У Трампа з’явилася надзвичайна можливість "задавити" Путіна. Чи скористається він цим, залежить від одного фактора. Інтерв’ю із Шамшуром

Президент США Дональд Трамп у інтерв’ю знову заявив, що йому потрібен "місяць або два тижні", щоб визначитися, як поводитися з Росією, зазначивши, що протягом останніх днів провів "дуже хороші розмови" щодо Росії та України. При цьому американський лідер визнав: мир, якого він колись обіцяв швидко досягти, може виявитися недосяжним, укотре натякнувши, що США можуть залишити переговорний процес. Про те, що американці можуть вийти з переговорів, говорить і президент України Володимир Зеленський: "Є такі думки у Штатів, тому що дійсно все дуже важко". Так чи інакше, але Держдеп вже відкрито говорить про те, що "США більше не будуть виконувати роль посередника у переговорах РФ та України". Мовляв, "настав час, коли Україна та Росія мають подати та розробити конкретні ідеї щодо того, як цей конфлікт повинен закінчитися".

Відео дня

Немає чіткості й у питанні продовження військової допомоги з боку США. Після підписання угоди щодо корисних копалин цей процес ніби отримав певний позитивний імпульс – схвалено контракт на 310,5 млн доларів на обслуговування F-16 для України та інше. Однак особисто Трамп відмовився відповідати на запитання, чи скасує він військову допомогу Україні у випадку виходу з переговорного процесу. "Я не хочу зараз цього казати. Поки що рано про це говорити", – сказав президент США.

Щодо подальших дій Росії та її диктатора Володимира Путіна, то, з одного боку, розвідка США вважає, що він нібито змінив свої позиції та короткострокові цілі, демонструючи "велику готовність до досягнення мирної угоди". А з іншого, більшість аналітиків вважають, що Кремль продовжує висувати максимальні умови свого бачення припинення вогню, що йде в розріз із пропозиціями Трампа, а останні заяви Путіна вказують на те, що він не має наміру уповільнювати наступ і переходити до оборони в Україні. Натомість намагається ідеологічно підготувати російське суспільство до тривалої війни. На цьому фоні Україна та її союзники закликають США посилити тиск на Москву.

Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

– Дональд Трамп знову заявив, що йому потрібен "місяць або два тижні", щоб визначитися, як поводитися з Росією, а також те, що останніми днями він провів "дуже хороші розмови" щодо Росії та України. "Ми близько до угоди з однією стороною, і не так близько з іншою", – зазначив Трамп. При цьому президент США визнав, що мир, якого він колись обіцяв швидко досягти, може виявитися недосяжним. На ваш погляд, у Білому домі знають, як далі поводитися з Росією та як діяти далі загалом? Чого прагне Трамп та його адміністрація на цей момент?

– Ми вже звикли до того, що це така фішка Трампа, характерна для нього риса – постійний потік інформації. Тому виокремити і зробити висновки про якусь однозначну лінію поведінки досить важко. Як на мене, я не бачу підстав для того, щоб говорити, що він на сьогодні кардинально змінив своє бачення. Його головна мета незмінна – припинення війни за будь-яких умов, зокрема за рахунок інтересів України та бажання переформатувати відносини з Росією. Світоглядна близькість до Путіна, у принципі, залишається. На що дійсно треба звернути увагу? На те, що він очевидно розраховував, що буде легше домовитися, і всі його ідеї, побажання будуть виконані сторонами у війні. Цим пояснюються його такі критичні вислови щодо Путіна, хоча він довгий час не робив цього. Однак чи це зміниться у більший тиск на Росію, то поки що важко прогнозувати. Зараз усі його заяви про готовність використати санкції однозначно висять у повітрі. При цьому треба мати на увазі, що дійсно російська економіка нарешті захиталася. Це стосується першочергово цін на нафту, які просто покотилися униз, але є й інші серйозні фактори. Тому зараз є дуже такий слушний момент, коли можна не просто посадити Путіна за стіл переговорів і примусити до припинення вогню, а завдати серйозної та масштабної шкоди, якщо взагалі не зруйнувати російську військову економіку. Однак я так розумію, що цієї мети немає.

Щодо санкцій, то усі ці заяви про розробку якихось драконівських заходів щодо Росії робляться лише для того, щоб посадити Путіна за стіл переговорів. Але головна причина, як на мене, у тому, що буде після перемир'я. Поки що я не бачу модифікацій нинішнього плану Трампа щодо України, в якому лежать абсолютно неприйнятні для нас елементи, дуже близькі до забаганок Путіна. Немає і ознак, що це змінилось або може змінитися.

– Ви зазначили, що Трамп не хоче використовувати слушну можливість сильно надавити на Путіна. На ваш погляд, що може змінити думку стосовно цього питання?

– Для того, щоб зважитися на застосування санкцій, треба, щоб у нього змінилось бачення взагалі усієї ситуації навколо війни. Об'єктивно, я думаю, це може статися, якщо буде підвищуватися рівень нахабства в поведінці Путіна. Ось це дійсно може вплинути, адже для Трампа це суттєвий фактор – повага чи неповага до його дій, до його особистості. Також якщо буде змінюватись ситуація на фронті на нашу користь, адже, як ми знаємо, американці люблять переможців. Тобто така можливість є, але це все ж перспектива. Адже ми чули від Трампа буквально кілька днів тому абсолютно інші слова, які вказують на те, що він буде максимально довго чекати на можливість налагодження відносин із РФ. І поки що ніхто не сказав, що це змінилося.

– Щодо виходу США з переговорного процесу, про який говорять вже кілька тижнів. Ось і президент України Володимир Зеленський зазначив: "Є такі думки у Штатів, тому що дійсно все дуже важко". Зі свого боку Держдеп США говорить про те, що Америка більше не буде виконувати роль посередника у переговорах РФ та України, "сторони мають подати та розробити конкретні ідеї щодо того, як цей конфлікт має закінчитися". Чого все-таки чекати – виходу Трампа з переговорів чи продовження цього процесу, і якщо так, то в якому форматі?

– Вихід з переговорів – дійсно один із варіантів. Трамп вбачає своє завдання, свою мету дійти до періоду припинення вогню, але якщо і далі буде така складна ситуація, він може сказати, мовляв, це не моє питання, це до українців, росіян, і європейців. Трамп може заявити, що це йому набридло, це для нього не головне, це європейська війна. Підхід до цього питання особливо не змінився, адже тут не такі вже й великі життєві інтереси Сполучених Штатів, як він вважає. Тому він може сказати своїм виборцям, мовляв, я не хочу витрачати свою енергію, свій політичний капітал, краще буду займатися тими питаннями, які є важливими для вас. Це абсолютно можливо, тим паче, як бачимо, аргументів для цього кроку вистачає. Чи реалізується цей крок, знову ж таки, залежить від оцього ілюзорного, як на мене, абсурдного плану переформатування американсько-російських відносин, який ні до чого не призведе.

– Щодо угоди про корисні копалини, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що її підписанням президент США надав президенту України "роял-флеш" щодо РФ. Держсекретар США Марко Рубіо назвав угоду з Україною щодо мінералів "важливим кроком до припинення війни". Чи це дійсно так і Україна отримала перевагу на переговорах із Росією?

– Ефективність цієї угоди для України багато в чому залежить від того, які будуть подальші кроки, яким чином буде діяти ця рамкова угода. Я вважаю, що це досягнення нашої дипломатії, в тому плані, що головна мета цієї угоди полягала в тому, щоб утримати адміністрацію Трампа в полі діалогу з Україною і не дати якраз грюкнути кулаком по столу, сказати, мовляв, раз ви не хочете домовлятися, то і ми не будемо далі з вами нормально спілкуватися, а значить, ви не можете розраховувати ні на яку зброю та іншу допомогу. Цього не відбулося.

До підписання угоди високопосадовці США говорили не один раз, що ця угода і припинення вогню прямо не пов'язані. Тому, в принципі, з огляду на те, що нам вдалося зберегти діалог, вдалося прибрати ці одіозні пункти вимог від Трампа, то це вже добрий знак. Треба зробити все, щоб ця угода дійсно вплинула на підхід президента США до регулювання на цьому етапі війни. Якщо нам вдасться це зробити, то, можливо, ми підемо і далі, але принаймні для того, щоб Україна вже сприймалася Трампом як партнер не ситуативний, а партнер на період його перебування при владі. Наскільки це буде можливо, ми побачимо, думаю, найближчими тижнями.

– Щодо військової допомоги від США, на ваш погляд, ця угода надає певний імпульс цьому процесу? Адже ми маємо значні проблеми у комунікації з чинною адміністрацією щодо цього питання, але після підписання з’явилися новини, що Держдепартамент США схвалив контракт на обслуговування F-16 для України, а партнери України обговорюють можливість постачання додаткових систем протиповітряної оборони Patriot. Звичайно, що без погодження із США це питання навряд можна було б вирішити.

– В угоді є згадка про можливість надання військової допомоги Сполученими Штатами. Безумовно, треба, мабуть, забути про можливість отримання цієї допомоги безплатно. Очевидно, це буде на кредитній основі, на основі закупівель американської військової техніки та озброєння. І тут мали б сказати своє вагоме слово наші європейські партнери. Це мені видається найбільш реальним варіантом. Але поки що, знову ж таки, це лише можливість. Реальність полягає в тому, що поки що переважно виконуються ті контракти, які були проплачені чи ухвалені адміністрацією президента Байдена.

– Щодо Росії та її диктатора Володимира Путіна. Одні американські ЗМІ повідомляють, з посиланням на дані розвідки США, що Путін змінив свої позиції та короткострокові цілі та демонструє велику готовність до досягнення мирної угоди. Інші вважають, що Кремль продовжує висувати максимальні умови свого бачення припинення вогню, що йде в розріз із пропозиціями Трампа, не просто так. Путін не має наміру уповільнювати наступ, а натомість намагається ідеологічно підготувати російське суспільство до тривалої війни.

– Я впевнений у тому, що плани щодо України в Путіна не змінилися. При цьому не можна виключати, що він на цьому етапі війни прагне тимчасового припинення вогню. Тому що і стан економіки, і стан збройних сил РФ, і величезні втрати – все це об'єктивно підштовхує Путіна до того, щоб зробити певну паузу, підтягнути резерви, перебудуватися, наростити знову виробництво військової продукції. Ось саме для цього йому може знадобитися перемир'я. І отут дуже важливий момент, якщо він буде впевнений, що матиме більш-менш підтримку з боку американської адміністрації в тому сенсі, що вони будуть згодні на ті умови, які були озвучені щодо територіальних поступок України, щодо НАТО, щодо інших червоних ліній України, ось якщо він буде впевнений, що все це отримає, то у нього буде більше стимулу йти на перемир'я для того, щоб трансформувати цей крок у вигідні для нього умови. Путін може бути зацікавлений у тому, щоб зараз отримати такий передих. Але ще раз хочу зазначити, що будь-яке так зване перемир'я – це за нинішніх умов тільки закінчення чергового етапу війни між Україною і Росією.