Чому в СРСР на майже 20 років забули про День перемоги і скільки разів проводили паради

Перемога у Другій світовій війні була для Радянського Союзу однією з найвизначальніших подій. Втім, парадоксально, що в перші два десятиліття після 1945 року День перемоги практично не відзначали на державному рівні.

Відео дня

Святкові заходи були обмеженими, військові паради – поодинокими, а 9 травня тривалий час залишалося звичайним робочим днем. Чому в СРСР на майже 20 років забули про День перемоги – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Великий парад перемоги

У 1945 році СРСР гучно відсвяткував капітуляцію нацистської Німеччини. День перемоги ознаменувався феєрверками по всій країні, а вже 24 червня в Москві на Красній площі відбувся грандіозний парад перемоги, який став символом тріумфу над фашизмом. Проте вже у 1947 році свято втратило статус вихідного дня.

Причини цього мовчання крилися у глибокій травмі, яку пережило радянське суспільство. Десятки мільйонів загиблих, зруйновані міста і села, зламані долі цілого покоління – все це робило будь-яку "урочистість" болючою. У той час у державній пропаганді домінували інші акценти: відбудова, індустріалізація, боротьба з "ворогами народу", а не осмислення воєнної трагедії.

Святкування Дня перемоги

До 1965 року в СРСР не проводили жодного параду перемоги, окрім першого в 1945 році. Публічні заходи були рідкісними, а військові паради, які нині є обов’язковим елементом російської пропаганди, в радянську добу залишалися винятком. Загалом у СРСР було лише чотири паради до Дня перемоги:

• 24 червня 1945 року – історичний парад перемоги;
• 9 травня 1965 року – перший парад після 20-річної перерви, організований Леонідом Брежнєвим;
• 9 травня 1985 року – до 40-річчя перемоги;
• 9 травня 1990 року – останній радянський парад.

Ці паради були швидше винятковими подіями, ніж щорічною традицією. Основні акценти у святкуванні робили на мирних заходах: зустрічах із ветеранами, покладанні квітів, концертах, тематичних виставках.

Епоха Брежнєва

У 1965 році День перемоги знову став державним святом, цього разу із статусом вихідного дня. Леонід Брежнєв, який почав формувати культ "великої перемоги", усвідомив її потужний мобілізаційний і пропагандистський потенціал.

Відтоді 9 травня стало поступово перетворюватися на день радянського тріумфу, вже без трагізму перших післявоєнних років. З'явилася традиція масових свят, фільмів про війну, мемуарів маршалів, які закріплювали міф про "велич перемоги", часто замовчуючи реальну ціну.

Важливо розуміти, що головним військово-політичним святом у СРСР був не День перемоги, а річниця Жовтневої революції, яку щорічно відзначали 7 листопада. Саме до цієї дати організовували обов’язкові військові паради, що мали демонструвати не стільки перемоги минулого, як готовність СРСР до світової революції та змагання із Заходом.

У День перемоги ж армія не вишиковувалася на парадах – аж до новітньої російської практики, яка перетворила 9 травня на культовий ритуал.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як Україна розвіювала радянські наративи щодо 9 травня.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.