Чому літо-1972 називають найстрашнішим в історії СРСР: що трапилося

У 1972 році на європейську частину Радянського Союзу звалилося щось більше, ніж просто спека – справжня кліматична катастрофа, що тривала майже два місяці. Температура перевищувала +40 °C, дощі практично зникли, а небо затягнуло густим їдким димом від тисяч пожеж.
Десятки регіонів опинилися під ковпаком смогу, від якого не було порятунку навіть у квартирах. Тисячі людей боролися з вогнем, а держава вперше змушена була продати сотні тонн золота, щоб прогодувати країну.
Ця історія досі залишається однією з найтрагічніших сторінок радянської історії.
Як небо "закрило" цілу країну
Все почалося з атмосферного явища, яке метеорологи називають блокуючим антициклоном. З середини липня гігантська область високого тиску зависла над центром і північчю Росії, немов кришка на каструлі. Вона відрізала доступ вологих атлантичних повітряних мас, перетворивши величезну територію на пекельну духовку.
У Москві стовпчик термометра піднявся до +38 °C, у низці областей фіксували понад +40 °C, а опадів за півтора місяця випало вдесятеро менше норми. Посуха охопила й Україну, Поволжя, Урал, частини Казахстану.
Три місяці пекельного диму
Суха трава й торфовища спалахували миттєво. За кілька днів пожежі охопили 17 регіонів, знищивши майже 2 мільйони гектарів лісу – більше, ніж за попередні десять років разом узяті. Особливо небезпечними виявилися торф’яні пожежі: тління йшло під землею, і гасити його було майже неможливо.
Москва та Підмосков’я, зокрема, три місяці жили в густому задушливому смогу – дихати на вулиці було важче, ніж у сильний мороз. Люди заклеювали вікна мокрими простирадлами, а астматики та люди з серцевими хворобами масово потрапляли до лікарень.
Золото, продане заради хліба
На боротьбу з вогнем кинули всю країну: понад 360 тисяч осіб, тисячі одиниць техніки, навіть армійські підрозділи. Працювали по 18-20 годин на добу, але стихія часто перемагала.
Торф’яники остаточно згасли лише наприкінці вересня, коли несподівано випав сніг.
Врожай зернових, овочів і винограду був знищений на величезних територіях. Щоб уникнути голоду, СРСР уперше за багато років змушений був терміново закупити мільйони тонн зерна за кордоном.
Для цього продали 486 тонн золота із державних запасів – це стало передвісником майбутніх економічних проблем.
Здоров’я мільйонів людей постраждало через тривале отруєння димом, а екологічні наслідки відчувалися ще роками. Літо 1972-го показало: навіть наймогутніша система може виявитися безсилою перед природою.
OBOZ.UA пропонує згадати, яка зима в СРСР паралізувала життя міст та селищ.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











