Універсальний засіб: навіщо в СРСР у кожному домі зберігали сушену кропиву

Мало хто любить кропиву – пекучу рослину ми сприймаємо як настирливий бур’ян і намагаємось прибрати її подалі від свого доме. Але в часи СРСР вона вважалась надзвичайно цінним ресурсом. Кропиву збирали, сушили і зберігали для різних потреб.

Її зелень рятувала від авітамінозу, спричиненого постійним дефіцитом продуктів, заміняла деякі ліки і використовувалась у господарстві. OBOZ.UA розповідає, для чого жителі Союзу заготовляли рослину цілими оберемками, сушили на горищах або балконах і дбайливо зберігали в полотняних мішечках.

Незамінне джерело вітамінів у кулінарії

У холодний сезон, коли свіжих овочів у магазинах було не знайти, кропива ставала чи не головним джерелом вітамінів. Засушене і подрібнене листя додавати як вітамінну приправу до супів, каш чи підлив, а то й заварювали як чай. Така добавка не лише збагачувала смак, а й допомагала підтримувати рівень заліза в крові, адже цей пекучий бур’ян насправді має багатий склад із вітамінами групи B, K, E та A, а також кальцієм та магнієм на додачу до згаданого заліза. А навесні, коли організм простого радянського трударя був виснажений після зими, молода кропива допомагала швидше відновити сили. Знаменитий зелений борщ із кропивою був справжнім порятунком від авітамінозу, адже за вмістом вітаміну С вона перевершує навіть лимони.

Найкраща добавка до корму тварин

У сільській місцевості та на дачних ділянках сушена кропива була обов'язковим елементом заготівель для підсобного господарства. Господарі знали: якщо взимку додавати подрібнену кропиву в мішанку для курей, вони не перестануть нестися навіть у люті морози, а жовток яєць буде яскравим, як влітку. Для кролів, телят та свиней кропива була джерелом цінного рослинного білка та кальцію, що допомагало тваринам швидше рости й менше хворіти. Це дозволяло суттєво економити на зерні та комбікормах, які не завжди були в достатку.

Домашня аптека на всі випадки життя

Кропиву з давніх давен цінували за лікувальні властивості. І в радянські часи, коли з ліками було так само погано, як із продуктами, цим активно користувались. Її цінували насамперед як потужний кровоспинний засіб – настій сушеного листя допомагав при внутрішніх кровотечах та загоєнні ран. Жінки використовували кропиву як головний косметичний засіб: відвар із сушеної трави вважався чудовим ополіскувачем для волосся, який зміцнював коріння та дарував здоровий блиск. Також чай із кропиви пили для очищення крові та полігшення стану при ревматизмі.

Секретний інгредієнт для лазні та сауни

Для любителів лазні кропив’яний віник був особливим задоволенням, хоча й потребував певної вправності. Сушену кропиву зв’язували в невеликі пучки, які перед використанням двічі запарювали – спочатку в гарячій, а потім у холодній воді, щоб вона "кусалася" не так сильно, але зберігала свої властивості. Масаж таким віником стимулював кровообіг, допомагав при болях у суглобах та радикуліті. Навіть якщо не використовували повноцінний віник, жменю сушеної трави кидали на розпечене каміння, щоб наповнити парну корисним ароматом, який добре впливав на органи дихання.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які алкогольні напої вживали в СРСР заміть нормальних вина, горілки та коньяку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.