Відео дня
Блог | Управління ризиками – синтез технологій і експертизи: дороговказ для ефективності держави
Завчасні управлінські дії значно вигідніші для суспільства, аніж боротьба з наслідками – це аксіома. Події свідками яких ми є мають суттєву форс-мажорну складову – від коронавірусної епідемії і війни до комунальної кризи. Частота проблем стає додатковим фактором ризику і навантаження на системи життєдіяльності. Тому вміння сконцентруватися на важливому набуває особливого значення, замість розпилення уваги на другорядні теми з високим градусом емоцій, що виглядають як медійні прийоми для погіршення когнітивних функцій громадян.
Вистояти – завдання зараз кожної людини, родини і держави. Безпрецедентні за масштабом випробування і виклики формують наше сьогодення, накладаючи відбиток на майбутнє з його невизначеністю. Проте чи можливо взяти під контроль цю саме "невизначеність"? Недаремно є приказки "Людина – господар своєї долі", "Що посієш, те й пожнеш". Народна мудрість натякає на причинно-наслідкові зв’язки і завчасну оцінку ризиків, що ґрунтується на досвіді.
У східній філософії сформувалися свої стратегеми щодо впливу на майбутнє. Так, частина культури Китаю, Кореї і Японії базується на мистецтві стратегій, яку уособлює гра Го (бадук, вейчі). Вміння прораховувати наперед, створювати сталі переваги і бачити ситуацію багаторівнево – навички, якої навчають майстри стародавної інтелектуальної гри.
Управління ризиками як наука і стратегія сформувалися відносно недавно у ХХ ст., поступово мігруючи із сфери суто комерційної (страхування, банки) в державне управління. Ризик-орієнтований підхід став ознакою сучасного державного менеджменту, коли сформовані в минулому підходи посилюються аналітичним інструментом з можливістю системного бачення і вчасного реагування.
За минуле десятиліття в Україні графа "ризик" з’явилася у звітах корпоративного сектору і у нормативно-правових актах. Нагадаю, що у 2011 році за ініціативою Фонду "Скорочення ризиків" (Швейцарія) в Парламентській Асамблеї Ради Європи і за підтримки президента ПАРЄ Мевлюта Чавушоглу (2010-2012) була прийнята рекомендація одного з комітетів, згідно з якою розроблена в Україні методологія інтегрованого управління ризиками мала бути презентована нашим європейським партнерам для обміну досвідом. Тоді на високому рівні за участі парламентаріїв і експертної спільноти була підтверджена прикладна значущість тематики.
Європейська економічна комісія ООН розглядає управління ризиками як зміст всієї регуляторної діяльності, і в рамках роботи з формування політики у сфері стандартизації і співробітництва з питань нормативного регулювання напрацьовує рішення для національних урядів. На рівні громадянського суспільства, в Україні були ініційовані не лише експертні обговорення, а й суто прикладні речі, щоб бути готовими до нових викликів або вчасно "гасити" їх.
Наразі Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД), що виступав нашим партнером на парламентському заході з представниками ПАРЄ і страховим сектором України, розвиває тематику державного ризик-менеджменту. Так, наприкінці минулого року було презентовано результат двох експертних опитувань, проведених під егідою НІСД разом з фінською компанією Inclus, що спеціалізується на проблематиці управління ризиками. Ця корисна взаємодія дозволяє задіяти методологічний інструментарій у проведені експертних опитувань. За результатами цієї роботи інститут видав традиційний "Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики – 2026" і доповідь "Ризики для економічної безпеки України у 2026 році".
Варто розуміти, що ризик – це не лише небезпека. Це також індикатор уразливих елементів й водночас потенціал для зростання. Професійна робота з ризиками дає змогу не просто уникати криз, а й знаходити нові можливості для розвитку, підвищувати довіру суспільства та зменшувати ціну управлінських помилок. Якісне впровадження такого підходу потребує зміни управлінської культури: від інтуїтивних і політично зручних рішень – до рішень, що ґрунтуються на даних, аналізі сценаріїв і ймовірностей настання тих чи інших подій.
Сценарії управління ризиками достатньо варіативні і дають можливість проводити гнучку політику. Метою ж цієї діяльності є своєчасне недопущення втрат, запобігання їх чи мінімізація збитків. Тому важливо не стільки формально впроваджувати існуючі стандарти, а мати цілісне уявлення про те, що відбувається – тобто, який саме ризик і яким чином впливає на інші ризики, і як потрібно формувати галузеві політики – від енергетичної, соціальної та медичної сфери до житлово-комунального господарства (ЖКГ). Наприклад, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним з масових захворювань, відповідно інформаційна політика всередині держави повинна уникати крайнощів радикалізму і сприяти консолідації громадян навколо спільних цілей – підвищення якості життя людей, їх професійної, творчої самореалізації. В медицині, в свою чергу, важливо підтримувати впровадження інноваційних рішень для ментального здоров’я і створювати стимули для розвитку реабілітаційної інфраструктури і поліпшення фізичного і психічного здоров’я громадян. Вчасно ідентифікувавши загрози, запобігти ризикам соціальних девіацій можливо.
З кожним роком, ми отримуємо нові можливості в секторі технологій штучного інтелекту (AI). Державний менеджмент має йти в ногу з часом, тому необхідна постійна аналітична робота з даними, що дозволить фіксувати ризики у всіх проявах, мультимодально. Для більш об’єктивного розуміння процесів за допомогою алгоритмів і відповідного програмного забезпечення можна обробляти масиви даних і постійно моніторити, аналізувати територіальні, галузеві і міжсекторальні ризики. Своєю чергою, інша якість контролю, структурування процесів і робота з даними сформують іншу логіку управління – з прив’язкою до вирішення проблем, а не їх накопичення.
За своїм законодавчим призначенням, Рада Національної Безпеки і Оборони України (РНБО) може задіяти науково-дослідні організації – від Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) до інститутів в структурі Національної академії наук України (НАНУ) для розробки параметрів ризиків країн, регіонів, міст, щоб сформувати матрицю індикаторів для своєчасного відслідковування динаміки змін у форматі ситуаційних центрів. Тим паче, у 2021 р., був виданий Указ президента України "Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони", що був конкретизований у 2023 р., у постанові Кабінету Міністрів України "Питання мережі ситуаційних центрів". Таким чином, започаткована нормативно-правова база та поєднання напрацювань Міністерства цифрової трансформації і експертної спільноти, що спеціалізується на статистичних даних політичної системи і інформатизації управління в корпоративному секторі дозволить бачити всю матрицю в режимі реального часу і на постійній основі. Адже окремої уваги потребує моніторинг ризиків в прив’язці до певної комбінації піків ризиків у одному часовому періоді, що у світовій історії часто приводило до фатальних наслідків (наприклад, як занепад Римської імперії чи низка революцій з терором). Завчасне реагування і розведення у часі тих чи інших ризиків й складає суть ризик-менеджменту.
Зважаючи на те, що форс-мажор став звичним явищем для українців, функціонал управлінського інструментарію має бути налаштований на випередження. Завчасне реагування і накопичення переваг як на дошці Го дозволить вийти із стану перманентної кризи для стабілізації соціально-економічної ситуації і подальшого розвитку країни. Функціонування органів влади за принципом зростання якості і тривалості життя громадян шляхом скорочення ризиків дозволить концентрувати інтелектуальний і організаційний ресурс відповідно до пріоритетів, що визначають стійкість суспільства і держави.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...