Навський Великдень: коли відзначають Пасху мертвих і що не можна робити у цей день

Навський Великдень – це особливий день в українській народній традиції, що сягає своїм корінням у дохристиянські часи. Це свято, поширене на Київщині, Поділлі та Лівобережжі, присвячене вшануванню пам'яті померлих предків.

Відео дня

Зі старослов'янської мови слово "навь" означає небіжчик, тому Навський Великдень також відомий як Мертвецький Великдень. Крім того, в різних регіонах України цей день називають Мавським, Бабським або Дамським Великоднем, підкреслюючи його глибокий народний характер та зв'язок з шануванням душ померлих.

Що таке Навський Великдень

Навський Великдень є важливим елементом давньої української культури, де особливо шанувалися предки, батьки та діди. У наших пращурів існував розвинений культ покійних родичів, і ці тисячолітні традиції вшанування пам'яті предків частково збереглися в українському суспільстві й донині. З плином часу ці звичаї зазнали християнізації та трансформувалися в релігійні свята, такі як Різдво чи Великдень, під час яких також згадуються померлі члени родини.

Хоча існують окремі дні для вшанування померлих, такі як батьківські суботи та Проводи (Гробки), у народному розумінні Навський Великдень є особливим часом, коли слід бути обережними щодо духів предків. У давнину люди також побоювалися духів померлих на Зелені свята та на Спаса (у християнстві – свято Преображення Господнього). У ці дні церква проводить молебні за упокій душ, а віряни відвідують кладовища, щоб вшанувати пам'ять своїх рідних.

Коли Навський Великдень у 2025 році

Дата святкування Навського Великодня залежить від конкретного регіону України. На Київщині, Поділлі та Лівобережжі традиційно відзначали це свято у четвер перед Великоднем, який у 2025 році припадає на 24 квітня. В інших регіонах, відомих як Мавський Великдень, святкування відбувалося у перший четвер після Великодня, що у 2025 році буде 1 травня.

Існують також історичні свідчення того, що Мертвецький Великдень відзначали і на Рахманський Великдень, який припадає на Переплавну середу – 25-й день після свята Воскресіння Христового. У сучасності всі ці дати поступово підпорядковуються церковному святу – Провідному тижню, який у 2025 році триватиме з 27 квітня до 4 травня. У деяких місцевостях України традиція вшанування померлих на Гробках зберігається аж до Вознесіння Господнього.

Народні традиції на Мертвецький Великдень

Оскільки Навський Великдень має давнє язичницьке коріння, його звичаї, обряди та легенди значно відрізняються від християнських традицій. Згодом церква намагалася інтегрувати це народне свято у християнський календар, що призвело до появи Провідного, або ж Томиного тижня.

За давнім звичаєм, подібно до Святвечора, в ніч перед Навським Великоднем на столі залишали їжу, призначену для померлих. Також клали їжу на підвіконня – освячені крашанки та паску. Старожили вірили, що вночі можна побачити душі померлих у вікно. Тому в ніч перед Навським Великоднем люди намагалися не виходити на вулицю, щоб уникнути зустрічі з померлими, які, за повір'ями, цього дня йдуть до церкви на богослужіння, щоб відмолити свої гріхи. Однак на підвіконнях ставили запалені свічки та лампадки, щоб освітити їм шлях до храму.

На Волині в ці дні особливо згадували душі ненароджених померлих дітей – мавок, що пояснює назву Мавський Великдень. Українські народні вірування та обряди цього свята лягли в основу відомого оповідання Григорія Квітки-Основ'яненка "Мертвецький Великдень".

У сам день Навського Великодня існувала традиція відвідувати могили померлих родичів. На могилах залишали освячені крашанки або іншу їжу, а також роздавали "поману". Вважалося, що якщо живі родичі не згадують померлих і не вшановують їхню пам'ять таким чином, душа небіжчика відчуває велику скорботу.

Помана – це обрядовий поминальний хліб, часто прикрашений солодкими елементами зверху, який давали іншим людям на знак пам'яті про померлих родичів. У сучасному світі як поману на кладовище часто несуть цукерки, печиво або паску на Гробки, або ж замовляють заупокійну службу в церкві. Схожі свята, присвячені вшануванню померлих, існували і в інших народів Європи, часто будучи прив'язаними до весняного сонцестояння та супроводжуючись нічними вогнищами на височинах, що символізували очищення.

Що заборонено на Навський Великдень

На Мертвецький Великдень існував ряд суворих заборон, яких намагалися дотримуватися. Зокрема, цього дня було категорично заборонено виконувати будь-які роботи на землі, прати білизну, вимітати сміття з дому та проводити прибирання, білити хати, а також займатися шиттям чи вишиванням. Крім того, вважалося неприпустимим прибирати могили на кладовищах у цей день.

Єдиними дозволеними діями були відвідування могил для покладання крашанок та пасок, а також пригощання інших людей. Існував звичай роздавати милостиню. У народі вірили, що не можна відмовляти жебракові, який просить, оскільки це може бути душа одного з пращурів. Пізніше це повір'я трансформувалося у віру, що під виглядом жебрака може з'явитися сам Христос.

Хоча церква офіційно не визнає цих заборон, у народній свідомості вони міцно закріпилися. Навіть сьогодні старші люди можуть застерігати від роботи на землі в цей день, вважаючи, що покійники можуть покарати за неповагу. У давні часи ці заборони були пов'язані з уявленнями про те, що будь-яка робота в цей день є проявом неповаги до душ померлих.

OBOZ.UA раніше писав про заборони Мертвецького Великодня.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.