Коли Святвечір: дата за новим календарем

Святвечір є одним із ключових днів різдвяного циклу в українській традиції. Він поєднує релігійний зміст, родинні звичаї та багатовікову обрядовість. Після календарної реформи дати свят змістилися на 13 днів.

Відео дня

Тож 2025 році Святвечір відзначатимуть 24 грудня за новоюліанським календарем. OBOZ.UA розповідає, про основні звичаї та традиції Різдвяного надвечір’я.

Коли Святвечір в Україні у 2025 році

Після переходу ПЦУ та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар, що відбувся 1 вересня 2023 року, більшість нерухомих церковних свят змістилися. У результаті Святвечір за новим календарем тепер припадає на 24 грудня.

Водночас частина вірян і надалі дотримується юліанського календаря. Для них дата Святвечора у 2025 році залишається незмінною – 6 січня. Таким чином, в Україні співіснують дві традиції святкування Святого вечора.

Святвечір: історія свята

За християнським переказом, Марія та Йосиф жили за правління царя Ірода. Дізнавшись про народження Месії, Ірод наказав знищити всіх новонароджених хлопчиків. Щоб урятувати дитину, подружжя було змушене тікати.

Ніч вони провели у простому хліві у Вифлеємі, де й народився Ісус Христос. Саме в цю мить на небі засяяла яскрава зоря, яка стала знаком для волхвів. Вона привела їх до немовляти, якому вони принесли золото, ладан і смирну. Звідси походить традиція починати Святу вечерю лише після появи першої вечірньої зорі.

Українські традиції на Святвечір

Святвечір в Україні традиційно є родинним святом. Увечері вся сім’я збирається за одним столом, на якому має бути 12 пісних страв – за числом апостолів. Серед обов’язкових страв: кутя, узвар, пісні вареники, риба, гриби, голубці, пампушки та інші страви без м’яса й молочних продуктів.

До святкування здавна готувалися заздалегідь: оселю ретельно прибирали, прикрашали рушниками та витинанками. На підлогу часто клали сіно або солому, як нагадування про ясла у Вифлеємі та як символ добробуту.

Центральним символом Святвечора був дідух – сніп із жита або пшениці, що уособлював дух предків і родинний оберіг. Його урочисто заносив до хати господар, після чого вважалося, що свято розпочалося.

У сучасній традиції дідух знову набуває популярності: його виготовляють власноруч, прикрашають стрічками й встановлюють у домі як символ Різдва.

Господиня протягом дня готувала страви, а господар дбав про двір і худобу. Вважалося, що в цей день не можна сваритися чи мати злі думки. До тварин ставилися з особливою повагою: їх не лякали й не били, а навпаки – частували святковим хлібом. Для захисту оселі використовували часник, мак або гіркі трави.

Існував також обряд для плодових дерев: їх символічно "лякали" сокирою, а потім обв’язували соломою, просячи доброго врожаю в новому році.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що символізує мак у різдвяній випічці та куті.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.