Шантаж зерном провалився. Як Росію вкотре поставили на місце Ердоган і Ко

5 хвилин
24,1 т.
Шантаж зерном провалився. Як Росію вкотре поставили на місце Ердоган і Ко

Після атаки 29 жовтня на військові кораблі Чорноморського флоту РФ у тимчасово окупованому Севастополі Кремль вкотре продемонстрував всьому світові своє безчестя, жалюгідно видавши свої уражені військові кораблі, які місяцями обстрілювали ракетами Україну, за "судна, що відповідають за безпеку "зернової угоди". Після цього офіційна Москва проголосила про тимчасове припинення участі Росії в "зерновій угоді", яка передбачала безпечний експорт зерна і сільгосппродукції через українські порти. Проте вже 2 листопада російське керівництво заявило про повернення до участі в угоді за умов невикористання Україною "зернового коридору" з військовою метою.

Відео дня

Що відбулося і чи можна пояснити дії Росії – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Припинення участі Росії в "зерновій угоді" як елемент шантажу на саміті G20

Цей безглуздий крок Росії викликав обурення і осуд у багатьох країн і міжнародних організацій. Зокрема, керівництво НАТО закликало РФ терміново повернутися до виконання "зернової угоди". "Президент Путін має припинити використання продовольства як зброї та зупинити його незаконну війну проти України. Ми закликаємо Росію переглянути своє рішення… аби продовольство було доступно тим, хто потребує його більше за всіх", заявили офіційні представники Північноатлантичного альянсу. Фактично спільний тиск багатьох країн світу, зокрема Туреччини, виявився ефективним, тому демарш Кремля виявився настільки нетривалим.

Варто зазначити, що раніше уряд України вже попереджав про те що, Росія збирається вийти із зернової угоди, оскільки останнім часом (починаючи з вересня) створювала штучні перепони для руху вантажних кораблів. Не слід забувати, що чинна угода була розрахована на 120 днів і мала офіційно закінчитися наприкінці листопада. Фактично російське керівництво скористалося нагодою перевірити реакцію світу за два тижні до саміту G20 в Індонезії, для того щоб мати там інструмент шантажу світового співтовариства, яким буде питання про підписання нової "зернової угоди", зокрема у власних економічних інтересах. Кінцевою метою російського шантажу, очевидно, є спроба виторгувати у світових лідерів призупинення бойових дій на умовах Росії, тобто як мінімум визнання окупованих територій України. Однак важко уявити, що така спроба буде мати хоча б якийсь успіх, з огляду на вкрай знищену репутацію Росії як договороспроможної сторони.

Російський шантаж може зіграти проти них самих

Варто також пам’ятати, що "зернова угода" розглядається Росією також і як інструмент просування власних економічних інтересів. Досить великий обсяг експорту російської сільгосппродукції страждає від санкцій, тому Кремль прагне внести у "зернову угоду" також і власну агропродукцію і добрива, що є критично важливим для нього. Також міністр сільського господарства Росії Дмитро Патрушев (син голови Радбезу РФ Миколи Патрушева) заявляв про готовність безоплатно постачати російське зерно країнам Африки, мотивуючи це тим, що українське до них не доходить. З огляду на чутки про президентські або прем’єрські амбіції Патрушева-молодшого можна констатувати певні спроби виводу молодого функціонера на рівень міжнародного і внутрішнього піару, що може тільки підтверджувати ймовірність майбутніх пертурбацій у вищих ешелонах влади РФ. З іншого боку, Захід теж може тиснути на РФ відмовою пропускати російську агропродукцію, тому російський шантаж має всі шанси зіграти проти них самих.

Однак у реальності Чорноморська зернова ініціатива була підписана Туреччиною та ООН окремо з Україною та окремо із Росією. Відповідно, між Україною і РФ не було жодних прямих домовленостей, а значить, і порушити наша держава нічого не могла. З іншого боку, всі пам’ятають ракетний удар по Одеському порту 23 липня, на наступний день після підписання угоди, що створювали додаткові труднощі у страхуванні кораблів і вантажу. Не слід забувати, що президент Туреччини Реджеп Ердоган взяв на себе особисту відповідальність за безпечне постачання зерна мусульманським країнам Близького Сходу, які є основними споживачами української продукції. Відтак вже 31 жовтня прохід вантажів "зерновим коридором" був продовжений без участі Росії, що навіть пришвидшило рух кораблів завдяки ефективним діям турецької сторони. Після безперешкодного руху російське керівництво заявило, що повертається до участі в "зерновій угоді", а президент Ердоган довів високий рівень своїх політичних можливостей, вкотре успішно вирішивши складну дипломатичну кризу.

Росія застосує провокації для дискредитації "зернової угоди"

Офіційні особи Росії, зокрема прессекретар президента Дмитро Пєсков та представник в ООН Василь Небензя, вже почали погрожувати тим, що РФ не гарантує безпеку "зернового коридору" і не буде його визнавати. Відтак, не слід чекати від Росії відкритих спроб запобігти рухові кораблів, що малоймовірно, ризиковано і може призвести до прямого зіткнення із турецькою стороною, тим більше що засобів блокади українських портів вже майже немає і вони можуть бути знищені Силами оборони України. Натомість попри повернення до угоди, Росія, найімовірніше, застосує ракетні та повітряні удари по портовій інфраструктурі Україні, а також провокації проти суховантажних судів із застосуванням БПЛА, морських мін або інших засобів, щоб звинуватити в цьому українську сторону.

Для продовольчої безпеки світу Чорноморський флот РФ має бути знищений

За заявами російської сторони, головною умовою повернення до виконання "зернової угоди" стали гарантії української сторони, що вона не використовуватиме морський коридор у своїх цілях. З іншого боку, Україна мала вимагати гарантій припинення ракетних обстрілів цивільної інфраструктури, принаймні Чорноморським флотом. За відсутності таких гарантій флот Росії як носій ракетних озброєнь залишається однією з пріоритетних цілей Сил оборони України.

Провідні країни світу, а також міжнародні та регіональні організації, такі як ООН, ЄС і НАТО, мають зрозуміти, що терористичний режим Кремля є головною загрозою продовольчій безпеці багатьох країн, що розвиваються. Головним інструментом здійснення цих загроз є Чорноморський флот РФ, а також стратегічна авіація ПКС Росії та БПЛА. За 8 місяців війни Україна продемонструвала, що за наявності озброєнь вона може вражати російський флот і авіацію у морі, на базах, в повітрі та на аеродромах. Тому якщо НАТО не хоче протидіяти цим загрозам, то має якнайшвидше надати Україні відповідні ракетні та повітряні засоби, зокрема БПЛА, щоб наші Сили оборони могли атакувати ворожий флот і авіацію з далекої відстані. Тоді припинились би безпідставні звинувачення Росії у використанні цивільних морських маршрутів. Саме за допомогою таких засобів ЗСУ зможуть повністю або частково знищити російські флот і авіацію в чорноморському регіоні, що стане запорукою скорішого настання миру і безпеки світової економіки.