Пошук нових друзів на тлі тиску з боку Трампа: навіщо Україні потрібна Африка та як побороти там Росію

Сьогодні перед Україною стоїть складне завдання: Росія має понад 40 посольств на африканському континенті, а її вплив не може зрівнятися з українським через історичні зв’язки, гроші, постачання найманців та пропаганду. Ці фактори роблять неможливим для багатьох африканських держав пряме засудження ролі Москви в нинішній війні в Україні. Наприклад, жодна країна континенту поки так і не запровадила санкцій проти РФ. Африканські країни досить активно "експлуатують" протистояння РФ та Заходу у своїх інтересах. Схема досить проста – багато хто з них "вітає" Путіна в очікуванні, що Захід прийде і переб'є його пропозицію, а якщо ні, то зрештою вони щось отримають і від РФ.

Відео дня

Південна Африка – один з прикладів такої політики. Так, президент ПАР Сиріл Рамафоса підкреслює, що мирні переговори мають розпочатися без попередніх умов, він підтримує цілісність України та висловлює позицію нейтралітету Південної Африки в конфлікті. Одночасно підтримує добрі відносини з Росією через БРІКС, їздить на всі заходи до Росії на запрошення тамтешнього диктатора Володимира Путіна, проголошуючи "цукрові" заяви на його честь, і проводить військові навчання з РФ та КНР.

Незважаючи на все це, Африка потрібна Україні як у політичному, так і економічному плані. Візит президента України до ПАР саме про це і говорить. Наприклад, та ж Південна Африка готується до проведення саміту G20 у листопаді 2025 року в Йоганнесбурзі, що може стати платформою для відновлення діалогу України з іншими країнами так званого Глобального Півдня.

Про те, як Україна намагається прокласти собі шлях на африканському континенті, – у матеріалі OBOZ.UA.

Чому візит до ПАР важливий

Президент України відвідав з візитом ПАР, що свідчить про різке покращення колись напружених відносин між двома країнами. Чого варті лише звинувачення ПАР у постачанні зброї до Росії вже після початку повномасштабного вторгнення. Якщо не рахувати короткої зупинки в Кабо-Верде у 2023 році під час польоту до Аргентини, це перший візит Володимира Зеленського до Африки з часу перемоги на виборах у 2019 році. Цей крок знаменує собою спробу України протистояти сильному впливу Росії в Африці, що зростає вже який рік. Але і без присутності росіян це дуже перенаселений простір – Китай, Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія намагаються посилити свій вплив на континенті.

Україна нехтувала Африкою з погляду зовнішньої політики, але усвідомила дипломатичну значущість африканських держав, коли багато хто з них, включно з ПАР, відмовився засудити початок Росією повномасштабного вторгнення у 2022 році. За останні три роки ситуація почала змінюватися, наприклад, збільшилася кількість посольств з 10 до 20.

Щодо ПАР, то візит Володимира Зеленського саме до цієї країни не випадковість. Сьогодні Південна Африка головує в G20, що робить її голос більш помітним не тільки на континенті, але й у світі. Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса – досить помітна фігура не тільки у Африці. Через специфічну міжнародну політику американського президента сьогодні усі шукають нових друзів і ПАР не виняток, адже має значні проблеми з США, що спонукає її також шукати партнерів будь-де, аби лиш вони могли чимось стати у пригоді, а Україна може, наприклад, забезпечити продовольчу безпеку. Загалом Україні потрібна будь-яка легітимність не лише в Європі, яку вона може здобути на міжнародному рівні, адже війни виграються не лише на полі бою, а й через громадську думку у всьому світі.

Щодо результатів візиту, то обидві сторони говорили одна одній те, що хотіли почути одне від одного. Володимир Зеленський запропонував Південній Африці створити спільний мінеральний хаб та збільшити експорт сільськогосподарської продукції і двосторонні проєкти у цьому напрямі, а Сиріл Рамафоса запропонував зіграти більшу роль у підтримці мирного процесу на користь України, зробивши спробу підвищити свій авторитет миротворця.

"Очільники країн африканського континенту будуть звертатися зі своєю готовністю відіграти роль у досягненні миру між Україною і Росією. Я щиро вірю, що США, Європа, Африканський континент можуть відіграти об’єднану продуктивну роль. Саме це ми готові зробити у Південній Африці. Ми будемо прагнути активніше долучатись до пошуку можливостей миру між двома країнами," – зазначив президент ПАР.

Чому важлива Африка

Африка нині є надзвичайно актуальною не тільки для України, але й для іншого світу, адже на континенті відкриваються широкі перспективи. Провідні країни демонструють зростання економіки. Це величезний і молодий споживчий ринок. За даними ООН, уже до 2050 року чверть населення планети житиме саме в Африці. Тут зосереджені поклади мінеральних ресурсів, які відіграють важливу роль для технологічних виробництв.

Зростає і роль континенту на міжнародній арені. 54 африканські голоси в ООН мають велику привабливість. Іноді деякі голосування перетворюються в боротьбу за підтримку саме Африки, яка все ще дотримується певного нейтралітету. Африканський союз уже претендує на членство в Радбезі організації і вже є членом G20. Для України в ООН важливий голос Африки. Зазвичай за українські резолюції в Генасамблеї голосує трохи більше ніж половина країн континенту, інші переважно утримуються. Саме тому, аби збільшити нашу підтримку, треба вирішити одне з головних питань – як протидіяти в Африці російській дезінформації, яка спотворює факти стосовно війни в Україні та перекрила доступ української позиції до африканців.

Друзі України на континенті

В Африці домінує бачення збереження нейтралітету в російсько-українській війні – жодна країна континенту поки так і не запровадила санкцій проти Росії. Що стосується підтримки в ООН, то українці часто можуть розраховувати на африканські держави, які мають дружні відносини з Заходом. Йдеться насамперед про Кенію, Гану, Кот-д'Івуар, Ботсвану або ж Джибуті. Країна зазнала нападів з боку Еритреї, нинішньої союзниці Росії. Президент Джибуті Ісмаїл Омар Гулле засудив війну проти України та закликав захистити цивільних.

Загалом для країн Африки напад Росії на Україну став шоком, адже їм була вигідна співпраця з українцями в сільському господарстві та освіті. Війна ж зруйнувала традиційні шляхи надходження продовольства, через що стрімко зросли внутрішні ціни.

Сьогодні африканці зацікавлені в якомога швидшому закінченні війни й дедалі більше розуміють реальну ситуацію та наслідки дій Путіна. Показовим прикладом певної зміни ставлення до РФ став саміт "Росія – Африка", який відбувся у 2023 році. Запрошення на захід прийняли лише 17 президентів держав континенту, тоді як на попередньому саміті, у 2019-му, їх було 43.

Ностальгія за СРСР і найманці

Готуючись до повномасштабного вторгнення, Росія за кілька років до нападу активізувала власну політику в Африці. Основні стовпи цього процесу – імідж антиімперіалістів, що як спадок перейшов від СРСР, і кремлівське ноу-хау – надання послуг найманцями.

Після вторгнення Росія опинилася в ізоляції і під санкціями з боку більшості країн Заходу. Основним завданням Кремля стало запобігти приєднанню до санкцій країн Азії, Латинської Америки та, звісно ж, Африки. На поширення антизахідної та антиукраїнської пропаганди викидаються мільярди доларів.

Результати у цьому напрямі є. Так, деякі країни континенту таки піддалися російським пропагандистським наративам і зараз намагаються захистити себе "під парасолькою РФ" у вигляді російських "інструкторів". Малі, Буркіна-Фасо, Нігер – за підтримки найманців з РФ у цих країнах до влади прийшли військові хунти, які симпатизують Москві. Алжир за час війни взяв участь у спільних військових навчаннях із Росією, відкрив бюро пропагандистського RT, а президент Абдельмажид Теббун під час візиту до Росії у червні 2023 року назвав Путіна "другом усього людства, другом усіх країн".

ПАР та Росія – історична дружба

ПАР виступає за нейтральність у "конфлікті", не приєдналася до санкцій проти Росії, не засудила дії РФ і навіть зберегла економічні та військові зв'язки з Москвою. Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Рамафоса підтримує активні стосунки з Путіним, а ПАР все ще розглядає Росію як важливого партнера, зокрема в межах об’єднання БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР. – Ред.). 24 лютого 2023 року, тобто на річницю вторгнення, ПАР взяла участь у військово-морських навчаннях з РФ та Китаєм. Тоді міноборони африканської країни заявило, що "всупереч твердженням наших критиків, ПАР не відмовляється від своєї нейтральної позиції щодо російсько-українського конфлікту, проводячи ці навчання".

Влітку 2023 року Путін вирішив не їздити на саміт БРІКС до ПАР. У ЗМІ це рішення пов'язували з тим, що Південна Африка підписала Римський статут та визнає Міжнародний кримінальний суд, який видав ордер на арешт російського президента за звинуваченнями у воєнних злочинах. Водночас у червні 2023 року Рамафоса зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі в межах місії африканських лідерів. З одного боку, він наголосив на необхідності "припинення війни та повернення полонених, а також повернення українських дітей, яких Росія вивезла під час окупації", з іншого виголосив і те, що "Росія надзвичайно важлива країна для світу, аби нехтувати її інтересами, та зазначав, що Південна Африка цінує підтримку, яку отримувала від Радянського Союзу у боротьбі проти режиму апартеїду". Також президент ПАР брав участь у саміті БРІКС у Казані у 2024 році, назвавши Росію "цінним другом ПАР". Він заявив, що партнерство з РФ залишається стратегічним і важливим для розвитку економічної співпраці, інфраструктурних проєктів та політичної стабільності в глобальному Півдні.

ПАР та США – тиск зростає

Візит українського лідера до Південної Африки стався в момент, коли відносини ПАР із США помітно погіршилися після вступу на посаду президента США Дональда Трампа.

У січні 2025 року було призупинено майже всю іноземну допомогу Південній Африці, за винятком гуманітарної допомоги. США запровадили 37% тариф на імпорт з цієї країни. Це рішення негативно вплинуло на економіку Південної Африки, зокрема на її експортний сектор. У березні 2025 року США оголосили посла ПАР в США, Ебрагіма Расула, persona non grata через його критику політики Трампа. Це призвело до дипломатичної напруги між країнами. Також США затримали виділення $2,6 млрд на кліматичні проєкти в Південній Африці, що ускладнює реалізацію планів щодо скорочення викидів вуглецю та переходу до відновлюваних джерел енергії.

Незважаючи на напруженість, президент Рамафоса заявив, що покращення відносин з США є пріоритетом. Він анонсував майбутню зустріч з Трампом для обговорення широкого спектра питань, включно з війною в Україні та двосторонніми відносинами.

Змінити думку Африки

"Для України Африка важлива з усіх точок зору. І політично, адже більш як 50 країн – члени ООН, і економічно – великий ринок, який розвивається і на який ми можемо поставляти свою продукцію. Саме тому до представників Африки потрібно донести, що ігнорування Росією міжнародного права з часом неодмінно призведе до краху глобального світоустрою, що спричинить негативні наслідки для всіх. Важливо, щоб африканські країни, які досі не засудили російську агресію, у майбутньому зробили це не лише на підтримку України, але виходячи з власних економічних та політичних інтересів. Нинішній візит демонструє, що Україні важливо налагоджувати відносини з африканцями. Україна повинна запевнити наших партнерів на континенті, що країна робить і буде робити все можливе для забезпечення продовольчої безпеки континенту", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.

На думку Олександра Мережка, вже сам факт приїзду президента України і нашої присутності у ПАР – це вже перемога. Адже коли Володимир Зеленський приїжджає до такої країни, як Південно-Африканська Республіка, яка є доволі такою проросійською, прокитайською зараз, то це вже великий фактор, який впливає на зміну настроїв на користь України. До того ж зараз не найкращі відносини між ПАР і Сполученими Штатами, що також надихає владу цієї країни шукати нових партнерів.

"Стосовно протидії Росії та її пропагандистській машині, то не вся попередня історія з радянського минулого пов'язується в Африці лише з Росією. Багато випускників українських закладів вищої освіти займають зараз не останні позиції в деяких країнах південного континенту. Тому протидіяти успішно Росії можна. Треба співпрацювати з лідерами громадської думки та ЗМІ в Африці, створити організацію дружби й пояснювати свою позицію, яка сьогодні спотворена російською пропагандою, і з часом це принесе результат. Чи вдасться змінити політику Південної Африки щодо Росії, щодо її сприйняття російської агресії проти України, важко сказати. Це дуже складна для нас країна, але треба використовувати всі можливості для того, щоб пояснювати нашу позицію, змінювати думку тамтешнього суспільства і якось перетягувати африканців на свій бік", – констатував Олександр Мережко.