Країни Кавказу прагнуть зменшити залежність від "токсичної" Росії: які наслідки візиту Зеленського до Азербайджану

Квітень цього року був позначений активізацією зусиль української дипломатії в регіоні Близького Сходу, зокрема, візитами до Туреччини, Сирії та Азербайджану. Необхідно звернути увагу на те, що Сирія та Азербайджан наразі є близькими союзниками Туреччини, яка є історичним геополітичним суперником в Кавказькому і Чорноморському регіоні. Фактично, візит президента України Володимира Зеленського в Баку можна вважати продовженням поглиблення співпраці з Анкарою.

Відео дня

Одним із результатів зустрічі з президентом Ільхамом Алієвим стало підписання низки договорів міждержавного партнерства у сферах безпеки, виробництва дронів, енергетики, інвестицій та іншого.

Росія визнала провину у збитті азербайджанського літака, але це не врятує зіпсовані відносини

Варто згадати про те, що в останній рік відносини між Азербайджаном та Росією були значно зіпсовані збиттям азербайджанського літака російськими системами ППО, що потім вилилось у політичне протистояння із затриманням представників діаспор в обох країнах, погрозами й заборонами у сфері торгівлі тощо. У підсумку можна вважати, що Баку домігся свого, адже Росія офіційно визнала провину власного ППО та погодилась виплатити компенсації за збитий літак.

Цікавим є і той факт, це визнання відбулось 15 квітня, тобто практично одразу після візиту українських дипломатів до Туреччини. Варто відзначити, що риторика російських медіа після цього визнання теж змінилась. У розпал дипломатичного конфлікту з Азербайджаном російська пропаганда активно погрожувала війною та знищенням.

Після визнання помилки російські ЗМІ почали переконувати аудиторію, що конфлікту був "кризою емоцій" і що "країни знову друзі". Дійшло до того, що російський уряд планує розширити вивчення азербайджанської мови, зокрема за участі престижних академічних центрів, таких як Санкт-Петербурзький державний університет тощо. При цьому, азербайджанські експерти називають цей крок Кремля спробою "зближення через освіту", що ставить на меті заблокувати поглиблення відносин, зокрема військового співробітництва між Азербайджаном та Україною.

Азербайджан поступово стає для України важливим зовнішньополітичним партнером

Варто зазначити, що ще нещодавно у Москві вважали Південний Кавказ зоною свого особливого впливу, де зовнішня політика здійснюється з огляду на Росію. Сьогодні Баку приймає українського президента, головного ворога Кремля, веде самостійну геополітичну гру, зміцнює зв'язки з Туреччиною, розвиває контакти з Європою і демонструє, що ухвалює рішення виходячи з власних інтересів. Для України візит до Азербайджану демонструє, що наша зовнішня політика не замкнулася виключно на західному напрямі. Відтак, Київ розширює свою дипломатичну карту, співпрацює із Кавказом, тюркським світом, Близьким Сходом, шукає нові енергетичні, логістичні та політичні можливості, що робить Україну суб'єктом великої політики.

Крім того, Азербайджан є значущим енергетичним експортером та важливою логістичною ланкою між Європою та Азією. Для України співпраця із Баку означати нові економічні та логістичні маршрути, спільні енергетичні​ проєкт, гуманітарні ініціативи та додаткове зовнішньополітичне партнерство. Саме з початком повномасштабного російського вторгнення відносини України та Азербайджану стали особливими, а ще більше зблизилися після збиття росіянами азербайджанського лайнера в Актау. Саме після цього була збільшена допомога Азербайджану Україні, причому гуманітарну місію очолювала сама віцепрезидентка країни Мехрібан Алієва.

Візит українського президента свідчить про остаточний вихід Баку із зони впливу Кремля

Однак головним є те, що сам факт візиту президента країни, яка вже п’ятий рік успішно стримує російську агресію, руйнує міф про монополію впливу Росії на пострадянський простір. Країни Кавказу все частіше діють як незалежні зовнішньополітичні гравці, шукаючи способи зменшити залежність від "токсичної" Російської Федерації та знайти нові політичні партнерства.

Уже сьогодні в Кремлі вже розуміють, що кожен такий візит є знаком ослаблення колишньої системи координат. Завершення війни в Нагорному Карабасі знаменувало собою вихід Вірменії та Азербайджану з пастки "вічної війни", яку 30 років підживлювала Москва для збереження свого впливу в регіоні. Тому наразі вимальовуються перспективи для створення та зміцнення військово-політичного союзу між Україною, Туреччиною та Азербайджаном для забезпечення безпеки Чорноморського регіону від агресивної політики Росії. Явна неспроможність НАТО гарантувати безпеку своїх учасників може призвести до створення такого роду регіональних безпекових альянсів, до якого може залучитись й інші причорноморські країни – Болгарія, Румунія, Молдова, Грузія.