Відео дня
У Всесвітній день охорони довкілля в Києві обговорили екологічне партнерство України та Туреччини
05 червня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл, організований Інститутом глобальної політики присвячений перспективам україно-турецьких відносин. В заході, який модерував директор інституту Олег Березюк, взяли участь представники державних установ (МЗС), експертних організацій (НІСД) та громадського сектору, що займаються безпековими питаннями та економічним співробітництвом.
Одним з напрямків обговорення була концепції Балто-Чорноморсько-Каспійського коридору, з цього приводу Голова асоціації "Україна-Туреччина", тюрколог Тимур Масаутов відзначив, що застосування цієї концепції має більш ніж столітню історію: "Стратегічне співробітництво в рамках ареалу декількох морів останнім часом підіймається як Брюсселем, так і нашими польськими та балтійськими партнерами, як у контексті безпеки Чорноморського басейну (Україна, Болгарія, Румунія, Туреччина), так і логістичного транспортного коридору Балтійського регіону. Продовження дискусії та можливість практичної реалізації стратегії швидше за все буде на турецькому майданчику".
Зважаючи на Всесвітній день захисту навколишнього середовища (заснований ООН у 1972 році), на круглому столі значна частина уваги була приділена питанням подолання наслідків військових дій в Чорному морі і необхідності реалізації спільних екологічних програм в рамках україно-турецького партнерства. Так, керівник Центру екологічної безпеки при Міністерстві довкілля і природних ресурсів Юрій Андрійчук розповів про збитки екосистемі Чорного моря і відзначив необхідність консолідації зусиль для очищення акваторії від забруднень зумовлених військовими діями: "Наразі окрема проблема це сотні мін, що плавають у морі і становлять загрозу для всього живого. Програми з нейтралізації вибухових речовин і гуманітарна екологія мають стати обов’язком пунктом стратегічного співробітництва".
Про ефективність взаємовідносин між Україною і Турецькою Республікою відзначив Голова швейцарського фонду "Скорочення ризиків" Володимир Костерін: "Ми давно і плідно працюємо з турецькою Стороною. У 2011 році завдячуючи президенту Парламентської Асамблеї Ради Європи, відомому турецькому державному діячу Мевлюту Чавушоглу ми провели рішення про пілотний проєкт з оцінки ризиків для країн членів ПАРЄ на прикладі України. Співпрацювали з Національним інститутом стратегічних досліджень та іншими науковими установами України для підготовки відповідної методології". Учасники наголосили на важливості екологічного фактора і необхідності реалізації заходів з моніторингу довкілля та управління ризиками в Чорноморському басейні, що буде актуально й на післявоєнному етапі.
Своєю чергою, заступник директора НІСД, доктор економічних наук Вячеслав Потапенко вважає турецький напрямок більш ніж перспективним: "В нових геополітичних умовах, коли глобальна структура безпеки змінюється, гравці переглядають свої ролі, для України налагодження регіонального співробітництва є особливим вектором. Географія працює, і ми через Чорне море – сусіди і партнери. Саме регіональні об’єднання як у сфері безпеки, так і економіки є дуже важливими. Туреччина є гарним прикладом, коли можна поєднувати всі можливості, і як член НАТО, і як тюркська держава. Вдало вибудовує стосунки з різними сусідніми країнами, зокрема Туреччина вже другий раз майданчик для україно-російських переговорів. В цьому випадку висока майстерність турецьких дипломатів дозволила створити відносно нейтральну площадку". Щодо військово-політичних союзів, експерт зазначив, що вдалим прикладом такого формату є Турецько-Азербайджанське партнерство.
Всі учасники відмітили необхідність інтенсифікації економічних і наукових зв’язків для посилення суб’єктності держав-партнерів і вирішення спільних завдань у Чорноморському регіоні.