Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної політики підтримав законопроєкт №11115 "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація". Йдеться про проєкт закону, який дозволить регулювання діяльності месенджера Telegram в Україні.

Відео дня

Про це повідомив депутат Ярослав Железняк. Народний обранець додав, що хоча законопроєкт існує, сам механізм регулювання діяльності месенджера ще "не продумано".

Про що мова

Законопроєкт №11115 передбачає, що "платформи повинні офіційно розкрити, хто їхні власники та як вони фінансуються"; також такі платформи "повинні мати контакт з українською державою через уповноважений орган". У "випадках тероризму, шахрайства чи загроз національній безпеці" закон зобов’язує платформи "оперативно реагувати і співпрацювати" з владою.

"Якщо цього не відбувається – передбачені санкції: від фінансових до обмежень у використанні цих платформ державними органами, банками та структурами, що працюють із персональними даними громадян", – пояснив нардеп.

Пояснення авторів

У пояснювальній записці до проєкту закону посилаються на раніше прийнятий закон України "Про медіа". Завдяки останньому під дію українського законодавства потрапив ряд нових медіа-сервісів, "які до того ніяк не регулювались". 

"Запропоноване законом "Про медіа" регулювання залишилось не повним, що проявилось у неможливості ефективного реагування з боку держави на ряд проблем в інформаційній сфері. В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці", – зазначено у документі. 

Механізм дій

Законодавці стверджують, що "платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/ каналів щодо поширення ними недостовірної інформації".

Проте у запропонованому законопроєкті зазначений механізм "спеціального регулювання" остаточно ще не визначений.

"Від себе скажу, що тут важливо буде до другого читання подумати про практичні механізми реалізації цих санкцій (тому що з Telegram це складно технічно), але в цілому напрямок думки правильний", – визнав Железняк.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше бізнесмен та мажоритарний власник "Forbes Україна" Артур Гранц подав судовий позов проти адміністратора Telegram-каналу "Джокер" Романа Кравця. Як відомо, звинувачення стосуються систематичного інформаційного боулінгу у каналі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!