Як у СРСР робили манікюр: кольорів було зовсім мало

Сучасний манікюр – це ціла індустрія у сфері краси з розвиненою системою послуг і великим вибором різних інструментів та засобів. Та всього цього не існувало в СРСР, де до зовнішності та навіть гігієни ставились досить байдуже.

Тим не менше, радянські жінки намагались доглядати за собою навіть в умовах сильного дефіциту. Як саме вони робили манікюр, дізнавався OBOZ.UA.

Попри те, що манікюр в СРСР робили примітивними методами та з використанням дуже обмеженого вибору засобів, професія манікюрниці все ж існувала. І майстрині намагались зробити усе можливе, щоби забезпечити своїм клієнткам найкращий сервіс.

Послуга манікюру була відносно недорогою і коштувала в межах 20-35 копійок. Приблизно такою ж була ціна на буханець хліба чи літр молока. Основною послугою при цьому був гігієнічний манікюр – підрізання кутикули і догляд за шкірою навколо нігтів. Занадто яскравий лак або довгі нігті в СРСР не вітались. Такий манікюр вважався занадто викличним.

Кутикулу зрізали за допомогою лез для гоління. Спеціальні інструменти для догляду за нігтями почали виробляти уже в період застою. Вони випускались у спеціальних наборах і містили тільки металеві предмети.

Лаки для нігтів у Союзі теж виробляли, але їх кольорова палітра була досить обмеженою. Придбати можна було або нюдові кольори – рожевий чи бежевий, або кілька відтінків червоного лаку. Шимерний ефект жінки створювали самостійно, домішуючи до лаку дрібно потовчені блискітки або мішуру від новорічних прикрас. Незвичайні кольори отримували змішуванням кількох лаків або додавали до косметичного засобу чорнила, зеленку чи олійні фарби.

Варто зазначити, що манікюр в СРСР вважався виключно жіночою послугою. У чоловіків догляд за собою не вітався і навіть засуджувався. Тому побачити чоловіка у манікюрному кабінеті було практично неможливо.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які купальники забороняли носити в СРСР, називаючи їх непристойними.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.