У Німеччині лікарні готуються до війни та масового напливу поранених – Bloomberg

У Німеччині перевіряють, чи готові лікарні та інші медичні заклади до війни. Влада з'ясовує, чи зможе система охорони здоров'я працювати в умовах бойових дій, масового надходження поранених та можливих атак на критичну інфраструктуру.

Про це повідомило Bloomberg. За даними видання, Німеччина посилює підготовку через попередження про можливу загрозу з боку Росії.

Одним із об'єктів, готовність якого перевіряють, є військовий госпіталь в Ульмі на південному заході країни. Під ним зберігся бункер часів холодної війни, збудований у 1979 році. Його створили для того, щоб медики могли лікувати поранених військових навіть після ядерного удару.

Бункер може вмістити до 2 тисяч людей на 90 днів. Майже три десятиліття його не використовували, але тепер німецькі військові розглядають можливість повернути його до роботи. Для цього потрібно оновити старі системи вентиляції та електропостачання, що коштуватиме мільйони євро.

Підготовка посилюється на тлі російського вторгнення в Україну та зростання кількості гібридних атак у Німеччині. Bloomberg, зокрема, згадує спробу атаки на аеропорт у Лейпцигу за допомогою дрона з вибухівкою та кібератаки на лікарні.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляв, що до 2029 року Росія може бути готовою до нападу на територію НАТО. У разі такого сценарію Німеччина буде зобов'язана брати участь у захисті Альянсу. Крім того, завдяки своєму географічному розташуванню країна може стати важливим транзитним вузлом для військових і місцем їхнього лікування.

За даними Бундесверу, у разі війни на території НАТО до Німеччини може щодня прибувати до 1000 поранених військових. П'ять військових лікарень країни швидко не впораються з таким навантаженням, тому допомогу доведеться надавати й цивільним медзакладам.

Їм доведеться одночасно приймати військових і цивільних пацієнтів та вирішувати, кому допомогу потрібно надати першочергово.

"Чи готова до цього наша система охорони здоров'я? Єдина відповідь – ні. Попереду нас чекає марафон", – сказав головний лікар і командир Військового госпіталю в Ульмі Бенедикт Фрімерт.

Німеччині потрібно не лише мати достатню кількість лікарняних ліжок, а й зміцнити постачання медичних засобів, налагодити взаємодію між військовими та цивільними лікарнями і підготувати більше фахівців.

За попередніми оцінками, лише кілька сотень лікарів у країні мають досвід лікування воєнних травм. Бундесвер та Німецька спільнота травматологів (DGU) проводять для цивільних хірургів спеціальні курси, де вони вчаться працювати з масовими травмами та пораненнями у воєнний час.

Попит на такі навчання зростає: уряди деяких земель бронюють цілі тижні занять, а вільних місць майже немає. Найінтенсивніші програми можуть охопити лише 50–100 хірургів на рік.

У березні Німеччина перевірила, як працюватиме система транспортування поранених, під час найбільших за останні десятиліття медичних навчань. Військові моделювали напад на Литву та перевезення постраждалих до лікарень Берліна і Бранденбургу. За словами генерального секретаря DGU Саші Флое, навчання пройшли без ускладнень, однак для налагодження взаємодії між військовою та цивільною медициною потрібна додаткова практика.

Німецька влада також працює над законом про безпеку у сфері охорони здоров'я. Він має передбачати моніторинг у режимі реального часу лікарняних ліжок, медикаментів і медичних фахівців, необхідних в умовах війни.

"Наразі ми маємо ці "острівці" – лікарні. Зараз завдання полягає в тому, щоб об'єднати їх у єдину систему", – сказала депутатка від ХДС та членкиня комітету з питань охорони здоров'я Бундестагу Марія-Лена Вайс.

Ще одна проблема – забезпечення лікарень необхідними препаратами. Біотехнологічна компанія CSL встановила, що в окремих регіонах до 20% її співробітників можуть мобілізувати як резервістів або волонтерів. Компанія також шукає способи не зупиняти виробництво життєво важливих препаратів у разі різкого зростання попиту.

Для виготовлення препарату, який використовують у травматологічній хірургії, потрібно зібрати та обробити донорську плазму. Цей процес може тривати до року, а короткий термін придатності готової продукції ускладнює створення стратегічних запасів.

"Без факторів згортання крові ситуація стане справді критичною", – зазначила керівниця CSL у Німеччині, Австрії та Швейцарії Аннегрет Віттіх-Гьоффер.

Водночас німецькі лікарні перевіряють, наскільки готові працювати в кризових ситуаціях. Серед іншого, вони оцінюють захист від атак дронів, запаси медикаментів і хірургічних матеріалів, а також шукають підземні приміщення, які можна використовувати як укриття.

Ульмська університетська клініка, розташована навпроти військового госпіталю, планує переобладнати підземний паркінг на довгострокове аварійне укриття. За словами її головного лікаря Удо Кайзерса, багато німецьких будівель зводилися в часи, коли стійкість і готовність до криз не були пріоритетом.

Ще одна проблема – залежність від імпорту медичних компонентів. Німеччина, як і значна частина Європи, залежить від Китаю у постачанні багатьох речовин, необхідних для виробництва антибіотиків і знеболювальних. Німецьким лікарням рекомендують мати запас препаратів для інтенсивної терапії лише на шість тижнів.

Bloomberg також розповів про досвід українських лікарів. Анестезіологиня та професорка з Києва Катерина Білка зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення працівники її лікарні переводили пацієнтів на нижчі поверхи, захищали вікна від уламків і облаштовували лікувальні зони у підземних приміщеннях.

Після російських атак на енергетичну інфраструктуру лікарні почали використовувати різні джерела електроенергії, зокрема генератори та сонячні панелі. За словами Білки, одним із найскладніших викликів була робота в умовах "високого рівня стресу, браку інформації, браку розуміння".

У Німеччині також підтримують оновлення законодавства, яке має забезпечити роботу системи охорони здоров'я під час оборони країни або війни. Попередній уряд не встиг завершити цю роботу до свого розпаду у 2024 році, а внесення нового законопроєкту перенесли з літа на осінь.

Попри це, головний лікар Ульмської університетської клініки Удо Кайзерс наголосив на важливості підготовки медичної галузі.

"Система охорони здоров'я відіграє центральну роль у функціонуванні суспільства. Соціальна згуртованість, а в кінцевому підсумку й моральний дух населення, значною мірою залежать від того, чи зможемо ми дотриматися обіцянки щодо забезпечення людей медичною допомогою", – сказав він.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в Інституті вивчення війни (ISW) вважають реалістичною загрозу можливого нападу Росії на країни НАТО. Водночас аналітики зазначали, що наразі не виявили конкретних ознак підготовки РФ до масштабного вторгнення в країни Балтії чи значного нарощування російських сил біля їхніх кордонів.

В ISW припускають, що в разі рішення Кремля про агресію Росія може обрати інший сценарій, ніж під час підготовки до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Зокрема, йдеться про можливі удари по цілях у країнах Балтії або обмежене наземне вторгнення невеликими силами.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!