Штучно занижували: яким був курс долара у СРСР

Упродовж десятиліть радянська влада всіляко обмежувала доступ своїх громадян до іноземної валюти, особливо до американського долара. Валютні операції жорстко контролювалися державою, а будь-яке порушення в цій сфері каралося суворо, аж до смертної кари.

Відео дня

Попри це, в країні процвітав тіньовий ринок, на якому долар коштував у рази дорожче за офіційний курс. Реальний обмінний курс ретельно приховувався, щоб підтримувати ілюзію економічної стабільності. Доступ до валюти мали лише обрані – дипломати, спортсмени, моряки чи артисти.

OBOZ.UA розкаже, чому в СРСР влада намагалася створити власну фінансову ізоляцію, хоча ринок вказував на іншу реальність.

Обмеження валютних операцій у СРСР

З кінця 1920-х років у Радянському Союзі було повністю заборонено приватне володіння іноземною валютою. Усі валютні операції були передані Держбанку та Зовнішторгбанку. За радянськими законами, ще з 1937 року обіг валюти прирівнювався до державного злочину. Особливо жорсткими покараннями відзначився 1961 рік, коли до законодавства додали сумнозвісну 88-му статтю, яка передбачала покарання за валютні злочини – від тюремного терміну до розстрілу.

Курс, який ніколи не був реальним

Офіційно в СРСР долар коштував у різні періоди від 90 копійок до 60 копійок. Проте цей курс був умовним, адже насправді валюта практично не була доступною для пересічних громадян. Її можна було придбати лише у виключних випадках – перед закордонним відрядженням, та й то в обмеженій кількості. Наприклад, дозволяли обміняти не більше 30 рублів, що дорівнювало близько 33 доларам. Увесь процес контролювався поліцією, а будь-яка залишена після поїздки валюта мала бути здана державі.

Підпільний валютний ринок

Попри офіційні обмеження, в кожному великому місті СРСР існував чорний ринок валюти. Саме тут встановлювався реальний курс долара – у 1960–80-х роках він сягав 8–10 рублів за одиницю. Валютники скуповували долари у туристів біля готелів, а потім перепродавали місцевим жителям. Це було прибутковим, але дуже ризикованим заняттям – за подібні операції загрожував серйозний тюремний термін, а в окремих випадках – навіть смертна кара.

Символом валютних репресій став процес 1961 року над трьома відомими валютниками – Яном Рокотовим, Владиславом Файбішенком і Дмитром Яковлєвим. Усі троє були розстріляні. Цей процес мав стати застереженням для інших, хто намагався вести нелегальні валютні операції. Водночас саме він демонстрував, наскільки радянська влада боялася впливу долара й альтернативної економіки.

Долар як індикатор цінності рубля

У реальності, радянська зарплата в 140–150 рублів відповідала лише 15–20 доларам на чорному ринку. Це яскраво демонструє, наскільки офіційна економіка відрізнялася від реального життя. Саме цей підпільний курс і став орієнтиром після переходу до ринкової економіки у 1990-х роках. Люди вперше відкрито зіставили свою купівельну спроможність з міжнародною валютою – і виявили суттєву девальвацію.

Туристи, які відвідували СРСР з 1950-х років, теж активно брали участь у підпільному обміні. Їм не вигідно було здавати долари за офіційним курсом, тому вони продавали їх на чорному ринку за набагато вигіднішою ціною. Так з’явилася ціла категорія "фарцовщиків", які спеціалізувалися на обміні й перепродажу валюти та дефіцитного імпорту. Система, що мала бути закритою, все ж тріщала по швах завдяки ринковим механізмам.

Історичні курси долара до рубля

Історичний аналіз показує постійні спроби занижувати вартість долара в офіційних документах. Наприклад, у 1897 році курс становив 2 рублі за долар, після революції – аж 72. У 1924 році після грошової реформи – 2,22 рубля, а після реформи 1961 року – 90 копійок. Проте на практиці цей курс був економічною фікцією. Він виконував більше пропагандистську функцію, ніж фінансову.

Тільки після розпаду СРСР у 1994 році радянська 88-ма стаття була остаточно скасована. Це стало важливим кроком до лібералізації економіки та валютної політики. Вільний обмін валюти перестав бути кримінальним злочином, і долар остаточно вийшов з тіні. Проте десятиліття репресій залишили глибокий слід в економічній культурі пострадянських країн.

OBOZ.UA пропонує дізнатися, де радянські громадяни ховали гроші вдома та під час тривалих подорожей.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.