Верховний суд відновив статус скандальної судді, яка звинувачувала українську владу в окупації Криму: усі подробиці справи

У четвер 11 грудня Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення, яким фактично повернула статус судді Інні Отрош, попри те що її кваліфікаційне оцінювання завершилося негативно. Розгляд відбувся у Києві, і суд прямо визнав неправомірним повторне оцінювання, яке проводила ВККС після внесення Вищою радою правосуддя подання Президенту.

Відео дня

Рішення оприлюднила офіційна сторінка Верховного Суду у Facebook, де наголосила, що процедура, яку ВККС намагалася поновити у 2023 році, була юридично завершена ще у 2019 році. У повідомленні підкреслили: "Оцінка ВРП 2021 року є підсумковою в цій процедурі". Автори заяви уточнили, що Президент не має права ігнорувати подання ВРП, а суддя має законні очікування щодо доступу до професії відповідно до статті 8 Конвенції.

Позиція суду

Велика Палата пояснила, що рішення колегії ВККС 2019 року про відповідність судді займаній посаді є юридично завершеним етапом оцінювання. А Закон № 679-ІХ дозволяв ВРП вносити подання про призначення навіть без рекомендації від Комісії, якщо попередня оцінка вже була ухвалена. Суд підкреслив: повернення до попередніх стадій після внесення подання Президенту суперечить вимогам закону та нівелює повноваження Вищої ради правосуддя.

У своєму рішенні Велика Палата окремо зазначила, що суддя мала обґрунтоване очікування не проходити повторні процедури після того, як ВРП у 2021 році внесла подання Президенту. Це очікування випливало з чинного закону і стало ключовим аргументом, чому повторне кваліфікаційне оцінювання визнали неправомірним. Суд наголосив: одночасне існування двох протилежних рішень щодо однієї судді суперечить принципу юридичної визначеності і може створювати ризики для держави у справах ЄСПЛ.

У 2023 році, вже в оновленому складі, ВККС вирішила продовжити оцінювання судді, визнавши попередню процедуру незавершеною. Комісія отримала новий висновок Громадської ради доброчесності і у 2024 році ухвалила рішення про невідповідність Отрош займаній посаді. ВРП підтримала це подання, після чого суддя оскаржила обидва рішення до Верховного Суду. Вона заявила, що стала жертвою подвійного оцінювання, і наполягала на порушенні принципу юридичної визначеності.

Позиція Отрош

Екссуддя доводила, що її звільнення у 2024 році суперечить чинному законодавству, оскільки Закон № 679-ІХ дозволяв їй завершити процедуру без повторного розгляду у ВККС. Вона також посилалася на те, що Президент не підписав указ про її повторне призначення, хоча подання ВРП було внесене. У своїх аргументах Отрош підкреслювала, що закон Бабія нібито створив групу суддів, яким не потрібно повторно проходити співбесіду з повним складом Комісії, навіть за наявності негативного висновку ГРД.

Рішення Великої Палати стало переломним не лише для самої Інни Отрош, а й для всієї системи суддівського оцінювання. Адже на практиці воно скасовує результати кваліфікаційного оцінювання, проведеного у 2024 році, та відкриває шлях до поновлення статусу для інших суддів у подібній ситуації. У постанові наголошено, що підсумкове рішення ВРП не може бути поставлене під сумнів повторними процедурами. Але водночас це створює нову юридичну реальність, у якій попередні висновки ВККС і ВРП втрачають визначальну вагу у разі внесення подання Президенту.

У справі також містяться окремі думки суддів Великої Палати. Вони засвідчують, що рішення ухвалювалося непросто, а дискусія всередині суду була тривалою. І хоча підсумковий вердикт є однозначним, окремі судді висловили інше бачення правової позиції.

Інна Отрош неодноразово опинялася в центрі суспільної уваги. Після початку російської агресії вона регулярно їздила до тимчасово окупованого Криму та до Санкт-Петербурга, пояснюючи це особистими потребами. Під час співбесіди вона фактично звинуватила українську владу в окупації Криму, що викликало резонанс і критичну оцінку Громадської ради доброчесності. Крім того, її статки ставали предметом сумнівів, адже частина майна не відповідала офіційним доходам.

Хід оскаржень

Ще у 2019 році Отрош оскаржувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів у Верховному Суді, намагаючись уникнути засідання з повним складом ВККС. Велика Палата тоді вирішила, що за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності участь у засіданні з повним складом Комісії є обов’язковою. У 2024 році на такому засіданні ВККС рекомендувала її звільнити, а Вища рада правосуддя підтримала це рішення.

Нове оскарження у 2024 році стосувалося вже підсумків кваліфікаційного оцінювання. Екссуддя наполягала, що закон Бабія дозволяв окремим суддям уникнути повторної співбесіди навіть після негативного висновку ГРД. У той же час ВККС і ВРП дотримувалися іншої позиції, підкреслюючи, що для суддів не може існувати спрощених процедур, а всі оцінки мають відбуватися у межах загальних правил.

Велика Палата вже ухвалювала рішення у схожій справі, пов’язаній із суддею Мариною Лозинською. Тоді було скасовано результати кваліфоцінювання, і ця позиція, як зазначають у професійних колах, фактично стала підґрунтям для нинішнього повернення Отрош. Хоча Громадська рада доброчесності, ВККС і Вища рада правосуддя дотримувалися єдиної й послідовної позиції про правомірність її звільнення, Велика Палата Верховного Суду цього разу відступила від попередньої практики.

Можливі наслідки

Рішення про поновлення статусу судді Інни Отрош вже оцінюють як таке, що може суттєво змінити ситуацію у судовій системі. Воно відкриває можливість для повернення десятків суддів, які не пройшли або провалили кваліфікаційне оцінювання, але свого часу отримали подання ВРП про призначення. Фактично Велика Палата поставила під сумнів висновки Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфкомісії суддів і навіть частину власної практики попередніх років.

Антон Зелінський, адвокаційний менеджер Фундації DEJURE, у своїй реакції зауважив, що суддя після такого рішення "отримуватиме значні виплати з бюджету" і водночас не здійснюватиме правосуддя до підписання указу Президентом. Він також наголосив, що ухвала ВП ВС створює умови для неконтрольованого повернення недоброчесних суддів і може підірвати довіру до судової реформи.

Попри поновлення статусу, Отрош не може здійснювати правосуддя, доки Президент не підпише указ про її призначення на посаду безстроково. А саме це рішення і стало причиною численних юридичних суперечок. У своїй постанові Велика Палата ще раз підкреслила, що чинний закон не надає Президенту права відмовитися від підписання подання Вищої ради правосуддя, якщо таке подання вже внесено.

Ситуація демонструє, що конфлікт між процедурами ВККС, повноваженнями ВРП та роллю Президента в суддівських призначеннях залишається проблемним. І нинішнє рішення може стати відправною точкою для масштабного перегляду системи кваліфікаційного оцінювання.

Як повідомляв OBOZ.UA, після зриву конвоювання до Подільського райсуду 8 грудня через "технічні несправності" автомобіля конвою Ігор Коломойський оприлюднив повний графік своїх судових засідань на грудень 2025 року.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!