Чому в СРСР до 50-х років не було пенсії: скільки платили потім

У Радянському Союзі, всупереч поширеній думці про "соціальну державу", пенсійна система була запроваджена лише у середині 1950-х років. До цього моменту, протягом майже трьох десятиліть з моменту створення СРСР, більшість громадян залишалися без пенсійного забезпечення.
Це означало, що люди похилого віку часто не мали жодних засобів до існування. Ситуація почала змінюватися лише у 1956 році, коли був прийнятий відповідний закон, що започаткував перші пенсійні виплати, але й вони мали свої особливості та обмеження, зокрема для колгоспників.
Коли запровадили пенсії в СРСР
Перші пенсії в СРСР з'явилися 14 липня 1956 року з прийняттям Закону "Про державні пенсії". Однак ця система не була всеосяжною з самого початку. Вона насамперед стосувалася робітників і службовців певних категорій. Колгоспники, які вважалися не найманими працівниками, а членами кооперативів, почали отримувати пенсії лише через понад десять років після міських робітників, і їхні виплати були значно нижчими.
Радянська пенсійна система базувалася на формулі, яка враховувала середню зарплату за останні п'ять років роботи та загальний стаж. Проте, існували чіткі межі максимальних виплат, що призводило до того, що навіть висококваліфіковані фахівці не отримували значно більше за середньостатистичних працівників. Це створювало ситуацію, коли багато людей отримували майже однакову пенсію, незалежно від їхньої кваліфікації чи посади. Офіційно це маскувалося під "культом рівності", але насправді відображало неспроможність держави платити людям відповідно до їхніх реальних заробітків.
Розмір пенсії в СРСР залежав від зарплати, але мав свої обмеження. Мінімальна пенсія становила 35 рублів. Розрахунок проводився на основі середньої зарплати за рік до виходу на пенсію або, за вибором майбутнього пенсіонера, за будь-яку п'ятирічку з десяти років безперервної роботи. При загальному трудовому стажі у 35 років передбачалися додаткові 20% до пенсії. Максимальна пенсія за віком становила трохи понад 120 рублів. Якщо людина працювала у важких умовах (наприклад, на Крайній Півночі) або виконувала суспільно значущу роботу (вчитель, лікар), вона могла вийти на пенсію раніше. Особливістю радянської системи була також відсутність централізованого єдиного пенсійного фонду.
Якими були пенсії в СРСР
Протягом існування СРСР розмір пенсійного забезпечення зазнавав змін, що було спричинено інфляцією та зростанням рівня життя. У 1980 році, попри значне зростання кількості пенсіонерів, держава намагалася своєчасно виплачувати пенсії. Середній розмір пенсії у цей період становив 67 рублів. До 1985 року середня пенсія досягла свого піка, сягнувши 72 рублів, однак колгоспники все ще отримували значно менші суми – в середньому 47 рублів. Загалом, якщо на початку 1970-х років середня пенсія становила 34 рублі, то до 1986 року вона зросла до 76 рублів.
Окрім загальної системи, існували й інші категорії пенсіонерів. Так, максимальну пенсію у 120 рублів могли отримувати міські жителі, які працювали у сферах розумової праці (інженери, лікарі, вчителі) і мали повний стаж. Сільські жителі отримували пенсію на 15% менше, тобто максимальна становила 102 рублі, а мінімальна — 34 рублі. Проте, працюючі сільські пенсіонери могли отримувати пенсію повністю, незалежно від розміру їхнього заробітку, тоді як для міських робітників існував ліміт сукупного доходу (пенсія + зарплата).
Пенсія за віком на загальних підставах призначалася чоловікам у 60 років (при стажі 25 років) та жінкам у 55 років (при стажі 20 років). Для неповного стажу роботи також були передбачені умови, хоча без додаткових надбавок. До стандартної пенсії могли нараховуватися надбавки: за безперервний стаж понад 15 років (10%), за тривалий стаж (понад 35 років для чоловіків та 30 років для жінок – 10%), або за тривалий безперервний стаж на одному підприємстві (25 років) при загальному стажі 35 років (20%). Ці надбавки не могли нараховуватися одночасно.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, які міфи створювала радянська влада про життя громадян в СРСР.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.