Росія може готуватися до агресії проти НАТО: в ISW пояснили, що стоїть за візитом глави ЦРУ до Москви

Глава  ЦРУ Джон Реткліфф літав до Москви через ймовірні плани Кремля атакувати країни Балтії. І статися це може значно швидше, ніж "за кілька років", як оцінювалося раніше.

Російський диктатор Володимир Путін має у цьому конкретну ціль, більшу, аніж бажання відхопити ще шматок чужої території. Про візит Реткліффа, можливі плани Кремля та часові рамки їх ймовірної реалізації розповіли в Інституті вивчення війни (ISW).

Навіщо глава ЦРУ літав до Москви

Попри розмаїття версій та інсайдів у медіа, в Інституті вивчення війни схиляються до думки, що глава ЦРУ Джон Реткліфф днями літав до Москви через те, що "Росія, можливо, готується до акту агресії проти члена НАТО у відносно найближчій перспективі".  Москва може переслідувати мету дискредитувати статтю 5 Північноатлатничного договору.

При цьому навряд чи Кремль готується до повномасштабного вторгнення із використанням звичайної зброї.

Аналітики згадали про інсайди Wall Street Journal. Джерела видання стверджували, що Реткліфф привіз до Москви попередження "не атакувати країни НАТО". За даними Politico, у зоні особливого ризику  – Естонія, Литва та Латвія, про яких нібито згадував глава ЦРУ у контексті заклику "не посилювати конфлікт із союзниками США по НАТО".

"Прибуття Реткліффа до Москви на військово-транспортному літаку C-17 та використання ним американського кортежу свідчать про те, що США розглядали наявні в них розвідувальні дані як досить термінові та конфіденційні, а не просто як попередження про віддалену загрозу. У публічних звітах про оцінки розвідувального співтовариства США зазначається лише те, що дії Росії можливі "протягом наступних кількох років", але спосіб подорожі Реткліффа свідчить про стурбованість щодо коротших термінів", – переконані в ISW.

Аналітики підкреслили, що особистий візит директора ЦРУ для передачі послання "є незвичайним і зазвичай призначений для делікатних питань найвищої важливості".

Наступного дня після появи повідомлень про візит Реткліффа до Москви зустріч із ним підтвердив очільник російської служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін. А деякі російські видання з посиланням на джерела повідомляли, що на зустрічі були присутні два керівники департаментів Федеральної служби безпеки Росії, включно з керівником департаменту служби, відповідального за операції в колишніх радянських республіках.

Путін готується до нападу на країни НАТО 

В ISW вважають цілком реалістичним, що Кремль має намір атакувати територію НАТО. Ось тільки ця загроза, відвернути яку нині намагаються США, суттєво відрізняється від загрози вторгнення в Україну наприкінці 2021 року. Хоча й тоді зупинити російського диктатора від початку повномасштабної війни намагався попередник Реткліффа, тодішній глава ЦРУ Вільям Бернс, котрий їздив до москви у листопаді 2021 року.

"Контекст візиту Реткліффа до Москви у 2026 році дуже відрізняється, і порівняння між двома візитами не враховує ключових відмінностей. Російські війська вже глибоко нарощували техніку, особовий склад та інші військові активи на кордоні з Україною наприкінці 2021 та на початку 2022 року, що передувало повномасштабному вторгненню Росії. Тим часом ІSW не знайшов  жодних конкретних ознак того, що Росія готується до масштабного вторгнення в країни Балтії, і не спостерігав жодних доказів подібного масштабного нарощування в прикордонній зоні Росії з країнами Балтії", – йдетьтся у матеріалі.

Посадовці у Естонії та Латвії кажуть про незмінність оцінки російських загроз. Це, вважають аналітики, свідчить, що країни Балтії так само не спостерігають накопичення російських сил на своїх кордонах.

Тож у разі, якщо Путін вирішить діяти – він піде іншим шляхом, аніж обрав у випадку з Україною.

"Росія може завдати ударів по цілях у країнах Балтії або здійснити обмежене наземне вторгнення з невеликими силами. Такий тип атаки не обов'язково вимагатиме значного, видимого нарощування військових сил і тому не генеруватиме тих показників, які аналітики спостерігали у 2021 році. Залишається незрозумілим, чи президент Росії Володимир Путін наказав чи схвалив проведення російськими силами будь-яких операцій, але візит Реткліффа заслуговує на увагу і сам по собі свідчить про те, що США мають ознаки того, що Росія готується до акту агресії швидше, ніж просто протягом "наступних кількох років", – переконані аналітики.  

У Кремлі все заперечують

Кремль тим часом продовжує заперечувати плани атакувати НАТО. Однак ці заперечення аналітики бачать як частину ширших зусиль агресоразі створення неоднозначності та підриву рішучості Альянсу протидіяти російським загрозам.

З "заспокійливими" заявами, зокрема, 27 серпня виступив речник Путіна Дмитро Пєсков. Він назвав повідомлення у медіа щодо можливої агресії Росії проти країн НАТО такими, що "не мають нічого спільного з реальністю" (так само затято він заперечував намір Кремля розпочати повномасштабне вторгнення в Україну за лічені дні до його початку).

Натомість, за словами Пєскова, Росія нібито сама "стикається з агресивною політикою з боку Європи"

Приспати пильність Заходу спробував також член комітету державної думи Росії з питань оборони Андрій Колесник, який того ж дня заявив, що Росія не нападе на Литву, Латвію та Естонію, якщо вони не вживатимуть агресивних дій проти російських територій, включаючи Калінінградську область.

"Офіційні заяви Росії є частиною російських зусиль з когнітивної війни, а не вираженням фактичної позиції Кремля. Кремль також неодноразово чітко заявляв, що він має дуже широке уявлення про те, що вважатиметься агресією НАТО, включаючи внутрішню політику, яку держави НАТО проводять щодо своїх громадян російського походження чи мови", – зазначили в ISW.

Аналітики нагадали, як Кремль категорично заперечував плани розпочати повномасштабне вторгення в Україну наприкінці 2021-початку 2022 року, намагаючись забезпечити "ефект раптовості" – попри тривале нарощування значних військових потужностей на кордоні, яке було годі й намагатися приховати. Ще однією метою було "загальмувати" підготовку як України, так і Заходу до протидії російській загрозі.

Водночас Кремль неодноразово просував антинатовські наративи та явно погрожував державам-членам НАТО щонайменше з 2022 року.

"Кремль, схоже, навмисно створює неоднозначність щодо свого наміру розпочати будь-який напад на НАТО, ймовірно, для того, щоб посіяти страх та паралізувати можливості Альянсу у4хвалювати рішення щодо самозахисту, а також щоб стримати його від продовження поставок озброєння Україні",  – йдеться у матеріалі.

На що саме  може зважитися  Росія

Аналітики вважають, що у випадку з можливою агресією Росії проти країн Балтії навряд чи йдеться про загрозу повномасштабного вторгнення за прикладом України. Радше мають рацію розвідки цих країн, що поперджали про підвищений ризик таких агресивних дій РФ, як атаки безпілотників, саботаж та інші обмежені військові дії. І візит Реткліффа до Москви навряд чи свідчить, що ці оцінки змінилися очікуванням неминучого повномасштабного вторгнення РФ.

"ISW погоджується з такою оцінкою. Нещодавні заяви балтійських чиновників свідчать про те, що країни Балтії наразі в першу чергу зосереджені на тому, щоб запевнити своє населення, що ризик повномасштабного вторгнення Росії в країни Балтії невеликий. Однак короткострокова загроза з боку Росії, про яку, можливо, говорив Реткліфф, не обмежується виключно повномасштабним вторгненням, і Росія може обмежити свої дії для досягнення інших цілей, що виходять за рамки негайних територіальних здобутків", – підкреслено у матеріалі.

Заміість відправляти на територію НАТО колони танків, Росія може здійснити повітряні, ракетні або безпілотні удари або обмежене вторгнення проти однієї або кількох балтійських країн, щоб перевірити та спробувати зламати рішучість НАТО застосувати статтю 5 та відповісти відповідно до неї. 

"Обмежений російський напад на східний фланг НАТО матиме на меті анулювати статтю 5, створивши ситуацію, в якій Північноатлантична рада, яка повинна одноголосно проголосувати за дотримання пункту статті 5 про взаємну оборону статуту НАТО, не зможе дійти згоди щодо того, чи слід реагувати на російський напад і як саме. Кремль, ймовірно, обере операцію, яка, на його думку, максимізує ймовірність того, що держави НАТО не зможуть об'єднатися для рішучої відповіді і, таким чином, не зможуть надіслати військову допомогу як альянс члену, на якого було застосовано напад", – припускають аналітики.

В ISW додають, що нездатність НАТО погодитися застосувати статтю 5 або здійснити єдину та рішучу відповідь значно зашкодить довірі до НАТО та серйозно підірве довіру до статті 5, зокрема – однієї з головних давніх стратегічних цілей Путіна поза межами України.

Як повідомляв OBOZ.UA, за оцінками ISW, у Росії розглядають широкий спектр сценаріїв мобілізації.

Також там попередили, що  Кремль готується до  можливих заворушень через мобілізацію.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!