Вважали непристойними: які купальники забороняли носити у СРСР

В СРСР жіночий одяг часто ставав предметом пильного контролю з боку суспільства й держави. Особливе місце в цьому мали купальники – предмет гардероба, що викликав чи не найбільше дискусій.

Відео дня

Те, що сьогодні вважається нормою на пляжі, у радянські часи могло спровокувати осуд, зауваження або навіть адміністративні наслідки. Які купальники забороняли носити у СРСР та вважали непристойними – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Купальники в дефіциті

У СРСР купити купальник у вільному продажу було майже неможливо. Швейна промисловість не встигала за модою і виготовляла переважно закриті, одноманітні та незручні моделі. Жінки часто шили їх самостійно, купуючи тканину, або отримували купальники з-за кордону, як рідкісні подарунки від родичів чи чоловіків, які бували у відрядженнях.

Такі купальники повністю закривали живіт, спину, сідниці, а часто навіть частину стегон. Декольте було мінімальним – "стриманим", як того вимагала радянська мораль. Дизайн мав на меті не підкреслити фігуру, а навпаки – максимально її заховати.

Що вважалося непристойним

Під сувору заборону та осуд суспільства потрапляли будь-які купальники, які відкривали груди, сідниці, живіт чи спину. Особливо в СРСР не толерували бікіні – їх вважали "ганьбою", а жінок, які насмілювались їх вдягати, прирівнювали до дівчат легкої поведінки.

Бретельки на тонких зав’язках, відкриті сідниці чи навіть мінімально оголена талія викликали публічне обурення та підозри в "аморальності". Такі образи не лише засуджували, а й могли стати підставою для зауваження з боку міліції або навіть партійних осередків.

Культурний спротив: акторки в бікіні

Незважаючи на загальні заборони, в кінці 70-х – початку 80-х років деякі радянські актриси почали ламати усталені уявлення, з’являючись у більш відвертих купальниках на екранах або фотосесіях. Це викликало справжній резонанс. Їхні фото в бікіні ставали сенсацією, з’являлись у популярних журналах і газетах.

Що носили звичайні жінки

Попри медійні приклади, звичайні жінки залишались в рамках суворої скромності ще тривалий час. Закриті купальники зберігались у моді, і лише ближче до розпаду СРСР дедалі більше жінок почали дозволяти собі відкрити спину чи частину живота.

Тож навіть купальник у СРСР був не просто предметом одягу, а інструментом соціального контролю. Його фасон визначав міру "пристойності". Сучасні моделі, які нині сприймаються як норма, у радянські часи вважались викликом системі та моральним ризиком.

Раніше OBOZ.UA розповідав, який ще одяг в СРСР вважали ганьбою.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.