Вижили лише 1200 осіб: мільйон років тому людство мало не вимерло

Сучасне людство, як біологічний вид вважається дуже успішним – ми поширились по всій планеті, заселили усі кліматичні зони і продовжуємо збільшувати свою кількість. Однак був у людській історії момент, коли homo як вид мало не зникли.

Відео дня

Як пише видання Daily Galaxy, приблизно мільйон років тому чисельність наших предків могла скоротитися до 1280 особин, у результаті чого людська раса виявилася межі вимирання. Ця драматична подія отримала назву "генетичне пляшкове горлечко" і тривала понад 100 000 років. На думку вчених, вона могла відіграти важливу роль у формуванні шляху еволюції. Зокрема через те, що майже повністю винищений вид зумів вижити, розмножитись і перетворитись на глобальну популяцію, яку ми бачимо сьогодні.

Населення на межі

Дослідження катастрофи далекого минулого було опубліковане у журналі Science. Для нього вчені проаналізували генетичні дані 3154 сучасних людей, включивши у вибірку представників африканських і неафриканських популяцій. Це дозволило вченим виявити докази масового скорочення чисельності населення. У період 930 000-813 000 років тому чисельність людства зменшилась на 98,7%, скоротившись до всього лише 1280 репродуктивних особин.

Це "демографічне вузьке місце" тривало близько 117 000 років протягом періоду, коли людство майже зникло. Цей різкий спад виведений із генетичної різноманітності сучасних людей відображає генетичний склад наших далеких предків. Відкриття підкреслює крихкість ранніх людських популяцій і проливає нове світло на те, чому викопні дані тих часів настільки обмежені, особливо в Африці та Євразії.

Кліматичний каталізатор

Хоча точна причина скорочення чисельності homo залишається невизначеною, дослідники припускають, що різкі кліматичні зміни, ймовірно, були ключовим фактором. Перехід у середній плейстоцен, коли Земля значно охолола, міг зіграти вирішальну роль. Тривалі холодні періоди та початок заледеніння, що супроводжувалися сильними посухами, ймовірно, призвели до повсюдного голоду та нестачі ресурсів. Ці суворі умови могли змусити людей об'єднатися у дрібніші ізольовані групи, які конкурували за виживання у складніших умовах.

Нестача викопних рештків цього періоду ускладнює пряме спостереження наслідків цих змін, але генетичні дані пропонують потужний інструмент для відстеження їхнього впливу. У міру скорочення популяції зменшувалася і генетична різноманітність, що наклало невиправний відбиток на геном людини. Генетичне пляшкове горлечко залишило по собі чіткі маркери, що дозволило дослідникам пов'язати ці екологічні зрушення з драматичними змінами у ранній еволюції людини.

Генетичний зсув, який змінив усі

Одним із найбільш разючих результатів дослідження є його зв'язок з великою генетичною подією в історії людства. Під час цього пляшкового горлечка люди зазнали значних хромосомних змін — злиття двох хромосом в одну хромосому 2. Ця подія, яка відокремила людей від інших приматів, ймовірно, відбулася приблизно в той же час, що й колапс популяції.

На відміну від інших людиноподібних мавп, які мають 24 пари хромосом, в людей їх 23. Вважається, що це злиття хромосом є визначальним моментом в еволюції людини, який визначив розбіжність з нашими найближчими родичами. Дослідники припускають, що це генетичне зрушення могло мати вирішальне значення для можливої ​​появи Homo sapiens, а також для пізнішої диференціації виду на неандертальців та денісівців. Ці зміни – не просто генетичні курйози; вони стали будівельними блоками того, що стане сучасним людством.

Повернення та еволюція

Дослідження також передбачає, що відновлення чисельності людства після майже повного вимирання. Ймовірно, воно було пов’язано з більш сприятливим кліматом, який встановився близько 813 000 років тому. У міру поліпшення умов та освоєння вогню ранніми людьми їхні шанси на виживання збільшувалися. Тепер дослідники вивчають, як ці досягнення поряд з іншими змінами навколишнього середовища сприяли швидкому розширенню людських популяцій.

Хоча дослідження дає нові відомості про генетичну історію нашого виду, воно також порушує питання про роль природного відбору в цей період. Чи прискорило пляшкове горлечок розвиток людського мозку? Чи формувало воно спосіб адаптації ранніх людей до навколишнього середовища? На ці питання вчені сподіваються відповісти за допомогою подальших досліджень.

Дослідження є важливим фрагментом пазлу в розумінні еволюції людини, пропонуючи більш чітке уявлення про перехід між раннім і середнім плейстоценом, коли почали з'являтися Homo sapiens. Оскільки вчені продовжують вивчати цей поворотний період, вони сподіваються більше дізнатися про те, як людство подолало такий майже повний крах, і як цей момент в історії вплинув на шлях, що призвів до появи сучасних людей.

Раніше OBOZ.UA розповідав про наукову гіпотезу, яка припускає, що Всесвіт міг початися не з Великого вибуху.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.