Відео дня
Закон про заборону УПЦ МП заграв новими барвами: які неприємності загрожують проросійській церкві в Україні
Ухвалений ще 24 серпня 2024 року Закон №3894-IX "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", відомий також як "закон про заборону УПЦ МП", заграв новими барвами. У тому сенсі, що він почав реально діяти. Київську митрополію визнали афілійованою із РПЦ й подали на неї до суду.
Якими неприємностями це загрожує проросійській церкві в Україні – розповідає OBOZ.UA.
Головне – вирішити проблеми з центром
У принципі, у самому законі №3894-IX конкретно про заборону УПЦ МП нічого не сказано. У документі йдеться про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Бозна-які можуть бути церкви? Наприклад, "Свідки покращення ВВП".
Здавалося б, які проблеми? Відречися від керівної ролі РПЦ, доведи на ділі, що релігійна організація не пов'язана з країною-агресором, яка ще 11 років тому розв'язала проти України війну, і живи собі спокійно. Опікуйся своєю паствою.
Але на злодієві, як то кажуть, шапка горить. УПЦ МП сприйняла схвалення закону як особисту образу, і всім справедливим приписам української влади чинила опір. Хоча часу на їхнє виконання було достатньо.
Через 30 днів після набуття законом чинності, тобто 24 вересня 2024 року, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) почала перевіряти релігійні організації на ознаки афілійованості з російською церквою. Основну увагу Держетнополітики приділила Київській митрополії УПЦ МП.
"Проросійська церква являє собою не одну монолітну релігійну організацію, а складається з тисяч різних юридичних осіб. І передусім необхідно розв'язати проблеми з керівними центрами", – пояснює в розмові з OBOZ.UA голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
Претензії Держетнополітики до Київської митрополії
Слід зазначити, що Київська митрополія – це справжній управлінський центр. Тут і настоятель УПЦ МП Онуфрій (який є членом синоду РПЦ), й інші вищі чини проросійської церкви. Це Києво-Печерська лавра, храми, церкви, різні духовні навчальні заклади. Це маса парафій, церковних обителей і монастирів.
"Під час доволі тривалої й кропіткої роботи експертної групи ми зробили висновок, що УПЦ МП (попри їхні заяви про самостійність) – все-таки структурна частина РПЦ. І зробили припис – усунути виявлені під час перевірки порушення у встановлений законом термін. На це відведено 30 днів", – каже голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.
За його словами, у приписі чотири пункти:
– забезпечити офіційний вихід УПЦ МП зі складу РПЦ;
– визнати недійсним останній статут РПЦ (за який голосували й українські проросійські єпископи);
– заявити про незгоду Київського митрополита з його призначенням членом синоду РПЦ;
– відмовитися від визнання анексії РПЦ восьми українських єпархій на сході України та в Криму.
"Це все. Те, у чому нас зараз звинувачують ієрархи УПЦ МП: мовляв, ми вимагаємо змінити мову богослужіння, перейти на інший церковний календар, стати частиною ПЦУ – це нісенітниця. Прості парафіяни можуть бути спокійними. А взагалі, хочу зазначити, що підпорядкування РПЦ – це жодним чином не частина православного віровчення", – зауважує Віктор Єленський.
Головне, аби справа не потонула в юридичному спамі
Отець Онуфрій виконувати припис Держетнополітики відмовився. Наприкінці серпня він надіслав листа-відповідь, у якому заявив, що, по-перше, УПЦ МП припис не стосується, а по-друге, він є втручанням у внутрішні справи церкви.
27 серпня Держслужба з етнополітики офіційно визнала Київську митрополію афілійованою з РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена, і подала позов про ліквідацію головної митрополії УПЦ МП до Вищого адміністративного суду.
"Йдеться про позбавлення Київської митрополії статусу юридичної особи. Тобто вона не зможе укладати договори оренди, мати рахунки в банках, не матиме якихось привілеїв у плані оплати комунальних послуг тощо", – каже OBOZ.UA завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Людмила Филипович.
Але головна проблема для УПЦ МП, на її думку, у тому, що Київська митрополія як юридична особа є співзасновником багатьох релігійних структур. Наприклад, тих самих духовних навчальних закладів, установчі документи яких також стануть недійсними.
"Якщо Київська митрополія позбудеться статусу юридичної особи, це спричинить колосальну кількість проблем для багатьох структур проросійської церкви. Тож це як обезголовити гідру", – каже Людмила Филипович.
Скільки тепер триватиме суд – можна тільки припускати, адже лише підготовка до судового розгляду тривала рік.
"Головне – ми діємо лише за демократичними процедурами. Розслідування, припис, чітко витриманий час очікування, суд. Ми не Росія і не КНДР, щоб просто взяти й заборонити. Тепер важливо, щоб УПЦ МП не втопила справу в юридичному спамі, засипаючи суди зустрічними позовами", – резюмує голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті.