В Україні планують кардинально змінити пенсійні правила: до чого готуватись і чому без цього не обійтись

Українська пенсійна система не здатна забезпечити виплати хоча б на рівні, вищому за межу бідності. Коефіцієнт заміщення пенсій стрімко зменшується щороку, при тому, вже незабаром на одного працюючого в країні буде один пенсіонер.

Без масштабної пенсійної реформи вирішити проблеми, які накопичувались впродовж багатьох років, неможливо.

Про те, які зміни готують і чому вони необхідні – читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Насправді пенсії в Україні знижуються: чому

Середня пенсія в Україні станом на квітень (це найсвіжіші дані) становить 7 236,49 грн. І хоча ця цифра регулярно зростає, якщо оцінювати рівень пенсії за купівельною спроможністю чи за коефіцієнтом заміщення, то виявиться, що виплати насправді зменшуються.

Коефіцієнт заміщення – це той відсоток від звичного заробітку, який можна отримувати на заслуженому відпочинку. Достатнім рівнем вважається показник від 40%. Тобто, якщо зарплата складала 30 тис. грн, то пенсія має бути на рівні близько 12 тис. грн. На жаль, в Україні такого коефіцієнту заміщення для звичайних пенсіонерів немає.

А якщо оцінити статистику за останні роки, стане зрозуміло, що розмір пенсій насправді знижується. Так, станом на січень 2020-го, середня зарплата становила 9 581,38 грн (дані ПФУ). Разом з тим, середня пенсія була на рівні 3 082,98 грн. Тобто, середня пенсія на той момент складала приблизно 32,2% середньої ззарплати.

Варто зазначити, що було б правильно порівнювати зарплату конкретної людини з її пенсією. Однак, загальна статистика також допомагає оцінити ситуацію з рівнем пенсій. І ця ситуація, очевидно, погіршується.

Станом на січень 2026-го, середня зарплата (знову ж таки за даними ПФУ) складала 21 876 грн, тоді як середній розмір пенсії досяг 6 544,62 грн. Це вже 29,92%. Коефіцієнт заміщення поступово знижується і це видно навіть на загальних цифрах.

Єдиний соцвнесок платиться з зарплати. За логікою, пропорційно зі збільшенням середніх зарплат мав би збільшуватись і розмір середньої пенсії. Насправді ж це не так. І для того є кілька причин. По-перше, формула розрахунку пенсії та індексації враховує середню зарплату таким чином, що її зростання за конкретний рік не призводить до пропорційного збільшення виплати.

По-друге, хоча середня зарплата за п'ять років й зросла майже у 2,3 рази, кількість працюючих зменшилась. Так, у грудні 2020-го в Україні внески платили 12,8 млн осіб, із них 9,9 млн – наймані працівники. А пенсію отримували 11,1 млн осіб. Тобто, 100 працюючих своїми податками утримували 87 пенсіонерів.

Станом на кінець 2025-го, внески в ПФУ платили вже всього 10,7 млн осіб, із них 8,9 млн – наймані працівники. Тоді як пенсії отримували приблизно 10,2 млн осіб. Тобто, 100 працюючих утримують вже 95 пенсіонерів.

І це критична ситуація для пенсійної системи будь-якої країни. Реформа без зміни співвідношення кількості працюючих та пенсіонерів не зможе дати значного результату.

Робота може проводитися у двох напрямках. Детінізація ринку праці, залучення більшої кількості застрахованих осіб – з одного боку. А також урізання "спеціальних" пенсійних прав, збільшення пенсійного віку, запровадження жорсткіших умов виходу на пенсію – з іншого. Тут важливо додати, що на деякі кроки уряд не наважиться. Зокрема, не варто очікувати підвищення пенсійного віку (хоча це рано чи пізно доведеться зробити).

Мінімальної пенсії не вистачає навіть на базові потреби: що планують змінити

Фактичний прожитковий мінімум для пенсіонера в Україні вже перевищує 8 тис. грн. Це та мінімальна сума, яка необхідна для придбання базового набору товарів та послуг (споживчого кошику). Разомз тим, мінімальна пенсія складає всього 2,6 тис. грн, а середня – 7,2 тис. грн.

Тобто, абсолютна більшість українців на заслуженому відпочинку отримує виплату, якої фізично не може вистачити на базові потреби. Отже, пенсіонери перебувають за межею бідності, а пенсійна система не справляється зі своєї основною функцією.

Разом з тим, існує ціла каста особливих пенсіонерів: низка українців отримує пенсії, розмір яких вищий 100 тис. грн на місяць. І це також демонструє наявні проблеми й підтверджує необхідність реформувати систему.

Пенсійну реформу розробляють вже не перше десятиріччя. Торік свій варіант презентувала на той момент міністерка соцполітики Оксана Жолнович. Разом із нею реформу розробляла її перша заступниця Дарина Марчак (на даний момент – заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства). Однак, і Жолнович, і Марчак посади у Мінсоці втратили, а реформа знову опинилась на паузі.

Тепер реформу розробляє вже новий міністр соцполітики Денис Улютін. "Велика реформа ніколи не робиться за рік чи два. Наприклад, пенсійний закон 2002 року готували сім років. Це нормальний цикл, коли одна команда готує фундамент, а інша – рухає далі. Пенсійну реформу зараз продовжує Мінсоцполітики, і не починає з нуля, а працює з напрацюваннями, які робила попередня команда", – розповіла Марчак OBOZ.UA.

Голова комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова пояснила: зараз комітет очікує, що уряд направить свій варіант пенсійної реформи. У цьому законопроєкті, зокрема, мають бути такі норми:

• Коефіцієнт заміщення – вийти хоча б на 40% заміщення зарплати. "Бажано – 60. Мати план досягнення цієї мети", – прокоментувала Третьякова.
• Врегулювати пенсії мобілізованих військових. Згідно з чинним законом, лише кадрові військові мають так звану "вислугу" – особливі пенсійні права.
• Вирівняти пенсійний вік для всіх українців. Зараз частина громадян має унікальне право раніше виходити на пенсію. Перейти на накопичення хоча б щодо професійних пенсій (вимога Директиви ЄС). "Для тих, кому піднімуть зарплату – запроваджувати накопичувальний компонент пенсій у Казначействі", – додала Третьякова.

Питання пенсійної реформи в Україні вже давно назріло. Держава має створити умови для того, щоб забезпечити пенсіонерів таким рівнем виплат, який хоча б врятує від бідності.