Відео дня
З Антарктиди 30 років тому вигнали всіх собак: є навіть міжнародний договір
Собаки майже століття брали участь в освоєнні Антарктиди. Вони тягнули санки, допомагали виживати та підтримували моральний дух дослідників. Однак у середині 1990-х років їхня присутність на континенті раптово завершилася.
Вперше в історії Антарктиди тварин зобов’язали залишити материк за міжнародною угодою. Чому так трапилося, розповіло видання IflScience.
Перший зафіксований випадок, коли собаки ступили на антарктичну землю, датується 1899 роком. Тоді норвезький дослідник Карстен Борхгревінк привіз на материк 70 собак, щоб уперше в історії разом із людьми перезимувати в умовах крайнього холоду. Відтоді собаки стали постійними супутниками полярників.
В епоху так званого "Героїчного віку" антарктичних досліджень собаки брали участь у найамбітніших експедиціях. У 1911 році їх використовували під час походів до географічного Південного полюса експедиції Роберта Фолкона Скотта, а також Дугласа Моусона та Австралазiйської антарктичної експедиції. Собаки тягнули сані, долаючи крижані простори, хоча Скотт зрештою відмовився від їх використання на фінальному етапі маршруту після інциденту з провалом у тріщину.
Під час дослідження району мису Денісон Моусон, британський офіцер Белгрейв Нінніс і лижник Ксав’є Мерц потрапили в катастрофічну ситуацію: Нінніс упав у ущелину глибиною понад 50 метрів разом із більшістю припасів і собаками. Нінніс загинув, а двоє, що лишилися, мали повернутися на базу за 30 днів, маючи їжі лише на десять. У цих умовах собаки стали єдиним шансом вижити. Моусон згодом записав у щоденнику: "Тієї ночі ми з’їли Джорджа". Досвід був важким як морально, так і фізично. М’ясо виявилося жорстким і майже неїстівним, а печінка, яку було легше жувати, стала фатальною: у ній містилася смертельна для людини доза вітаміну A. 8 січня 1913 року Мерц помер, і Моусон змушений був діставатися бази самотужки.
Попри ці трагічні сторінки, упродовж XX століття їздові собаки залишалися частиною антарктичних експедицій. Із 1940-х років їх активно використовували в наукових дослідженнях, як транспорт і важливий чинник психологічної підтримки для вчених і дослідників, які місяцями перебували в ізоляції.
Проте в 1994 році їхня роль остаточно завершилася. Міжнародна заборона прямо зобов’язала вивезти всіх собак з Антарктиди. Відповідне положення міститься в Антарктичному договорі:
"Собак не дозволяється вводити на сушу або льодові шельфи, а всі собаки, які перебувають у цих районах, мають бути вивезені до 1 квітня 1994 року".
Формально ввезення немісцевих видів на континент було заборонене ще з 1964 року, однак для їздових собак тривалий час робили виняток. З розвитком механічних засобів пересування потреба в них зникла, і виняток утратив сенс.
Тодішній директор Британської антарктичної служби Девід Дрюрі зазначав, що собаки справді мали значення для морального стану й навчання персоналу, але вже не були необхідними для підтримки науки. Окрім цього, дедалі серйозніше розглядали екологічні ризики.
Однією з причин заборони стала загроза поширення хвороб, зокрема чуми м’ясоїдних, яка може передаватися тюленям. Також існували побоювання, що собаки можуть турбувати або атакувати місцеву фауну. Врешті визнали, що суворі правила захисту екосистеми несумісні з розведенням і використанням хаскі на материку.
Останні собаки залишили Антарктиду в лютому 1994 року, за кілька тижнів до набуття заборони чинності. Відтоді вони більше не поверталися, а крижаний континент остаточно став територією без домашніх тварин.
OBOZ.UA також повідомляв, що науковці показали, чим може закінчитися для Антарктиди зникнення льодовиків.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.