Гроші ГУЛАГу: як в СРСР з’явилася друга валюта

Для незгодних з більшовицьким режимом радянська влада створила особливі місця ув’язнення. ГУЛАГ (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) – це система виправничо-трудових таборів, що існувала в СРСР. Дослідники кажуть, що станом на початок 1950-х років українці складали п'яту частину в'язнів ГУЛАГу.

Відео дня

В’язнів було настільки багато, що в СРСР навіть з’явилася друга напівлегальна валюта – табірні бони. OBOZ.UA розповідає, як діяла розрахункова система ГУЛАГу та за що можна було отримати ці квитанції.

Валюта ГУЛАГу

Табірні бони були надруковані на папері з водяними знаками, без індивідуальних номерів. Це були квитанції таборів особливого призначення Об'єднаного державного політичного управління (ОДПУ) при Раднаркомі СРСР.

У 1929 році відбувся перший випуск – вийшли номінали у 2, 5, 20, 50 копійок та 1, 3, 5 рублів. На лицьовій стороні був напис: "Лагери Особого Назначения ОГПУ/Расчетная квитанция", номінал та  факсимільні підписи члена колегії ОДПУ СРСР та начальника фінвідділу ОДПУ.

Розрахункова система ГУЛАГу

Табірними бонами керівництво ГУЛАГу могло видавати ув’язненим зарплати чи премії за перевиконання плану.

До речі, факт існування табірної валюти в СРСР ретельно приховували. Про це стало відомо тільки наприкінці 1980-х. Звісно, випуск таких квитанцій мав напівлегальний характер. Дослідники кажуть, що часто валюта ГУЛАГу випускалася з ініціативи начальника зони без будь-якого суворого контролю з боку НКВС.

Табірні бони стали частиною тіньової економіки ГУЛАГу. Це навіть було офіційним приводом для гучного розслідування у 1936 році, в ході якого розстріляли голову НКВС Генріха Ягоду.

У мемуарах в’язнів та художній літературі зустрічаються описи варіантів використання валюти ГУЛАГу. За роботу грошей не платили, але у деяких таборах наприкінці місяця складали списки на "премію", на розсуд начальників. За бони можна було купити харчів у магазині чи отримати додаткову порцію у табірній їдальні. Навіть за випадково пропалений біля вогнища одяг накладали штраф, позбавляючи можливості купувати харчі.

До впровадження бон у таборах також існували подібні квитанції: на них від руки писали ім'я, прізвище ув'язненого та видану суму.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як в СРСР дітей готували вмирати за "родіну"

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.