
Блог | Безпека в школі — не формальність. Що показав інцидент у Дніпрі
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Минулого тижня в одному з ліцеїв Дніпра під час демонстрації боєприпасів на уроці стався вибух і задимлення. За інформацією правоохоронців та медіа, тілесні ушкодження отримали двоє дітей. У публічному просторі наразі остаточно не встановлено, який саме предмет спрацював — бойовий боєприпас, навчальний зразок чи інший пристрій.
Я свідомо не роблю емоційних оцінок. Але в цій ситуації є головне питання — безпека дітей. І відповідь на нього лежить не в припущеннях, а в чинному законодавстві.
Школа зобов’язана бути безпечною — за визначенням
Стаття 21 Закону України "Про повну загальну середню освіту" прямо визначає: Заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів. Керівник та засновник школи відповідають за дотримання вимог охорони дитинства, техніки безпеки та належних умов перебування учнів.
Це базова норма. І вона не залежить від того, хто саме проводив заняття чи демонстрацію.
На момент події спеціальні безпекові норми вже діяли
Окремо слід враховувати Закон України від 18 вересня 2025 року № 4609-IX, яким до Закону України "Про повну загальну середню освіту" було введено статтю 41-1 — "Організація безпечного перебування учасників освітнього процесу на території та в приміщеннях закладу загальної середньої освіти".
Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті Верховної Ради України, цей закон набрав чинності 17 січня 2026 року. Тобто на момент інциденту спеціальна безпекова норма вже діяла.
Стаття 41-1 прямо передбачає, що засновник і керівник закладу освіти зобов’язані в межах своїх повноважень вживати комплекс заходів для запобігання та/або припинення заподіяння шкоди учасникам освітнього процесу. Йдеться, зокрема, про визначення правил доступу і перебування учнів, працівників та інших осіб у приміщеннях і на території школи.
Інакше кажучи, закон не лише декларує обов’язок безпеки, а й покладає на засновника та керівника закладу конкретну відповідальність за організацію системи запобігання ризикам.
Підзаконні акти визначають, що не може бути в школі
Постановою Кабінету Міністрів № 70 від 14 січня 2026 року затверджено перелік небезпечних предметів, з якими перебування в школі заборонене. Серед них — боєприпаси, вибухові пристрої, детонатори, компоненти зброї, а також предмети, що імітують зброю або мають зовнішню схожість із нею.
Це принципова позиція держави: шкільний простір має бути максимально вільним від потенційно небезпечних предметів.
Так, закон передбачає винятки — але лише в межах освітнього процесу, за умови дотримання вимог безпеки та використання безпечних засобів. І ці винятки не скасовують загального обов’язку забезпечити безпечне середовище.
Що дозволено на уроці "Захист України"
Наказ МОН № 659 визначає типовий перелік засобів навчання для цього предмета. Йдеться саме про навчальні макети, масогабаритні або гумові гранати, навчальні зразки мінно-вибухових пристроїв.
Освітній процес нормативно орієнтований на навчальні засоби — не на реальні боєприпаси.
Чи достатньо назвати предмет "вихолощеним"?
Чинне законодавство не містить норми, яка дозволяла б приносити до школи реальні боєприпаси лише тому, що вони названі "вихолощеними".
Вирішальним є не назва, а фактичний стан предмета, доведена і документально підтверджена безпечність, законність рішення про його використання та персональна відповідальність за допуск.
Якщо йдеться про реальний предмет військового призначення — навіть знешкоджений — його використання в школі потребує особливо суворого обґрунтування і беззаперечного підтвердження повної безпечності.
Що означає цей випадок
На момент інциденту вже діяли:
- загальні норми про обов’язок створення безпечного середовища;
- спеціальна стаття про безпечне перебування в школі;
- постанова КМУ із прямою забороною боєприпасів;
- нормативні акти МОН, що орієнтують на навчальні макети.
Якщо під час демонстрації стався вибух і постраждали діти, це означає, що вимога безпечного освітнього середовища не була реалізована належним чином.
Що потрібно змінити
Нам необхідно перейти від формального існування норм до їх реального виконання.
Як повідомляє МОН "Типові правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території та в приміщеннях закладу загальної середньої освіти" пройшли майже всі погодження. Очікуємо їх затвердження Урядом найближчими днями. Відповідно до них кожен заклад освіти має чітко затвердити внутрішні правила доступу і перебування осіб у школі. На уроках "Захист України" повинні використовуватися виключно ті засоби навчання, які передбачені нормативними документами. Будь-які демонстрації з потенційно небезпечними предметами мають проходити процедуру погодження і фіксації відповідальності.
І головне — безпека має стати частиною щоденної управлінської культури школи.
Безпека дітей — це не декларація і не формальна вимога закону. Це базова умова довіри до системи освіти.
Школа має бути територією знань і розвитку. І саме такою вона повинна залишатися.










