Відео дня
Кабмін звільнив Креміня з посади уповноваженого із захисту державної мови
Кабінет Міністрів звільнив уповноваженого із захисту державної мови України Тараса Креміня. Рішення уряду пов'язане із закінченням терміну його повноважень.
Про рішення уряду щодо Креміня оголосив народний депутат Олексій Гончаренко. Про це він написав у своєму Telegram-каналі.
Напередодні стало відомо, що Креміня не висунули на другий термін мовного омбудсмена. В інтерв'ю "Главкому" він розповів, що за законом мовний омбудсмен має діяти незалежно від інших державних органів, і саме це, за його словами, стало джерелом дискомфорту для влади.
Кремінь розповів, що протягом п'яти років неодноразово порушував питання, які влада довго ігнорувала. Зокрема, він наполягав на прийнятті державної мовної програми, яка мала з'явитися ще 2020 року, але була прийнята лише 2024 року.
Також він ініціював декомунізацію назв географічних об'єктів та судів, пропонував зміни до закону про рекламу та підтримував ідею запровадження мовних іспитів для претендентів на громадянство. На думку Креміня, його кандидатуру не розглядали не лише через його позицію, а й через відсутність зацікавленості при владі у збереженні незалежної постаті на посаді мовного омбудсмена.
Представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Тарас Мельничук проінформував, що Кремінь продовжить виконувати свої обов’язки до 8 липня 2025 року.
Напередодні звільнення Кремінь опублікував дані про свою діяльність за перше півріччя 2025 року. Він зазначив, що до уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1410 звернень громадян, що на 348 більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Найбільше скарг надійшло з Києва (582), а також з Одеської (178), Харківської (171), Дніпропетровської (138), Київської (54) та Донецької (37) областей.
Найбільш проблемними залишаються сфера інтернет-торгівлі та онлайн-ресурсів – 378 звернень. За інформацією Креміня, йдеться про сайти, де або взагалі відсутня україномовна версія, або за замовчуванням завантажується російська, всупереч наявністі української.
"Порівняно з минулим роком кількість скарг зросла більш, ніж на третину. Динаміка звернень громадян свідчить про те, що суспільство все більш нетерпиме до порушень мовного закону та готове відстоювати своє право на отримання інформації та послуг українською мовою", – повідомив Кремінь.
Він наголосив, що викликає занепокоєння кількість порушень у навчальних закладах, культурі, охороні здоров'я та медіа – у тих сферах, які формують світогляд та впливають на довіру громадян до держави. Кремінь також зазначив, що у 2025 році, окрім реагування на звернення громадян, активізовано практику постійного моніторингу дотримання мовного закону. За його словами, представники мовного омбудсмена у різних регіонах України дбають про це.
"Це дозволяє підвищити рівень контролю за дотриманням мовного законодавства в різних сферах суспільного життя – від закладів освіти й охорони здоров’я до органів влади та бізнесу", – наголосив він.
Кремінь резюмував, що за результатами таких перевірок та розгляду звернень громадян мовний омбудсмен продовжує вживати заходів реагування. Зокрема, проводяться заходи державного контролю та накладення санкцій, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення.
Раніше Кремінь заявив, що 99% закладів середньої загальної освіти забезпечують навчання українською мовою та майже повністю витіснили російську мову. Найбільш помітні зміни у південних та східних регіонах, які раніше були центрами русифікації.
Нагадаємо, Кремінь прокоментував гучний скандал, що спалахнув навколо шоумена Андрія Данилка, який під час одного з концертів у сценічному образі Вєрки Сердючки заспівав треки російською зі свого репертуару. За словами мовного омбудсмена, шоумена не буде покарано за виступ із композиціями, написаними мовою країни-агресора, оскільки це не суперечить чинному законодавству.
Тільки перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA і в Viber. Не ведіться на фейки!