Ми живемо у симуляції? Фізик виступив із сенсаційною заявою

Понад два десятиліття тому культовий фільм "Матриця" змусив мільйони людей у всьому світі замислитись над тим, чи є наша повсякденна реальність справжньою, чи лише складною симуляцією. З того часу ідея про те, що ми можемо існувати у змодельованому Всесвіті, перейшла з площини наукової фантастики до серйозних філософських та навіть наукових обговорень.

Відео дня

Сучасні технології та наше розуміння обчислювальних процесів лише підживлюють ці припущення. Тепер доцент кафедри фізики з Університету Портсмута, доктор Мелвін Вопсон, виступив із сенсаційною заявою, яка пропонує несподіваний погляд на цю теорію. Він вважає, що гравітація, одна з найбільш фундаментальних сил природи, може бути своєрідним "доказом" або принаймні сильною ознакою того, що ми всі живемо у віртуальній симуляції.

Дослідження доктора Вопсона, опубліковане нещодавно, пов'язує дію гравітації з процесами, аналогічними стисненню даних у комп'ютерних системах. Ця гіпотеза відкриває новий шлях для вивчення природи реальності через призму інформації та фізичних законів, пише MailOnline.

Новий погляд на звичну силу

У своїй науковій роботі професор Вопсон представляє сміливу теорію, згідно з якою наш Всесвіт може функціонувати як надзвичайно потужний комп'ютер. Він припускає, що звичне нам гравітаційне притягання – сила, що утримує нас на Землі, планети на орбітах, а галактики разом – може бути не просто взаємодією мас, а процесом, спрямованим на організацію та оптимізацію даних.

Науковець проводить аналогію між тим, як гравітація змушує об'єкти з масою рухатися в одному напрямку (наприклад, донизу або зближуватися в космосі), і тим, як комп'ютери стискають інформацію. На його думку, це примусове переміщення об'єктів схоже на спосіб, у який цифрові системи зменшують обсяг даних, що зберігаються, або упорядковують код. Це, як стверджує Вопсон, виглядає як "ще один процес стиснення даних у можливо симульованому всесвіті".

Згідно з цією гіпотезою, гравітаційне притягання відіграє ключову роль у зменшенні "інформаційної ентропії". Інформаційна ентропія, по суті, є мірою кількості інформації або ступеня безладу в об'єкті чи системі. Зближуючи матерію та структуруючи її, гравітація допомагає зменшити цей інформаційний хаос, що, на думку вченого, цілком узгоджується з принципами функціонування обчислювального середовища, де ефективність вимагає мінімізації інформаційного обсягу та його впорядкування.

Інформація як фізична сутність

Теорія Мелвіна Вопсона про зв'язок гравітації та симуляції базується на його більш ранніх, фундаментальних дослідженнях природи інформації. Він є прихильником погляду, що інформація – це не просто абстрактне поняття, а фізична сутність, яку він навіть називає "п'ятим станом матерії".

Вчений стверджує, що інформація має масу і що навіть найдрібніші частинки, елементарні будівельні блоки нашого Всесвіту, несуть та зберігають інформацію про себе, подібну до того, як ДНК зберігає генетичну інформацію в біології. На його думку, навіть базові одиниці цифрової інформації – біти – можуть мати власну масу та енергію, що має глибокі наслідки для нашого розуміння фізики, космології та обчислень.

Розвиваючи ці ідеї, у 2022 році доктор Вопсон встановив новий закон фізики, названий ним "другим законом інформаційної динаміки" або інфодинамікою. Цей закон описує поведінку інформації в динамічних системах і містить несподіваний висновок: на відміну від фізичної ентропії, інформаційна ентропія в ізольованій системі має тенденцію з часом зменшуватися або залишатися постійною.

Цей висновок значно відрізняється від відомого з XIX століття другого закону термодинаміки. Згідно з термодинамікою, ентропія (міра фізичного безладу) в ізольованій системі може лише зростати або залишатися незмінною, що пояснює незворотність часу та прагнення фізичних систем до хаосу (наприклад, чому розбите не може стати цілим без зовнішнього втручання).

Професор Вопсон очікував, що інформаційні системи також підкорятимуться цьому закону, демонструючи зростання безладу в інформації. Однак, його дослідження еволюції таких систем показали протилежний результат – прагнення до мінімізації інформаційного змісту. Це стало підставою для формулювання окремого закону для інформації, який описує її поведінку як спрямовану до стану з мінімальним інформаційним змістом, що, на думку вченого, нагадує правила, що використовуються в програмуванні та кодуванні.

Гравітація як прояв стиснення інформації

Саме спираючись на другий закон інформаційної динаміки, доктор Вопсон пояснює механізм гравітаційного притягання. Оскільки цей закон вимагає мінімізації інформаційного змісту будь-якої події чи процесу, зближення об'єктів, що мають масу, є логічним наслідком. Як він пояснює, з погляду обчислень, властивості одного об'єкта обчислити та описати легше, ніж властивості кількох розрізнених об'єктів.

Таким чином, гравітація, що змушує об'єкти притягуватися один до одного, може бути способом Всесвіту "стиснути" та впорядкувати інформацію, прагнучи до стану з мінімальною інформаційною ентропією. У масштабах космосу ця ж сила формує величні структури – зорі, планети, галактики, – об'єднуючи величезні обсяги матерії. Ці космічні процеси можуть розглядатися як великомасштабне стиснення інформації, що відповідає принципам функціонування обчислювальної системи.

Теорія симуляції в контексті

Концепція того, що наш Всесвіт може бути комп'ютерною симуляцією, хоч і здається надзвичайною, активно обговорюється. Вона набула популярності після філософського аргументу Ніка Бострома у 2003 році, який припустив, що статистично ймовірність того, що ми живемо у симуляції, є високою. Ця ідея також підтримується деякими відомими особистостями і є улюбленою темою наукової фантастики, крім "Матриці", це фільми "Тринадцятий поверх" та "Темне місто".

Згідно з цим поглядом, те, що ми сприймаємо як реальність, може бути змодельованою свідомістю, яку ми "отримуємо" ззовні, можливо, для нашого власного блага або з інших, невідомих нам причин.

Теорія професора Вопсона пропонує конкретний фізичний механізм, який може підтверджувати цю гіпотезу. Пов'язуючи гравітацію зі стисненням інформації та базуючись на своєму новому законі інфодинаміки, він пропонує поглянути на фундаментальну силу через призму обчислювальних процесів. 

OBOZ.UA раніше писав про несподіване відкриття науковців щодо появи води на Землі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.