Не можна казати про "демократію взагалі". Демократія - явище велике й різне. 

Відео дня

Це як інтернет: так, неоглядно величезний інформаційний хмарочос із корисними всебічними матеріалами для людства, свято душі інтелектуалів, невичерпне джерело всього й одразу; але ж для когось (і таких аж ніяк не менше!!!) він лише брудний смітник під парканом.

Тобто все залежить від користувачів. Користувачі ж - дурні, й не тільки в інтернеті. Демократії зараз застарілі й здичавілі настільки, що навіть не роблять якихось спроб пристосовуватися до мінливих зовнішніх умов й міняти не владу в "цивілізованих" країнах, а навпаки -  застарілу й дику обов’язковість надто частих змін курсу на 180 градусів.

Після параду за спільної участі Путіна, Сі Цзіньпіна й Кім Чен Ина, де вони відверто глузували з Заходу, який банально переживуть (відповідне відео побачив весь світ, і лише переконавшись у цьому китайці його "заборонили"), "Цивілізація" більше не може робити вигляд, що все - як було.

Керівництво кожної демократичної держави завжди висить на волосині й завжди недовговічне: у Великій Британії, приміром, тільки за час повномасштабної війни в Україні зараз вже ЧЕТВЕРТИЙ прем’єр, причому з партії, що прямо конкурує із партією попередників; в Америці ж навіть єдиного за цей час перезавантаження влади вистачило, щоб кардинально змінити ледь не всю політику на протилежну. 

Саме тому демократії приречені постійно програвати за складних часів неспівставно більш стабільним авторитарно-тоталітарним режимам, адже просто не встигають впродовж швидкоплинного короткого терміну, що є в кожного конкретного уряду, скільки-небудь ефективно їм протистояти, бо жодна довгострокова стратегія для них, демократій, неможлива! От їх всерйоз вже й не сприймають.

Ну а вихід бачу тільки в тому, щоб певні положення - і, як переконує практичний невдалий досвід, не тільки "базові"! - були демократично закладені в конституцію кожної країни, внести зміни до якої має бути достатньо важко.

Тобто, оскільки розхвалена система стримувань і противаг вочевидь не спрацьовує й необхідної стабільності курсу країни не гарантує, а тому курс цей хитається з неприпустимою амплітудою й небажаною регулярністю, необхідні політичні стабілізатори більш надійні й потужні. 

Чому, наприклад, із зміною прем’єра чи президента (хто там де головніше), якщо "ротація" відбувається тільки влади, а не устрою в країні, мають обов’язково змінюватися принагідно й керівники органів безпеки, прокуратури, міністри внутрішніх справ, юстиції, оборони та й навіть закордонних справ?

Тож демократія - нехай залишається й у "трохи скоригованому" вигляді забезпечує конституційно гарантовану сталість, що зобов’язана бути адекватною глобальним тектонічним змінам, які (чи хтось не помітив цього?) вже відбулися в світі й яких чомусь дуже довго "Цивілізація" наразі не помічає.

[На завершення ж - цікавий лірично-статистичний відступ, що стосується, втім, вельми близької теми.

Кремлівських керманичів Захід бадьоро називав геронтократами. Гаразд, порівняємо: 

Ленін помер у повні 53, Сталін - у 73, Маленкова звільнили у повні 53, Хрущова - у 70 ("за власним бажанням у зв’язку з похилим віком"), Брежнєв помер у повних 75, Андропов - у 69, Черенеко - у 73, Горбачов пішов у відставку в повних 60, Єльцин - у 68, Путіну зараз 72;

при цьому:

Рейган остаточно залишив пост президента США у повних 77, Байден - у 82, Трамп - якщо не піде кудись раніше - має пробути на посту теж до 82, причому з гаком більшим за байденівський, якщо не стане президентом ще й утретє.

Таким чином, жоден чільник СРСР чи Росіі не дотягнув ані до кого з трьох американських рекордсменів щодо віку при владі, на двох з яких припадають вже зараз останні понад "вісім з половиною" років, а загалом ці троє обиралися 5 разів.

Так, медичні можливості - звісно, непорівнянні. А щодо мізків?]

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...