День Державного Прапора: цікаві факти про український стяг


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора – свято, що вшановує один із найважливіших символів нашої ідентичності. Наш стяг має глибоке коріння, яке сягає сивої давнини, і бере участь у творенні сучасної світової історії.
За століття свого існування український прапор зазнавав заборон, підіймався на найвищі вершини світу та навіть мандрував у космос. Сьогодні національне полотнище знають у всьому світі як уособлення хоробрості, гідності та непереборної жаги до волі.
Історія українського прапора
Поєднання синього та жовтого кольорів з'явилося на українських теренах ще у середньовіччі. Перша документальна згадка про використання цієї гами належить до 1256 року, коли князь Данило Галицький подарував місту Львову герб із зображенням золотого лева на блакитному тлі.
Згодом ці ж барви прикрашали символіку Галицько-Волинського князівства. У 1410 році під час знаменитої битви під Грюнвальдом львівські хоругви, що билися проти Тевтонського ордена, також були виконані у небесно-золотих тонах.
У добу козацтва синьо-жовті барви продовжували активно використовуватися. Починаючи з XVI століття, запорожці виготовляли прапори-хоругви, де на синьому полотні часто зображували лицаря у золотому вбранні або золотий орнамент.
Цікаво, що до середини XIX століття українські синьо-жовті прапори переважно мали трикутну форму. Лише у 1848 році Головна Руська Рада у Львові зробила першу спробу сформувати прямокутний біколор, який підняли над міською ратушею.
Символ боротьби у XX столітті
У період Української революції 1917–1911 років синьо-жовтий стяг здобув офіційний статус як державний символ УНР та Української Держави. У літні дні 1917 року український прапор уперше підняли на військовому кораблі "Завидний".
Згодом, у 1938-1939 роках, цей самий стяг слугував офіційним прапором Карпатської України, а у 1941 році – Української Держави. Попри складні історичні перипетії, біколор незмінно залишався головним орієнтиром для борців за незалежність.
Жорстокі радянські заборони
За часів СРСР використання чи навіть просто збереження синьо-жовтого прапора розцінювалося радянською владою як прояв "буржуазного націоналізму". За вивішування національної символіки людям загрожувало реальне ув'язнення терміном від двох до шести років.
Попри ризик, сміливці продовжували підпільно підіймати український стяг. Лише 21 січня 1990 року, під час акції "Живий ланцюг" до Дня Соборності, мільйони людей уперше за довгі десятиліття відкрито вийшли на вулиці із синьо-жовтими прапорами.
Повернення державного статусу
24 серпня 1991 року народні депутати вперше внесли історичний синьо-жовтий стяг до сесійної зали Верховної Ради України. Однак офіційно підняти його над куполом парламенту дозволили лише 4 вересня після численних мітингів громадян.
Офіційне юридичне закріплення прапора відбулося 18 вересня 1991 року постановою Президії Верховної Ради, а 28 січня 1992 року парламент ухвалив відповідну постанову. Указ про щорічне відзначення Дня Державного Прапора 23 серпня було підписано у 2004 році.
Світові стандарти та унікальність
Співвідношення ширини прапора до його довжини становить 2:3, а при вертикальному підвішуванні синя смуга завжди розміщується ліворуч для глядача. Міжнародна система колірних стандартів Pantone офіційно закріпила відтінки нашого стяга під назвами Freedom Blue (синій свободи) та Energizing Yellow (жовтий енергії).
Цікавим є той факт, що прапори України та Боснії і Герцеговини є єдиними серед усіх стягів слов'янських держав, які взагалі не містять червоного кольору. Окрім України, синьо-жовте поєднання у своїх державних прапорах використовують ще шість країн світу:
- Швеція,
- Казахстан,
- Барбадос,
- Косово,
- Палау,
- Боснія і Герцеговина.
Підкорення космосу, океанів та найвищих вершин
Український прапор є справжнім мандрівником, який перетнув межі нашої планети. У 1997 році він побував у космосі разом із першим астронавтом незалежної України Леонідом Каденюком.
Сьогодні синьо-жовтий стяг щодня майоріє в Антарктиді на дослідній станції "Академік Вернадський". Крім того, наші альпіністи розгортали його на піку Евересту, а також на висоті 6872 метри – на вершині найвищого у світі вулкана Охос-дель-Саладо в Андах.
Дивовижні рекорди українського прапора
Історія прапора сповнена вражальних масових рекордів. У 2012 році в Бахмуті виготовили гігантське полотнище площею 2,4 тисячі квадратних метрів, яке потрапило до Книги рекордів Гіннеса.
Серед інших досягнень – розгортання прапора довжиною 9,5 км на Тернопільщині у 2010 році та створення величезного зображення стяга на бетоні Оболонської набережної в Києві у 2014 році.
Головний флагшток країни
Найбільший державний прапор України встановлений на Печерських пагорбах у Києві у 2020 році. Його полотнище має вражальні розміри 16 на 24 метри, а висота флагштока сягає 90 метрів, що робить його одним із найвищих у Європі.
Полотнище прапора щомісяця замінюють, аби погодні умови не псували його вигляд. Прапор, який майорів над столицею у перші дні повномасштабного вторгнення 2022 року, дбайливо зберегли та передали як історичний експонат до Національного музею історії України.
Символ міжнародної підтримки
Сьогодні український двоколор вийшов далеко за межі суто національної символіки, перетворившись на глобальний знак солідарності. 23 серпня прапор України офіційно підіймають біля будівель Ради Європейського Союзу та у багатьох столицях світу.
Для мільйонів людей на всіх континентах синій і жовтий кольори стали уособленням боротьби за правду, демократичні цінності, незламність духу та прагнення до миру.
OBOZ.UA показував раніше, як в Україні святкують День прапора.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.
