Відео дня
Медицину псує земельне питання: чому в Україні масово закривають невеликі лікарні та що чекає на пацієнтів далі
В Україні завершується черговий етап медичної реформи – реорганізація та створення спроможної мережі медичних закладів. Простіше кажучи – укрупнюються державні лікарні, шпиталі, клініки тощо.
Які проблеми виникають у процесі реформування на прикладі Києва, розповідає OBOZ.UA.
Трирівнева система медичних закладів
У липні 2022 року було схвалено законопроєкт №6306 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення надання медичної допомоги", який скасовував ще радянську структуру медичних закладів, котрі поділялися на обласні, міські та районні.
Новий закон встановив систему, що складається із трьох рівнів медзакладів – загальний, кластерний і надкластерний. Загальні лікарні – вони загальними і є: терапевт, педіатр, одним словом – найчастіші послуги. Надкластерна лікарня – це багатопрофільний заклад охорони здоров'я, який має ресурси й технології для надання медичної допомоги навіть у найскладніших і рідкісних випадках захворювань. Кластерна – десь посередині.
У лютому 2023 року Кабмін видав постанову №174 "Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров'я", згідно із якою в Україні мають з'явитися 123 надкластерні лікарні, 157 – кластерних та 282 – загальні.
Як розповідає OBOZ.UA Данило Михайлов, начальник медичної служби Київської міської клінічної лікарні №10 (це кластерна установа, до її складу, зокрема, увійшла прилегла поліклініка), на кінець 2024 року кластерні та надкластерні заклади на 50% були створені лише на папері. Але процес триває, створюючи при цьому проблеми та викликаючи запитання.
"Згідно з новою політикою в галузі охорони здоров'я, після появи кластерних і надкластерних лікарень більшість невеликих лікарень закриють – як такі, що не відповідають необхідним вимогам: кількість послуг, що надаються, медобладнання тощо. Але ця проблема стосується здебільшого невеликих населених пунктів – для отримання певної медичної допомоги жителям потрібно буде їхати, наприклад, до райцентру", – каже Данило Михайлов.
Травми всіх мастей – об'єднуйтеся
Але у великих містах закривати нічого не треба. Адже сенс реформи – поліпшити управління, знизити витрати на адміністрацію. Була медустанова, за документами вона влилася до складу більшої як філія або відділення, а люди як приходили по медичну допомогу, так і приходять. Їм яка різниця – як там офіційно називається лікарня і хто там директор.
Але якщо простих людей псує житлове питання, то владу, як відомо, – питання земельне. Ось у Києві, наприклад, під час перепідпорядкування однієї лікарні іншій – навіщо передавати або навіть закривати лікарняні корпуси? Люди що, не доїдуть куди треба?
Наразі у Києві існує вже 5 надкластерних лікарень – це міські клінічні лікарні №1, №7 і №12, Олександрівська лікарня та Лікарня швидкої медичної допомоги.
І ось нещодавно до складу надкластерної лікарні №12 влилася колишня Київська міська клінічна лікарня №17 (у народі відома як "Політравма").
"Завдяки формуванню ефективної мережі медзакладів Київська міська клінічна лікарня №12 набула нового статусу та стала закладом, що об'єднав спеціалістів, досвід та ресурси трьох столичних медзакладів. Створення повноцінного центру травми на правому березі Києва – стратегічне рішення для мегаполіса, особливо в умовах війни, коли ворог постійно атакує столицю", – написав у своєму телеграмі Віталій Кличко.
Повноцінний центр травми – це, звісно, круто. Але для чого треба було переселяти колектив "Політравми" (який спеціалізувався на наданні допомоги після, наприклад, після автомобільних аварій) на нове місце – абсолютно не зрозуміло.
"Там були унікальні спрацьовані чергові бригади: хірург, нейрохірург, травматолог і анестезіолог. Хлопці дива творили. Тепер розбіглися. А корпуси стоять закриті", – розповідає Данило Михайлов.
Для чого закрили лікарню – можна лише здогадуватися. Місце затишне, тихе, хоча й центр Києва. А великих елітних будинків за останні років 20 у тому районі й так нормально набудували.
Метушня навколо філії
Нещодавно надкластерній лікарні №7 перепідпорядкували філію №3 комунального некомерційного підприємства "Дерматовенерологія". З одного боку, начебто абсолютно логічно: лікарня і філія розташовані поруч, і чому б надкластерному медичному закладу не обзавестися новим профілем?
"І для колективу філії "Дерматовенерології" це вигідніше. Вони працювали тільки за одним пакетом послуг і не отримували достатнього фінансування. Відповідно – низький рівень зарплат. Тепер вони стануть частиною великого багатопрофільного медичного закладу з усіма наслідками, що випливають", – говорить OBOZ.UA директор Київської міської клінічної лікарні №7 Олександр Щербина.
Але більша частина колективу проти такого переходу.
"У нас у філії працює 40 осіб. 15 співробітників згодні, а 25 – проти. Тому що нам запропонували переїхати на територію 7-ї лікарні, а нормальних умов для роботи там немає. Дають чотири кабінети площею три на чотири метри, зрозуміло, що когось будуть скорочувати. А тут клініка перебуває вже 53 роки, місце намолене, як то кажуть. У нас є денний стаціонар, який у нових умовах буде неможливий", – розповідає OBOZ.UA лікар-дерматовенеролог Ігор П'ятничук.
За його словами, ті, хто не згоден переїжджати, із 10 червня до кінця місяця відправлені в неоплачувану відпустку.
"Усе гаразд, підприємство працює на своєму колишньому місці, ведеться прийом пацієнтів", – каже OBOZ.UA керівниця філії №3 "Дерматовенерології" Олена Кашеварова.
Це дійсно так. Але зараз прийом ведуть тільки два лікарі – один до обіду, а інший після. Тому що більшість фахівців у відпустці. А раніше в зміну працювали 5-6 лікарів.
Тут варто зазначити, що захворювання, якими займається підприємство "Дерматовенерологія" (раніше – шкірно-венерологічний диспансер Києва), мають дещо інтимний характер. І локація у філій – досить затишна. Тому співробітники філії №3 не відкидають, що територію їхньої установи буде пущено під забудову.
"Це не так. Згідно з постановою Кабміну, будівлі медичних установ не можуть бути перепрофільовані. Якщо лікарня була, то крім неї, нічого з'явитися не може", – каже Олександр Щербина.
Ігор П'ятничук із цією тезою, власне, й не сперечається.
"Наскільки мені відомо, до нашої будівлі має переїхати адміністрація 7-ї лікарні. Тобто цільове призначення не змінюється. Але будівля була зведена у 1903 році. Можуть потім оголосити, що вона перебуває в аварійному стані, й знести. Ну а далі будуй що хочеш. Погано, що нам нічого до ладу не пояснюють, не було ніяких зборів колективу. Особисто я за те, щоб працювати, як раніше, нікуди не переїжджати. А кому ми будемо підпорядковані юридично – "Дерматовенерології" чи лікарні №7 – яка, власне, різниця. Але момент істини настане 1 липня, коли ми повернемося з неоплачуваної відпустки", – резюмує лікар.