому мені це цікаво? По-перше, це дуже смішно – гумор у шоу живий і драйвовий, тут постійно відбувається щось несподіване. По-друге, корисно: у житті нас часто намагаються обдурити в різних ситуаціях, але тут ми вчимося помічати дрібні деталі, приховані сигнали і навіть майстерно розпізнавати брехню.
– Цікаво, а ви самі себе перевіряєте під час запису шоу? Вдається вгадувати брехню чи частіше промахуєтеся?
– Мені частіше здається, що промахуюся. Але це зовсім не через неуважність – наші учасники настільки майстерно обігрують ситуації, що заплутати навіть досвідченого ведучого не так уже й складно. Звісно, іноді "паляться", але загалом дуже вправно грають. А ще цікаво спостерігати, як змінюється тактика під час гри: уже в третьому-четвертому раунді вони можуть спеціально підставитися, щоб ввести суперників в оману. Це постійна гра розуму і інтуїції – динамічна, непередбачувана.
– Ваші діти будуть дивитися це шоу? Воно цікаве для маленьких?
– Так, думаю, що це цілком підходить для дітей 6-7 років і старших. Можливо, зовсім маленьким ще складно втримати увагу, але тут багато залежить від конкретної дитини. Мої дивляться абсолютно все, що веде тато. І не тому, що змушую – їм цікаво!
– Що нового у ваших малих (разом із дружиною, блогеркою Інною Мірошниченко, телеведучий виховує чотирьох дітей, Марсель та Ангеліна – прийомні, яких пара усиновила під час повномасштабної війни. – Ред.)?
– Вони постійно змінюються – ростуть, розвиваються, кожен по-своєму. Абсолютно різні, і це неймовірно цікаво спостерігати. Кожен проявляє себе по-своєму: характери різні, і водночас дивитися на них разом, у комбінації, теж дуже прикольно. Ось вони можуть грати вчотирьох, потім вже – по двоє, хтось один, або троє – і завжди поводяться по-різному. Навіть коли вдома лише я, або Інна, або ми обоє, вони постійно різні, кожен по-своєму проявляє себе.
– А хто з ким дружить?
– О, це взагалі окрема історія! Інколи дружать хлопці між собою, дівчата – між собою. Через пів години все перемішується, через ще пів години здається, що ніхто ні з ким не дружить. Це постійний процес, він змінюється буквально хвилина за хвилиною.
– Інна може вас залишити з усіма чотирма?
– Регулярно. Абсолютно без проблем. Чим займаємося? Знаєте, коли дітей більше одного, вони зазвичай зайняті одне одним, а моя задача – лише стежити, щоб не повбивалися (сміється). Але водночас вони дуже люблять грати в різні ігри. Мія відповідає за дозвілля: приїжджаємо додому після школи, каже: "Так, зараз граємо в "Борщ"!" – ми сідаємо і дві-три години "рубимося" в настолочку. Там картки з інгредієнтами, і кожен отримує свій набір. Можна мінятися картками з іншими, прибираючи непотрібні тобі інгредієнти, збирати свій рецепт. Гра завершується, коли всі "приготували" свої борщі. Перемагає той, хто зібрав найкращий набір карт.
– Цікаво, вам доводиться в житті брехати?
– Іноді доводиться, але, чесно кажучи, найчастіше це стосується дітей. Наприклад, говорити щось на кшталт: "Сьогодні майданчик у дворі не працює", хоча, якщо чесно, у нього ж немає ніякого графіка роботи (сміється). З дорослими – ні, бо мені здається, одразу палюся. З Інною в нас абсолютно чесні стосунки, нам нема що приховувати одне від одного.
– А якщо йдеться про щось незначне, наприклад, купила собі сукню, яка дуже подобається, але дорога, і не хоче засмучувати вас, тому вирішує не казати?
– У нас спільні картки, тож я все бачу. Єдине, що іноді не завжди видно, на що саме витрачені гроші: система показує, що списалося певна сума десь отам, а деталі – ні. Тож можу просто запитати: "А що ти купила?"
– І вона розповідає?
– Ну, звичайно! Бо все одно дізнаюся (сміється). Але у нас така система стосунків, що можна все.
– Ми розмовляємо з вами напередодні Нацвідбору – вже завтра стане зрозуміло, хто представлятиме Україну на цьогорічному Євробаченні (днем пізніше, 8 лютого, стало відомо, що до Відня поїде співачка LELÉKA.– Ред.) Хто ваші фаворити?
– Не називатиму конкретних імен, бо з точки зору моєї роботи це було б неправильно. Але можу сказати так: за відчуттями, серед фіналістів є один, хто реально має шанс виграти Євробачення. Ще приблизно троє точно потраплять до топ‑5. Ще кілька претендують на топ‑10, і є двоє учасників, які, на жаль, навіть не пройдуть до фіналу, якщо поїдуть на конкурс.
– В інтерв’ю OBOZ.UA співачка alyona alyona, яка два роки тому представляла Україну на Євробаченні разом із Jerry Heil, зазначила, що цьогорічний склад учасників Нацвідбору доволі сильний. Вона наголосила: "Буде справжня заруба".
– Якщо дивитися загалом, конкуренція справді серйозна. Звісно, це не найпотужніший склад за всю історію, але щороку буває по-різному: десь сильніше, десь слабкіше. Водночас дуже відчувається рука Джамали. Її сильні сторони очевидні – тонкий музичний смак і абсолютна відданість справі. Вона працює на всі сто і прекрасно усвідомлює рівень відповідальності: розуміє, навіщо це робиться і який імідж країни формується через сцену Євробачення. Саме тому Джамала така прискіплива.
Навіть її емоційний допис у соцмережах, де вона різко висловилася про демозаписи "без контексту та якості", був абсолютно доречним (співачка зазначила, що рівень надісланих матеріалів став для неї неприємним сюрпризом: пісні звучали сиро, з бідним вокалом і проблемною інтонацією. – Ред.). Але це була не просто критика заради критики. Таким чином Джамала, навпаки, активізувала артистів – і тих, хто сумнівався, чи подаватися, і тих, хто вже надіслав заявки. І, здається, саме це в результаті й зіграло на користь конкурсу.
– Минулого року в інтерв’ю нашому виданню на запитання, кого ви хотіли б бачити на сцені Євробачення наступного року, ви відповіли: Jerry Heil. І вона таки подалася.
– Думаю, це точно не востаннє. Навіть якщо вона зараз знову виграє Нацвідбір і поїде представляти Україну, це все одно не буде її фінальною точкою в цій історії. У Джері дуже відчувається цей вайб єврофана – людини, яка настільки органічно зрослася з конкурсом, що, здається, вона там назавжди. Вона знайшла правильну синергію з Євробаченням і прекрасно відчуває, як у ньому існувати. Мені взагалі дуже подобається наш Нацвідбір тим, що він постійно відкриває нові імена. Для багатьох артистів це можливість масштабувати аудиторію, вийти за межі вузької сцени. Хтось отримує впевненість у собі, хтось – чітке розуміння, над чим ще треба попрацювати, щоб повернутися сильнішим. І ця тенденція зберігається з року в рік. Навіть ті артисти, які вже були у відборі, роблять паузу, а потім повертаються – і ти бачиш, наскільки виріс їхній рівень. Нацвідбір у цьому сенсі відіграє величезну роль: як своєрідна точка росту.
– Кого б ви ще хотіли побачити з тих, хто вже колись представляв Україну?
– Безумовна ікона назавжди – це Вєрка Сердючка. Мені здається, рано чи пізно Андрій усе ж відчує внутрішню потребу знову поїхати. Чому зараз відмовляється? Бо це дуже важко. Справді важко. І тим паче Андрій – тонка творча натура, близько все сприймає. Ментально йому непросто ще раз увійти в цю напругу. З іншого боку, він і так знімає вершки з Євробачення вже майже 20 років – його образ, енергія давно стали частиною ДНК конкурсу. І в принципі, йому цього вистачає. Але думаю, що одного дня момент може скластися так, що його все ж таки вдасться переконати зробити це ще раз.
Хто ще? Олена Тополя, Злата Огнєвіч – артисти, які свого часу дуже гідно виступили на Євробаченні. Але з того моменту кардинально трансформувалися: як люди, як митці, як особистості. І тому побачити їх знову на цій сцені було б не повтором, а новою історією. Якщо чесно, таких імен можна назвати багато. Майже кожен, хто колись проходив цей шлях, має потенціал повернутися з іншим досвідом. І, мабуть, у цьому теж є магія Євробачення.
Хто неоцінений? Ну, без сумніву, це Melovin. На сто відсотків він не заслужив тієї низької позиції, з якою завершив конкурс (співак представляв Україну на пісенному конкурсі Євробачення в Португалії у 2018 році з піснею Under The Ladder, де посів 17 місце. – Ред.) Це був не той результат, який відповідав ні його номеру, ні енергії, ні тому, що він приніс на сцену. Думаю, він сам це дуже добре відчуває – саме тому ми й бачили його не раз знову в Нацвідборі. Зараз він говорить, що цей рік для нього – останній у творчому сенсі, а далі планує взяти паузу. Але знову ж таки, це дуже тонка, емоційна творча натура. А такі люди рідко йдуть назовсім. Тому навіть якщо ця пауза справді станеться, переконаний: рано чи пізно ми його знову побачимо – і не просто на сцені, а саме на сцені Євробачення також.
– Ви вже багато років є голосом Євробачення для України. Минулого року трансляцію ви вели не соло, а в компанії інших відомих людей. Така зміна формату вас не образила?
– Ні, абсолютно. Такі експерименти в нас час від часу трапляються – це не вперше (усміхається). Якщо чесно, мені це навіть подобається. Я люблю, коли щось пробують по-новому, коли формат не стоїть на місці. Тому завжди відкритий до різних пропозицій і змін.
– А хто для вас найулюбленіший артист Євробачення загалом у світі?
– Джамала. Чи знає вона про це? Думаю, так. По-перше, я вважаю її однією з найсильніших вокалісток світу за останнє десятиліття. Не просто в Україні – у світі. По-друге, вона неймовірно точно зробила свій номер: з правильним меседжем, з правильним внутрішнім станом, з повним розумінням, навіщо вона туди їде і що хоче сказати. Вона не просто виграла – вона прожила цей виступ. І найважливіше, що вона досі несе цю перемогу далі: у музиці, в позиції, у своїй присутності в культурі. Уже десять років минуло з моменту її тріумфу, а це досі звучить. Для мене Джамала – це абсолютний топчик.
– Євробачення для вас – це просто робота чи щось більше?
– Це велика частина мого життя. Дружина мене підтримує в цьому. Ну, вона може не настільки прямо фанатка всього-всього, але знає, як для мене важливо. Чи можна уявити Євробачення без мого голосу? Ні, навіть не намагайтеся (сміється). Я реально бачу себе в цьому процесі довго. Принаймні до своїх 69 років – саме тоді виповниться рівно 50 років, як працюю з Євробаченням.
Раніше OBOZ.UA писав, про що пісня Ridnym, яка представить Україну на Євробаченні 2026: розбір тексту та переклад.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!