Рада ухвалила законопроєкт про використання мов нацменшин, необхідний для євроінтеграції: що передбачає

Депутати Верховної Ради більшістю голосів ухвалили законопроєкт стосовно мов національних меншин в Україні, що було однією з вимог Єврокомісії. Він, зокрема, враховує експертні оцінки Ради Європи та передбачає, що в низці сфер дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім російської.

Законопроєкт 10288-1 ухвалено за основу та в цілому. "За" проголосовували 317 народних депутатів (у цілому).

Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що ухвалений проєкт закону є доопрацьованою всіма фракціями версією.

А депутатка Ірина Геращенко зазначила, що прийняття нового закону є одним з критеріїв прогресу в євроінтеграції.

"Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни. У політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни-агресора", – прокоментувала вона.

Що передбачає законопроєкт 10288-1

Як розповів народний депутат Олексій Гончаренко, відповідно до нового закону, приватні заклади вищої освіти мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС, із паралельним вивченням державної мови як окремої навчальної дисципліни.

Крім того, у класах (групах) з навчанням мовами нацменшин (спільнот), які є офіційними мовами ЄС, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною.

Представники нацменшин, мови яких є офіційними мовами ЄС та які розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до завершення здобуття такої освіти мають право продовжувати навчатися відповідно до правил, які існували до набрання чинності закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Згідно із законом щодо прав корінних народів і нацменшин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації мовою відповідних корінних народів, нацменшин (спільнот) та дубльованих державною мовою.

А вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж року видань не поширюється на видання кримськотатарською мовою й іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами нацменшин, які є офіційними мовами ЄС.

Також представники нацменшин, мови яких є офіційними мовами ЄС та які реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою.

Обмеження щодо мов нацменшин, що є офіційною мовою держави-агресора, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України в тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.

Як повідомляв OBOZ.UA, Україна виконала три вимоги Єврокомісії, необхідні для початку переговорів про членство в ЄС. Йдеться про ухвалення низки законопроєктів, у тому числі № 10262, який дозволяє НАЗК перевіряти майно чиновників, придбане до призначення на посаду.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!