Які прізвища в Україні утворилися як жарт, але існують досі: цікаві факти

Прізвища українців здатні багато розповісти про їхню історію та походження. З назви можна дізнатися, чим займались предки, де жили і навіть який зовнішній вигляд мали.

Відео дня

Також багато прізвиськ вигадували як жарти, які так добре прижилися, що існують і досі. OBOZREVATEL детальніше розібрався в цій темі.

Мабуть, більшість людей чули прізвища, які одразу викликали усмішку на обличчі через своє незвичне звучання та поєднання слів. Але не варто недооцінювати історію прізвища, тому що більшість з них утворювали, опираючись на те, ким працює людина.

Наприклад, Дубогризенком називали теслю, Мукосієнком – мельника, Тягнишкірою – шевця, Шклобоєм – скляра, а Заплюйсвічкою – паламаря (це служитель православної церкви, який дзвонить у дзвони та допомагає при богослужінні).

Ці професії вимагають серйозних навичок та вмінь, тому жартівлива форма не означає, що ваших родичів не поважали та не цінували.

Зовнішній вигляд людини також відігравав важливу роль у створенні прізвища. Люди звертали увагу на зріст, тіло, фізичні вади та психологічні риси, тому й утворювали такі прізвиська, як Малишко, Довженко, Кривоніс, Щербань, Мовчун, Горбатенко, Репетило, Плаксій.

З назви прізвищ також можна дізнатись про стародавні професії, яких зараз уже й немає.

Бондар – це майстер з виготовлення діжок, дерев'яних відер та іншого;
Гончар – ремісник, що виробляв посуд, кахлі з глини;
Стельмах – майстер, який виготовляв та направляв вози, сани;
Кушнір вичиняв хутро зі шкури та шив хутряні вироби;
Лимар – ремісник, що виготовляв ремінну збрую;
Гармаш – виготовляв та обслуговував гармати;
Бортник займався лісовим бджільництвом, а Гутник виробляв посуд та інші речі зі скла.