Блог | Як російські варвари Леніна-Сталіна-Путіна намагалися знищити український Київ
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Сьогодні, після чергового ракетного обстрілу Києва російською ордою вбивць, варварів та мародерів, варто згадати про СПОКОНВІЧНУ ненависть московитів-росіян до нашої української столиці.
Сумно і символічно, але саме 85 років тому, 24 вересня 1941 року розпочалася так звана сталінська спецоперація з підриву центру Києва.
Нагадаю, що 19 вересня 1941 року німці увійшли в Київ і фактично відразу більшовицьке керівництво на чолі з сталіним вдалося до застосування тактики "випаленої землі". Спочатку було заміновано всі важливі інфраструктурні обʼєкти столиці, а потім підірвано водогін, електростанцію, залізничні колії, мости через Дніпро. Під час вибуху на ланцюговому мосту імені Євгенії Бош перебували радянські військові, які відступали з міста. Точної кількості жертв досі не встановлено.
А 24 вересня 1941 року розпочався підрив центру Української столиці.
Історики твердять, що першим вибухнула будівля на розі Хрещатика і Прорізної, де знаходився магазин "Дитячий світ". Історично, це був прибутковий будинок із наріжним шпилем, збудованим за проєктом Владислава Городецького і вважався однією із архітектурних перлин Києва, який ще називали Будинком Лицаря.
Ось як описує цю трагічну подію газета "Українське слово":
"Горіла найкраща частина стародавньої столиці України. Цілком зруйновані та спалені Хрещатик, Миколаївська, Мерінгівська, Ольгинська вулиця і частина Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської,Фундуклеївської вулиць та Думської площі".
За різними оцінками було зруйновано повністю або частково 324 адміністративних та житлових будинків Києва!
Згоріло:
– 5 найбільших готелів, зокрема "Савой", "Континенталь", "Гранд-готель";
– 5 найкращих кінотеатрів міста;
– театр юного глядача, консерваторія, театр Київського військового округу, рідіотеатр;
– будинок архітектора і вчених, музична і середня школа;
– будинок міськради, центральний поштамт, центральна міська залізнична станція, два пасажі, друкарня;
– більш як 100 відомих крамниць, 2 найбільші універмаги, 5 найкращих ресторанів і кафе…
Лише в одній консерваторії згорів великий орган і близько 200 роялів та піаніно…
Було також зруйновано найбільший хмарочос в тодішній Російській імперії – 12 поверховий дім Гінзбурга збудований в 1912 році.
А вже 3 листопада було знищено знаменитий Успенський собор Києво-Печерської лаври.
(Нагадаю, що відбудований українцями Успенський собор у 2000 році знову зруйнувала російська орда вже часів путіна в ніч на 15 червня 2026 року).
Олександр Довженко так написав у своєму "Щоденнику":
"Страшну, назабутню, жахливу картину уявляв собою Крещатик, відомий в історії Радянської України під іменем вулиці Воровського. Разом з усіма вулицями, що вливалися в нього цілі століття, він лежав перед нами, поруйнований вщент.
Миколаївська вулиця, що звалася вулицею Карла Маркса, стояла вся згорівша. Високі чудесні будинки зняли порожніми дірками своїх вікон і балконів, через які проглядало похмуре небо. Се було щось подібне до руїн Риму, Помпеї чи Геркуланума. Огонь пожрав серце української столиці – руїни, мов прокинувся Пиранезі і втілив свої руївницькі химери у нашому серці…
Потім я розпитав ще багатьох людей і довідався, що НЕ німці знищили центр нашої знавеченої столиці, а ми самі. Наші ДУРНИКИ перевиконали програму завдань і на сей раз оставшись вірними своєму стилю БЕЗБАТЧЕНКІВ ДУРНОГОЛОВИХ І ГЕРОСТРАТІВ.
Се ми налякали німців, висадивши в повітря кілька десятків фашистських офіцерів разом з нашими обивателями, що йшли, звичайно, не в щот.
Але я про се нікому в життя не скажу, бо слідує говорити, що поруйнували наш "прекрасний, милий Киев фашистские изверги".
І ще Лавру… висадили в повітря теж вони".
А тим часом з огидою продовжує Олесандр Довженко свої записи:
"Написати главу для оповідання, як ми звільнили Київ від німців, ЗАБИРАЛИ для себе квартири у нещасних наших людей…
Як ПОХВАТАЛИ енкаведисти і енкагебисти всі кращі будинки міста…"
І не забуваємо також, як у січні 1918 року більшовики-ленінці під орудою сумновідомого муравйова влаштували терор у столиці Української Народної Республіки. А перед цим обстріляли центр Києва із важкої артилерії та застосували хімічну зброю проти киян. Тодішній російський терорист цинічно вихвалявся, що спалив будинок Михайла Грушевського, який протягом трьох діб палав яскравим полумʼям. Після цього керівник УНР Михайло Грушевський напише:
"Україна також поховала своє старе в сім огнищі, в сій руїні, в могилах своїх дітей, забитих рукою більшовиків, як я в могилі матері, яку півживою винесли з пожару і вона за кілька день умерла від сих страшних заворушень і потрясень".
А вже в ніч на 15 червня 2026 року російська орда путіна знівечила Успенський собор Києво-Печерської лаври, який українці відбудували у 2000 році.
Памʼятаємо нашу історію!
Не повторюємо історичних помилок минулого!
