Відео дня
Які міста в СРСР побудували з нуля: чому з ними "не все гладко"
У Радянському Союзі міста нерідко виникали за наказом і планом. Вони мали служити завданням економіки, оборони й ідеології, а не повсякденному людському комфорту.
OBOZ.UA розповідає, які міста в СРСР будували "з нуля". Тоді ніхто не звертав увагу, як сильно такі промислові гіганти роками забруднювали довкілля, створивши проблеми, з якими ці міста борються й сьогодні.
Навіщо СРСР будував міста "з нуля"
Створення нових міст було продиктоване стратегічною необхідністю держави. Після революції та громадянської війни країна гостро потребувала прискореної індустріалізації, а старі промислові центри часто не мали достатньої ресурсної бази або вважалися вразливими з військового погляду.
Освоєння ресурсів. Найбагатші родовища корисних копалин – нікель у Заполяр’ї, залізна руда на Уралі – розташовувалися у важкодоступних регіонах. Для їх розробки потрібні були не тимчасові робітничі поселення, а повноцінні міста з постійним населенням, інфраструктурою та соціальною сферою.
Формування нових промислових районів. Радянське планування прагнуло рівномірно розподілити виробництво по території країни. Це мало зменшити залежність від окремих регіонів і водночас "підтягнути" економічно відсталі території, насамперед на сході.
Геополітичне закріплення. Заснування міст у стратегічних точках, зокрема на Далекому Сході, було способом продемонструвати присутність держави та посилити контроль над кордонами.
Ідеологічний проєкт. Будівництво нових міст подавалося як романтика творення "нового світу". Комсомольські будови, ударні темпи, гасла про місто майбутнього мали протиставити радянську модель "хаосу" старих, "буржуазних" міст.
Як створювали радянські міста
Процес був майже шаблонним. Спочатку геологи й інженери обирали місце: поблизу родовища або зручне для масштабного будівництва. Потім прибували перші загони будівельників: комсомольці-добровольці, мобілізовані робітники, а нерідко й в’язні. Люди жили в наметах або тимчасових бараках, працюючи в екстремальних умовах.
Паралельно з промисловим гігантом, металургійним комбінатом, ГЕС чи заводом, зводилися житлові квартали. Застосовувалося типове проєктування: прямі широкі проспекти, мікрорайони, стандартні школи, дитсадки, будинки культури.
Міста радянського експерименту
Магнітогорськ
Заснований у 1929 році біля Магнітної гори, він став флагманом першої п’ятирічки. Магнітогорський металургійний комбінат визначив усе життя міста. Комфорт і побут поступалися завданню створити "сталевий щит" держави – ціною здоров’я та умов життя тисяч людей.
Комсомольськ-на-Амурі
Будівництво почалося у 1932 році в умовах тайги, боліт і суворого клімату. Місто задумувалося як військово-промисловий форпост на Далекому Сході. Суднобудівні й авіаційні заводи стали його основою, а саме місто – символом радянської присутності в регіоні.
Тольятті
Унікальний випадок: старий Ставрополь-на-Волзі був затоплений під час створення Куйбишевського водосховища. Місто відбудували на новому місці, а з появою ВАЗу у 1960-х Тольятті перетворився на зразковий "автомобільний" центр і символ пізньорадянського споживчого оптимізму.
Норильськ
Один із найжорсткіших прикладів. Місто постало за Полярним колом, на вічній мерзлоті, в умовах полярної ночі. Навколо гірничо-металургійного комбінату виник населений пункт, який став одночасно інженерним дивом і трагічним нагадуванням про використання примусової праці ГУЛАГу.
Що пішло не так
Більшість таких міст були повністю прив’язаними до одного підприємства. Після розпаду СРСР це обернулося економічними кризами та масовим безробіттям.
Міське середовище проєктували як функцію заводу. Естетика, різноманіття міського життя часто ігнорувалися.
Промислові гіганти роками забруднювали довкілля, створивши проблеми, з якими ці міста борються й сьогодні.
Раніше OBOZ.UA розповідав, які міста-привиди існували в СРСР та що з ними трапилося.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.