Відео дня
Прискорений вступ України в ЄС у разі територіальних поступок: у Брюсселі обговорюють сценарій
У Європейському Союзі обговорюють прискорене членство України у разі, якщо вона погодиться на територіальні поступки задля мирної угоди з Росією. І вступ до ЄС означатиме, що на Україну пошириться зобов'язання щодо військової підтримки від інших країн-членів у разі зовнішньої агресії.
У Брюсселі вважають, що вступ України до ЄС можливий не пізніше 2030 року. Подробиці обговорень оприлюднило видання Die Welt, журналісти якого також розібралися, наскільки реальними можуть стати такі європейські гарантії безпеки для України.
У ЄС обговорюють прискорений вступ України
Газета зазначає, що перспектива членства в ЄС має на меті переконати Київ поступитися територією заради миру.
І коли це відбудеться – на нашу державу пошириться прописане в угоді про Європейський Союз зобов'язання держав-членів надавати одна одній підтримку у разі зовнішньої агресії. І йдеться саме про обов'язок, а не бажання.
"Взаємна допомога не є необов’язковою в рамках ЄС, а є зобов’язанням, закріпленим у договорі – у статті 42, пункті 7", – зазначала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вже зараз закликає європейських лідерів думати про те, як покроково буде виконуватися це зобов'язання, яке з моменту включення його у договір у 2009 році і донедавна вважалося радше формальним. Адже після завершення холодної війни практично ніхто не вірив у можливість нападу Росії на Європу, а у питаннях оборони європейці повністю покладалися на НАТО.
Нині все змінилося. Європейські члени НАТО зараз мають сумніви у тому, що США за президенства Дональда Трампа будуть готові захищати союзників у разі нападу РФ.
"Є ще одна причина, чому положення ЄС про взаємну оборону, яке довго ігнорували, ймовірно, стане важливим політичним питанням у найближчі місяці: з моменту вступу України до ЄС це положення набуде чинності. Тоді воно потенційно стане єдиним військовим захистом, на який зможе розраховувати Київ, оскільки членство України в НАТО вважається неможливим протягом наступних кількох десятиліть", – пише Welt.
Представники НАТО заявляють, що швидкий вступ України до ЄС "до кінця цього десятиліття" виглядає практично неминучим. Адже мирний план з 20 пунктів, який нині обговорюють США, Україна та Росія, визначає як дату вступу 2027 рік. І, пише газета, попри те, що європейці безпосередньої участі в обговоренні цього мирного плану не беруть, їм, ймовірно, "доведеться погодитися на швидкий вступ України до ЄС, якщо вони не хочуть поставити під загрозу потенційну мирну угоду".
У Брюсселі дипломати на вірогідність приєднання України до ЄС вже наступного року дивляться з певним скепсисом, однак визнають, що у найближчі роки це відбудеться. Йдеться про вступ "у 2028, 2029 або найпізніше у 2030 році".
Президента України Володимира Зеленського такі розмиті "дедлайни" не дуже влаштовують.
"Нам потрібна дата, інакше Росія спробує нас заблокувати – безпосередньо або через інші (європейські) країни", – сказав він під час Мюнхенської конференції з безпеки.
Трамп наполягає на укладанні мирної угоди
Брюсельські дипломати вказують на те, що американці на тристоронніх переговорах, схоже, просувають угоду, за якою Росія отримає "багатий на ресурси Донбас", Україна ж натомість повинна отримати членство у ЄС та гарантії безпеки.
Нині Трамп чинить значний тиск на Київ, з вимогою погодитися на запропоновані умови – і зробити це якнайшвидше, "в ідеалі до 4 липня, 250-ї річниці Сполучених Штатів".
Газета пояснює: продавивши Київ, Трамп міг би "виставити себе миротворцем і набрати обертів на майбутніх виборах до Конгресу восени".
"Росія хоче досягти угоди, а Зеленський має поступитися. Інакше він втратить величезну можливість. Він має діяти", – сказав Трамп нещодавно.
Фактично Вашингтон ставить Україну перед вибором: віддати частину своєї території в обмін на членство в ЄС та гарантії безпеки.
"Але чи можуть європейці погодитися з цим? Дипломати в Брюсселі заявили, що Зеленському "потрібен справжній козир у розмінній боротьбі", якщо він хоче просунути територіальні поступки Росії серед українського населення. Тому ЄС може бути готовий погодитися на швидкий вступ України. Але всі розуміють, що такий крок не може бути досягнутий у рамках упорядкованого процесу вступу. Просто не вистачає часу, і Київ все ще знаходиться за світлові роки від належного вступу за попередніми процедурами розширення в багатьох сферах, таких як корупція та верховенство права. Але як тоді може виглядати вступ України?" – ставить риторичне запитання Welt.
І тут-таки відповідає на нього – словами Урсули фон дер Ляєн, яка на початку лютого на зустрічі з послами ЄС говорила про "зворотнє розширення".
"За цим брюссельським технократичним жаргоном криється просте рівняння: спочатку відбувається повне приєднання України (і Молдови), а потім поступове впровадження. Приєднання частинами, так би мовити", – пише газета.
Інтеграція поетапно
Йдеться про те, що після набуття формального членства в ЄС спершу Україна буде на кілька років виключена з єдиного ринку та всієї сільгоспполітики ЄС.
"У минулому були процеси поетапної інтеграції, в яких не всі аспекти повноцінного членства активувалися одразу після вступу, наприклад обмеження вільного пересування працівників під час розширення ЄС на схід. Тому суворо обмежений початковий вступ України до ЄС, ймовірно, буде юридично можливим", – вважає професор європейського та міжнародного права, директор Europa-Institut Саарландського університету Тілль Патрік Голтерхус.
Водночас щодо застосування пункту про військову допомогу одразу після вступу України (як цього хочуть у Києві й Вашингтоні) у нього є сумніви.
"Вступ держави до ЄС, обмежений пунктом про допомогу, є абсолютно неперевіреним і не відповідає фундаментальним принципам і механізмам попередньої європейської політики розширення", – зазначив Голтерхус, додавши, втім, що це не робить його неможливим.
Досі Україна сподівалася на надійні гарантії безпеки від ядерної держави – США. У Європі ж вже практично ніхто не припускає варіанту, що Трамп відправив би до України американських солдатів. До того ж з січня ситуація з гарантіями безпеки від США "змінилася не на користь України". Тож за таких умов вступ до ЄС стає для Києва особливо актуальним.
Однак це ж спричиняє появу все більшої кількості скептиків у самому ЄС.
"Протягом останніх двох років військові кола в Брюсселі майже одноголосно заявляли, що багато країн ЄС відхилили швидкий вступ України, частково тому, що вони в такому разі "потрапили б у катастрофічну оборонну пастку", як висловився один військовий чиновник ЄС. З цієї причини Брюссель і Берлін довгий час прагнули уникнути дебатів щодо статті 42, пункту 7. Але тепер його потрібно очолити. Саме тому Мерц і фон дер Ляєн несподівано взяли на себе ініціативу", – йдеться у матеріалі.
Водночас, підкреслює Welt, згаданий пункт угоди про ЄС не означає, що країни-члени муситимуть відправляти в Україну свої війська.
"Вступ України до ЄС не призведе автоматично до зобов'язання інших держав-членів ЄС надавати військову підтримку у війні проти Росії. Навіть після вступу України до ЄС Німеччина не зобов'язана надсилати німецьких солдатів до України. Україна не матиме права, згідно зі статтею 42, пунктом 7, вимагати цього", – вважає директор Europa-Institut Саарландського університету.
Як саме надавати допомогу – залежить радше від держав-членів. Тому, за словами Голтерхуса, Україна навіть після вступу до ЄС не матиме достатніх гарантій безпеки від майбутніх нападів.
Такі гарантії безпеки натомість мають бути організовані, "наприклад, через обов’язкове зобов’язання згідно з міжнародним правом у разі збройного нападу". Однак таке зобов’язання було б можливим навіть сьогодні, тобто без вступу до ЄС.
Голтерхус вказує на ще одне питання – щодо того, як можна активувати та впровадити пункт про взаємодопомогу.
"Стаття 42, пункт 7, не регулює процедури надання взаємодопомоги. Вона не уточнює, хто зрештою вирішує, чи відбувся напад, та які конкретні кроки необхідно вжити для виконання зобов’язань", – зазначив експерт.
І це не можна легко змінити без внесення змін до договорів ЄС, що наразі вважається неможливим, додає газета.
"Згідно з інформацією, отриманою Welt, стаття 24 Договору про ЄС забороняє будь-який подальший розвиток пункту про взаємодопомогу шляхом регламентів чи директив. Наслідок: у Брюсселі може виникнути хаос, якщо пункт про взаємодопомогу доведеться застосовувати у випадку України. Крім того, на відміну від НАТО, ЄС не має так званої інтегрованої командної структури у військовій сфері, яка могла б організовувати та проводити операції. Верховний представник ЄС Кая Каллас має намір детально розглянути це питання під час презентації нової стратегії безпеки ЄС цього літа. Оборонна політика ЄС може опинитися на межі справжньої революції", – резюмує видання.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в ЄС звинуватили Москву у затягуванні мирних переговорів. У Європі переконані, що Росія має продемонструвати готовність до компромісів на шляху до мирної угоди. Натомість вона тягне час і збирається воювати доти, доки має на це можливості.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!