Урожай є завжди: названо найпростіші у догляді фруктові дерева

Вирощування фруктових дерев часто здається складним завданням, особливо для тих, хто лише починає займатися садівництвом. Однак існують види та сорти, які не вимагають постійної уваги, складного обрізання чи великого досвіду.

Серед них є дерева, здатні добре переносити різні погодні умови, протистояти хворобам і навіть самостійно запилюватися. Експерти з Martha Stewart назвали сім варіантів, які можуть стати вдалим вибором для садівників-початківців.

Груша  

Грушеві дерева вважаються досить витривалими та здатними пристосовуватися до різних кліматичних умов. Вони краще за багато інших плодових культур переносять прохолодну погоду і за сприятливих умов можуть давати щедрі врожаї. Для садівника-початківця це важлива перевага, адже дерево не вимагає надзвичайно складного догляду.

Перші плоди залежно від сорту та віку саджанця можна отримати приблизно через три-сім років. Якщо придбати вже доросліше дерево в розсаднику, чекати врожаю доведеться менше.

Окремо фахівці радять звернути увагу на грушу Кіффер. Вона здатна запилювати себе самостійно, хоча сусіднє дерево іншого сорту може істотно підвищити врожайність. Для нормального розвитку груші потрібне сонячне місце та добре дренований ґрунт.

Яблуня

Для невеликої ділянки одним із найзручніших варіантів стане колоноподібна яблуня. Такі дерева спеціально виводилися з компактною формою, тому вони займають значно менше місця, ніж традиційні яблуні. Невеликі розміри також спрощують обрізання, догляд і контроль за можливими шкідниками.

Плодити колоноподібні яблуні можуть почати приблизно через два-чотири роки після посадки. При цьому потрібно враховувати особливості конкретного сорту: деякі дерева здатні запилюватися самостійно, а іншим потрібен інший сорт яблуні поблизу.

Такі дерева можна вирощувати навіть у великих контейнерах на відкритому повітрі. Водночас їм потрібен період зимового охолодження, тому утримувати яблуню постійно в теплому приміщенні не варто. Після вкорінення дерево може давати врожай щороку.

Інжир Чикаго Харді

Інжир приваблює садівників своєю стійкістю до багатьох захворювань і здатністю самостійно запилюватися. Він особливо добре почувається у теплому кліматі, а після повного укорінення стає досить посухостійким. Ще одна перевага культури – невелика потреба в обрізанні порівняно з багатьма іншими плодовими деревами.

Першого врожаю зазвичай доводиться чекати близько трьох-п'яти років. Інжир також відрізняється досить швидкими темпами росту.

Головною проблемою для прохолодніших регіонів є чутливість багатьох сортів до низьких температур. У таких умовах одним із варіантів є сорт Chicago Hardy, який краще пристосований до холоду. Деякі компактні різновиди інжиру можна вирощувати і в контейнерах.

Слива Стенлі

Сливові дерева вважаються витривалими та невибагливими до умов вирощування. Більшість сортів добре пристосовується до різних регіонів і потребує менше формувального обрізання, ніж багато інших плодових культур.

За належного догляду перші сливи можна отримати приблизно через три роки, хоча окремим деревам для вступу в плодоношення потрібно до п'яти років.

Сорт Stanley особливо зручний для початківців, оскільки здатний до самозапилення. Водночас посадка кількох дерев може позитивно вплинути на кількість майбутнього врожаю. Навесні слива також приваблює бджіл і метеликів своїми квітами, тому вона може бути корисною не лише з погляду плодоношення.

Лимон Меєра

Цікавий варіант для тих, хто хоче вирощувати фруктове дерево не лише в саду, а й у домашніх умовах. Ця рослина має компактні розміри, добре росте у великих контейнерах і за правильного догляду може плодити протягом року.

Перші лимони часто з'являються приблизно через два роки після посадки, а у випадку щепленого дорослого саджанця це може статися ще раніше. Додаткова перевага полягає в тому, що дерево самозапильне, тому для отримання плодів не потрібно мати кілька рослин.

У приміщенні дереву необхідно забезпечити багато прямого сонячного світла. Узимку, коли природного освітлення недостатньо, рослині може знадобитися додаткове підсвічування. Плоди мають м'якший і дещо солодший смак, ніж традиційні лимони, тому їх використовують у різноманітних стравах і напоях.

Пакистанська шовковиця  

Шовковиця сорту Pakistan вирізняється високою стійкістю до несприятливих умов. Вона здатна переносити як значну спеку, так і холод, а також демонструє стійкість до посухи та деяких шкідників.

Дерево самозапильне і росте досить швидко. Перші значні врожаї можна отримати вже через два-три роки. Плоди цього різновиду особливо великі – їхня довжина може сягати близько 10 сантиметрів.

Ще одна перевага – здатність шовковиці створювати густу тінь. Тому доросле дерево може стати не лише джерелом ягід, а й природним укриттям для інших рослин, які краще почуваються без палючого сонця.

Бузина канадська

Є місцевою рослиною для значної частини центральних і східних районів Північної Америки. Саме походження робить її менш вибагливою в регіонах із відповідними природними умовами, адже місцеві рослини зазвичай добре пристосовані до особливостей свого середовища.

Культура відома стійкістю до захворювань і добре розвивається на вологих ґрунтах. Їй можуть підходити навіть ділянки, де періодично накопичується вода, наприклад біля водойм або в місцях із підвищеною вологістю.

Хоча деякі сорти здатні до самозапилення, для стабільнішого формування плодів рекомендують висаджувати щонайменше дві рослини. Навесні бузина також має декоративну перевагу – вона вкривається численними білими квітами, які додають саду привабливості.

Загалом вибір невибагливого фруктового дерева залежить не лише від його здатності плодити, а й від клімату, ґрунту, площі ділянки та доступного освітлення. Для невеликого саду зручними можуть бути компактні яблуні або контейнерні сорти, тоді як для просторої ділянки підійдуть більші дерева. 

OBOZ.UA писав про поради садівників, які дерева не садять восени.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.