Що відбувається в тілі під час панічної атаки і як запобігти їй: пояснення вчених

Панічні атаки – часте явище, яке може виникнути навіть у людей без жодних медичних проблем. Попри те, що симптоми здаються загрозливими, вони є реакцією здорового організму на стрес або небезпеку. У різні моменти життя відчуття паніки може охопити будь-кого, незалежно від віку чи способу життя.

Відео дня

Дослідники наголошують: механізми паніки мають цілком природну основу в роботі нервової системи. Розуміння цих процесів допомагає краще контролювати стан і запобігати повторним епізодам.

Як відчувається панічна атака

Паніка накриває миттєво: серце починає гупати, дихання збивається, тіло стискається, а думки набувають катастрофічного характеру. Людина може бути фізично здоровою, але відчувати, що помирає. За даними фахівців, до третини людей хоча б раз у житті переживають подібний епізод. У своїй суті панічна атака – перебільшена версія природної реакції організму на загрозу, реальну чи уявну.

Клінічний психолог Рід Вілсон пояснює: це прояв роботи системи "бий-біжи", яка активується, коли мозок вирішує, що людині щось загрожує. Іноді тригер очевидний, а інколи реакція запускається без видимої причини.

Що відбувається в організмі під час паніки

Коли органи чуття фіксують потенційну небезпеку, сигнал потрапляє до таламуса – мозкового "перемикача". Той передає інформацію мигдалеподібному тілу, яке оцінює ситуацію й активує гіпоталамус. Саме гіпоталамус запускає вегетативні реакції: наднирники виділяють адреналін і кортизол, серце прискорюється, зіниці розширюються, кров приливає до м’язів.

У цей момент свідомий контроль фактично вимикається – організм працює автоматично, так ніби за мить потрібно тікати від хижака. Така схема довго вважалася універсальною для всіх типів паніки, однак нові дослідження показують, що це лише частина історії.

Чому іноді паніка виникає "нізвідки": роль дихання

Нейропсихолог Джастін Файнштейн підкреслює: панічну атаку може запустити не лише зовнішній страх, а й внутрішнє відчуття нестачі повітря. Короткі, непомітні затримки дихання протягом дня – типова реакція на стрес – можуть накопичуватись і вимикати нормальну роботу дихального центру.

Людина може затримати дихання, навіть не усвідомлюючи цього, і тим самим підвищити рівень CO2 у крові. Коли він виходить за межі норми, хеморецептори – клітини, що відстежують хімічний склад крові – подають сигнал тривоги мозку. Результат: різка хвиля паніки.

У повсякденності таке може траплятися під час поспіху, суперечки, робочого стресу чи перевантаження інформацією. Окремо ці епізоди не страшні, але їх накопичення може спровокувати напад.

Як впоратися з панікою та зменшити її частоту

Попри поширену думку, боротьба з панікою – не про радикальні зміни способу життя. Експерти наголошують: ключ – у зміні ставлення до власних відчуттів і тренуванні уваги.

Слідкуйте за диханням

Файнштейн радить розвивати навичку свідомого дихання. Занадто низький або занадто високий рівень CO2 може провокувати тривогу – важливо підтримувати баланс.

Не уникайте місць і ситуацій

Найбільшим ризиком для людей з частими атаками є розвиток агорафобії. Уникнення "небезпечних" ситуацій лише закріплює страх і погіршує життя.

Міняйте внутрішній монолог

Самозвинувачення лише підсилює напругу. Експерти радять формувати установку: "Я не люблю ці відчуття, але можу з ними впоратися". Це, за словами Ріда Вілсона, навчає мозок сприймати симптоми не як катастрофу, а як тимчасовий дискомфорт.

Приймайте симптоми, а не боріться з ними

Протидія паніці інстинктивна, але саме вона посилює страх. Натомість прийняття фізичних відчуттів – один із найефективніших доказово підтверджених методів.

OBOZ.UA також розповідав, як повернути контроль при генералізованому тривожному розладі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.